WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Геополітика та геостратегія – складова частина українознавства - Реферат

Геополітика та геостратегія – складова частина українознавства - Реферат


Реферат на тему:
Геополітика та геостратегія - складова частина українознавства
Інтегруючою особливістю поглядів українознавчих дослідників є концептуальне бачення історичного розвитку українства у власній природній території та в системі взаємовідносин у світі. Методологія здійснюваних ними геополітичних досліджень базується на наступних пізнавальних рівнях - теоретичному, методологічному, прикладному. Теоретичний рівень концентрує дослідження проблем змісту геополітики та геостратегії як складової частини українознавства. Методологічний - конкретизує розробку українознавчих геополітичних ідей, гіпотез, концепцій, теорій, понятійно-категоріальних систем, принципів. Прикладний - відображає втілення наукових і навчально-методичних матеріалів у діяльності органів державної влади та освітньому процесі навчальних закладів.
Концепції і теорії П.Кононенка, П.Масляка, В.Сніжка та попередніх українських геополітичних дослідників є відмінними від поглядів європейських вчених у визначенні проблем дослідження.
Обмеженість територіального простору європейських країн обумовила розвиток геополітичних ідей просторового росту держав, боротьби країн за контроль над узбережжям морів та природно-ресурсними регіонами. Концептуальна схема геополітичних досліджень українських вчених та громадських діячів ґрунтується на визначенні сталості і незмінності території ґенези і розвитку українського етносу.
Зміна суспільно-політичної ситуації в Україні і світі була і є визначальною для ідейної спрямованості в науковій і дослідній роботі вчених-українознавців.
У першій половині XX століття змістовність геополітичних досліджень полягала у визначенні самодостатності українців відновити національну державу та утверджувати її геополітичні інтереси у протистоянні з колоніальними імперіями - Росією, Польщею, СРСР, Німеччиною. Наприкінці XX століття найголовнішим завданням українознавчих геополітичних досліджень було осмислення державотворчих і культурних традицій українського етносу. У XXI столітті в контексті швидких економічних і політичних змін у світі, у системі геополітики та геостратегії як складової частини українознавства постало завдання обґрунтувати українознавчу геополітичну концепцію становлення національної Української держави та реалізації її геостратегічних інтересів у міжнародних відносинах.
Україна зі стародавніх часів була центром геополітичних конфліктів іноземних імперських утворень в масштабі Європи і світу. На початку XXI століття в існуючій Українській державі українці мають визначитися чи є необхідним відновлення Української самостійної соборної держави, в якій домінувала б українська нація, чи держава Україна залишатиметься сировинно-ресурсною колонією Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки, Європейського союзу чи інших геостратегічних центрів. Визначеність в цьому проблемному аспекті є принциповою для відтворення тисячолітніх традицій українського державотворення та утвердження величності і впливовості світового українства.
Теоретичні і геостратегічні дослідження вчених-українознавців є ідейною та фактологічною основою для розробки фундаментальної українознавчої геополітичної концепції.
Системна діяльність на основі українознавчого геополітичного осмислення дійсності можлива на концентруванні поняття "Україна", яке охоплює територію, яку заселяє український етнос споконвічне та має глибинну основу в мові як універсальному феномені буття і свідомості нації та культурі як формі ідентичності українського суспільства. Основним цільовим моментом цієї системи поглядів і дій має бути вивчення України і українства як історичних феноменів.
Україна потребує осмислення з категорійних параметрів територіального масштабу, географічного положення, людського і ресурсного потенціалу. Цим стратегічним завданням і визначається мета української геополітичної концепції - формування просторової організаційної єдності українців у межах України та системи взаємодії світового українства. Механізм реалізації єдності та ідейної згуртованості українців розкритий у праці українських мислителів П.Кононенка і Т.Кононенка "Український етнос: ґенеза і перспективи".
Базова ідеологема поглядів вчених висловлена в критично-аналітичному викладі геополітичних факторів зародження і розвитку українського етносу, проблем і перспектив України як держави у XXI столітті. Основною ознакою здійснюваного наукового аналізу історичних фактів і подій, поглядів українських вчених та громадських діячів, є методологічна, ідейна та політична послідовність в утвердженні ідеалів української державності та національного суспільства.
Розкриття змістовності цих ідеалів є можливим в процесі розробки геополітичної концепції розвитку ідейних цінностей українського етносу, базованій на українознавчому осмисленні України та світу.
Концепція етнотворчого розвитку українства, розроблена П.Кононенком і Т.Кононенком, розкриває роль природи як фізичної субстанції і як "феномена духу". Осмислюючи цей аспект, вчені акцентують увагу на необхідності вивчення та інтегрованого поєднання ідей та теорій В.Вернадського, М.Грушевського, С.Рудницького.
Базовою концепційною засадою трактується теорія В.Вернадського про взаємовплив усіх форм матеріальної й духовної культури, зокрема: впливу землі і неба на поступові зміни в інтелектуально-духовної сутності людства.
Проблему етногенезу, поставлену В.Вернадським у працях "Досвід описової мінералогії", "Історія мінералів земної кори", у площину універсальних зв'язків людства і природи логічно конкретизує М.Грушевський у джерельній і фактологічній праці "Історія України-Руси".
М.Грушевський послідовно дотримувався історизму та всебічності у вивченні джерельної бази етапів і форм розвитку українського етносу як автохтонного. Він визначав генетичні, історичні та соціокультурні еволюційні зв'язки українського етносу з іншими слов'янськими спільнотами та специфічні особливості, які обумовили закономірність його еволюції в націю.
Характер еволюції природи й людської спільноти в органічному контексті з розвитком культурно-цивілізаційних процесів розкритий основоположником геополітики України як наукової галузі знань С.Рудницьким.
П.Кононенко і Т.Кононенко, аналізуючи працю С.Рудницького "Українська справа зі становища політичної географії" виокремлюють його висновки про необхідність дослідження не держав, а територій, на яких вони знаходяться. С.Рудницький розглядає в політичній географії державу як частину земної поверхні, зайнятої групою людей, яка окреслила певні межі свого проживання і
Loading...

 
 

Цікаве