WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Визначні місця Верховинщини - Реферат

Визначні місця Верховинщини - Реферат

талановитих скрипалів, що створили багато гуцульських мелодій.
У Білоберезці народився засновник музею Гуцульщини і Покуття в Коломиї В.Кобринський. Тут проживають: 90-річний сліпий казкар П. Шлимкевич (Худимин), який є носієм гуцульського фольклору, та автор ряду поетичних збірок - О. Книзький.
Красноїлля
Це найсамобутніше село Гуцульщини. У 1910 р. у цьому селі Г.Хоткевич організував Гуцульський театр, де йшли вистави на гуцульському діалекті, який побував у багатьох містах України, Росії та Польщі. З цим театром співпрацювали Л. Курбас і О. Ремез.
У Красноїллі діє Музей Г. Хоткевича і Музей Гуцульського театру, яким завідує В. Сінітович.
На основі педагогічного колективу місцевої школи в селі створено аматорську театральну групу "Гуцульський театр ім. Г.Хоткевича" під керівництвом М. Дідушко, яка побувала із виставами у Києві, Харкові, Львові та на театральних фестивалях у Польщі.
Перехресне
Одне з найвисокогірніших сіл України, яке знаходиться на перетині двох гірських хребтів, на висоті понад 1000 м над рівнем моря. У центрі його відкриваються чудові панорами гір Чорногірського масиву та Покутсько-Буковинських Карпат. На відміну від більшості сіл Верховинщини, село оточене не лісами, а сінокосами і пасовищами. Воно єдине в районі, з яким немає постійного автомобільного сполучення.
Вихідцем із Перехресного є відомий на Гуцульщині і в Україні майстер народної творчості - М. Корнелюк, який створив родинний Музей мистецтва Гуцульщини в Косові.
Замагора
Село славиться на Гуцульщині своїми музичними капелами і талановитими народними музикантами, яких запрошують грати на гуцульських весіллях і виступати на всіх Гуцульських фестивалях. Музична творчість має тут давні традиції, які передаються в родинах від батьків до дітей. У селі живуть талановиті музиканти: цимбаліст І. Сорич, скрипалі В. Ілюк та І. Мартищук. Більшість жителів займається гірським господарством (на основі збережених традиційних методів) та народними ремеслами і промислами.
Голови
Типове гуцульське село. В ньому краще, ніж в інших, збережена самобутня народна культура та побут, характерні для гірської місцевості.
У 1920 р. воно було центром Гуцульського повстання проти польського колоніального режиму, яке очолив місцевий житель Дмитро Карабчук.
У Голівській школі першим учителем був Л. Гарматій, якому, коли той працював у Криворівні, диктував свої твори І. Франко. Вчителював у цьому селі і талановитий письменник М. Ломацький, що емігрував у Німеччину і там написав ряд документально-художніх книг про Гуцульщину.
У Головах народився і жив відомий дослідник Гуцульщини, письменник П. Шекерик (Доників), який збирав фольклорно-етнографічні матеріали для І. Франка, В. Гнатюка, М. Коцюбинського. П. Шекерик (Доників) у 1935-39 рр. організував випуск щорічника "Гуцульський калєндар", друкував свої твори у різних виданнях Львова та написав гуцульським діалектом автобіографічний роман "Дідо Иванчік", що містить 500 сторінок тексту і підготовлений до друку редакцією журналу "Гуцульщина".
Стебні
Це мале гірське село, центральна частина якого розміщена по обидва боки річки Білий Чермош, а більша - високогірні присілки. Більшість жителів займаються гірським господарством. Тут збереглось багато традиційних звичаїв і обрядів краю. Нині сільська громада розпочала будівництво сучасної дерев'яної церкви.
У Стебнях жив відомий умілець гри на гуцульській флоярі Г. Бельмега (Рубанів), який майстерно виконував гуцульські мелодії. Горяни шанують його нарівні із славними скрипалями: Гавицем, Могуром і Шкапою.
Довгополе
Одне з найдавніших сіл Гуцульщини розміщене в середній частині течії Білого Черемошу. У селі була одна з найстаріших церков краю, біля якої художник І. Труш намалював портрет І. Франка, у якій служив відомий священик і громадський діяч І.Попель, що брав участь у Гуцульському повстанні 1920 р. У хаті І. Попеля бували: І.Франко, Леся Українка, В. Гнатюк, О. Маковий. За матеріалами, зібраними в селі, І. Франко написав відоме оповідання "Гуцульський король".
На початку 80-х років ХХ ст., за вказівкою атеїстичної влади, старовинна сільська церква була зруйнована, що стало великою втратою для духовно-культурного життя краю. Тепер на її місці збудована нова церква.
Яблуниця
Село знаходиться на правому березі річки Білий Черемош, на лівому - однойменне село, яке належить Путильському району Чернівецької області. Подібні однойменні села обабіч річки Черемош історично виникали тоді, коли по річці проводили кордон між різними чужинецькими державами, що володіли землями цього краю, Польщею і Румунією.
У селі відкрито краєзнавчий музей Гуцульщини, діє аматорська кіно-, відеостудія "Полонина", яку створив талановитий житель цього села Іван Дроняк.
У 50-х р. ХХ ст. у селі на річці Білий Черемош діяла гідроелектростанція, від якої залишилися руїни греблі і будинку.
Гринява
Це давнє гуцульське село, з усіх боків оточене високими горами, вкритими смерековими лісами. Від Гриняви одержав назву мальовничий гірський масив Карпат у межиріччі Чорного і Білого Черемошів - Гринявські гори. В селі збережено традиційний побут, основою якого є гірське лісівництво і тваринництво, а також збирання дикоростучих ягід і грибів. Складні природно-кліматичні умови Карпатських гір обумовили збереження в селі традиційних зразків народної дерев'яної архітектури: житлових будинків, господарських споруд та будівель для ведення полонинського господарства.
Пробійна
Розміщене у високогір'ї Гринявських гір. Через нього протікає гірська річка Пробійна. Вона й справді пробивається через вузькі скельні ворота до Білого Чермоша, а русло її густо покрите великими кам'яними брилами пісковиків. Мальовничий гірський ландшафт доповнюється збудованими у традиційному архітектурному стилі гуцульськими дерев'яними хатами, що розсіяні далеко одна від одної по крутих схилах. Село віддалене на 55 км від районного центру, а вузька гірська дорога постійно розмивається повенями. Жителі цього та сусідніх сіл живуть у складних високогірних умовах Карпат.
Голошино
Найбільш віддалене село у Верховинському районі (57 км по автомобільній дорозі до Верховини). Це одне з прикордонних сіл, які межують із Румунією. Більшість жителів займаються лісовим господарством, тваринництвом і збиральництвом. Тутдобре збережені старовинні звичаї, традиції краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність суттєво впливають на побут, спосіб життя. Навколо села - хвойні праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.
Верховинський район цікавий і тим, що він географічно є центральним районом Гуцульщини, до того ж, у ньому найкраще збережено матеріальну і духовну культуру гуцулів.
Ядро Гуцульщини складається з трьох складових: Верховинського району Івано-Франківської області, Путильського району Чернівецької області та Рахівського району Закарпатської області. Всі вони мають багато спільного в етнокультурній та історичній спадщині, але кожен із них має свої відмінності. Така неповторна єдність Гуцульщини в її багатоманітності, як у краплі води, відбиває єдність України в різноманітності і унікальності всіх її областей, всіх її регіонів.
Loading...

 
 

Цікаве