WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Визволення... смертю (Марія Крушельницька) - Реферат

Визволення... смертю (Марія Крушельницька) - Реферат


Реферат на тему:
Визволення... смертю (Марія Крушельницька)
Усе, що сьогодні може пробитися до спраглих сердець через опубліковане про Марію Крушельницьку, - то лише нерозквітла ще уквітина пізнання історичної правди про всесвітньої сили трагедію української сім'ї-родини Крушельницьких-Левицьких. Ще на велетенському генеалогічному дереві цих двох родоводів - не один досі невпізнаний дослідниками й меланхолійними державотворцями забрунькований у високий талант плід, що його так дочасно висушила й знищила рука страшної системи, що, нарешті, з волі Всевишнього захлинулася у морі крові та олжі.
Віриться, що молода поросль дослідників ось-ось наблизиться до ще вчора заблокованих важких дверей архівних сховищ - і видобуде на світ пізнання нацією унікальні документи про життєтворчість Антона і Марії Крушельницьких, їхніх синів Івана, Тараса, Остапа, Богдана, дочки Володимири, а поряд з цим - обпікаючі душу документальні свідчення - листи, що їх зберегла наша знедолена доля, - їх сотні!..
Крушельницька Марія Степанівна (08.12.1976, с.Ульгівці Рава-Руського повіту на Львівщині - 28.08.1935, м.Харків; псевдоніми та криптоніми: Слобода-Крушельницька Марія; Слободівна Марія; Слободівна; Марія Степанівна; М.С.; М.) увійшла в історію української культури як драматична акторка, публіцист, мемуарист, редактор та прозаїк.
Крушельницька осягнула, мабуть, найвищі сходинки життєвих університетів в сімейному колі: тут панувала глибокоморальна християнська традиція, культ матері і батька. Навчалася в українській гімназії (м.Львів), а з 1893 до 1902 рр. - засвітила небуденний талант в українському театрі товариства "Руська бесіда", де виконувала головні ролі у п'єсах І.Франка, І.Крашевського, І.Тобілевича, М.Старицького, Г.Зудермана, Л.Толстого.
З виставами театру об'їздила Галичину, гастролювала у Польщі.
Після одруження з Антоном Крушельницьким Марія покинула сценічну працю (прощальна роль 1901 р. у п'єсі Л.Толстого "Власть тьми"), повністю віддалася сім'ї, дітям (про це детальніше див.: Крушельницька Лариса. Рубали ліс...: Спогади галичанки //Дзвін. - 1990. - № 3. - С. 119 - 133; № 4. - С. 121 - 132; № 5. - С. 118 - 131; її ж: Рубали ліс...: (Спогади галичанки). - Львів, 2001. - 260 с., 34 с. іл.). І хоча Марія Крушельницька немовби відійшла у тінь від отого бравого-святочного, що чекало на неї мало не щодня на театральних сценах, все ж вона ніколи не була байдужою до суспільно-культурного, просвітницького, педагогічного та літературно-пресового життя. За майже тридцять п'ять літ заміжнього життя ця жінка неодноразово сприймала фібрами тонкої поетично-музичної душі ангельське раювання як мати І кохана дружина; 11 ноги в сімейних радощах і таких, на жаль, нерідко повторюваних побутових невлаштованостях та сприкреннях від знайомих-незнайомих та випадкових стрічних, - мірчили галицькі гостинці й обрінки Городенки і Винник, Коломиї і Рогатина, Нижнього Березова і Бережан, Львова і далекого-близького Відня (1915 - 1916, 1919 - 1925); вона нерідко перетворювалася на чорнового підручного чоловіка, бо вважала, що він творить особливої потреби роботу: редагує часописи, укладає і видає численні українські читанки переважно для сільських шкіл. І вона, Марія Крушельницька, будучи зразковою матір'ю-українкою, націоналісткою не у словесних мітингових гаслах, а в щоденному прикладічині, докладала повсюдно зусиль для створення театральних гуртків, поширення ідей емансипації жінки, популяризації національної історії, культури і, зокрема, книжки (на цьому полі залишила помітний слід, друкуючись в таких періодичних виданнях, як: "Жіноча доля", "Діло", "Буковина", "Літературно-науковий вісник", "Нова хата", "Нові шляхи", в коломийських, львівських та чернівецьких альманахах).
Хто знає, якої довжини могла б бути життєво-творча дорога цієї дивовижного характеру українки, якби нею, як і її чоловіком, не оволодів міф віри у щасливу велику Україну, що мала б закорінюватися там, на сході нашої прадавньої території. Той міф і оциганив усю сім'ю Крушельницьких, як і сотні інтелектуально потужних родин, що складали золотий генофонд нації й у майбутньому мали вифундаментувати Українську соборну незалежну державу. Наївна віра у справедливість у Радянській Україні там, за Дніпром, і привела Марію Крушельницьку до трагічного відкидання-несприйняття тієї забреханої "ніби правди", яка на усвідомленому відчутті жінки-матері скрокодилила не лишень тіла її чоловіка та дітей, а й увібгала у невимірну трясовину більшовицької "правди-справедливості" нотки надії й христянських сподівань. Вона, Жінка, стопилася, немов свіча, у напівусвідомленні сенсу її і рідних буття (подаю найактуальніше до біографії цієї постаті: Лозинський М. І хто ж вона була? // Діло. - 1901. - 17 лип.; Некролог // Новий Час. - 1935. - 4.209. - С.2; Громова В. Марія Слободівна // Літ. Україна. - 1966. - 13 груд.; Громова Валентина, Дубина Микола. Марія Слободівна - акторка і письменниця//Укр. театр. - 1987. - № 5. - С.24 - 25; Погребенник Федір. Життя і смерть Марії Слободівни //Дзвін. - 1990. - № 1. - С. 37 - 38; Енциклопедія українознавства: Словникова частина / За ред. проф. В.Кубійовича: Перевидання в Україні. - Львів, 1994. - Т. 3. - С. 1194; Крушельницька Лариса. Слободівна-Крушельницька Марія Степанівна // УЇЖ. - Львів, 1994. - Вип. І. - С. 172 - 173; Медведик П.К. Крушельницька (Слобода) Марія Степанівна // УЛЕ. - К., 1995. - Т. 3. - С. 77; Українські періодичні видання для жінок в Галичині: Анотований каталог. - Львів: Мета, 1996. - С. 154 (тут помилково названо дату смерті 28.03); Крушельницька Лариса. Бібліографічний покажчик / Укладач Л.С.Заяць. - Львів, 1998. - С. 29; Паламарчук Оксана. Тріумфальні дороги і тернисті шляхи // За вільну Україну. - 2001. - 12 груд.; архівні матеріали див.: ДАІФО. - Ф. 2. - Оп. 3. - Спр. 308. - Арк. 196 - 196 зв.; Ф.2. - Оп. 1. - Спр. 1523. - Арк. 110; Ф.2. - Оп. 3. - Спр. 298. - Арк. 143; ЦДІАЛ. - Ф.361 (А.Крушельницького). - Оп. 1. - Спр. 176. - Арк. 1. - 180 (листи М.Крушельницької до чоловіка за 1901 - 1923 рр.); Там само. - Оп.1. - Спр. 65. - Арк. 1 - 168 (листи М.Крушельницької до чоловіка за 1926 - 1932 рр.); Там само. - Оп. 1. - Спр. 180. - Арк. 1 - 200 (листи М.Крушельницької до сина Івана за 1923 - 1925 рр.); Там само. - Оп.1. - Спр. 181. - Арк. 1 - 86 зв. (листи М.Крушельницької до сина Івана за 1927 - 1929 рр. та до сина Тараса за період: 15.07.1930 - 28.08.1932 рр.); Там само. - Оп. 1. Спр. 178. - Арк. 1 - 540 (листи М.Крушельницької до чоловіка за 1925 р.)...
Хто знає, яких висот у мистецькому сходженні сягнула б Марія Крушельницька, коли б доля не перекопала їй
Loading...

 
 

Цікаве