WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

а потім був заборонений.
Тільки в незалежній Україні за наполегливості членів нашої спілки вдалося відродити цей журнал. Сталося це рівно 10 років тому (1993). Про те, що таке видання конче потрібно дослідникам рідного краю, засвідчив наклад першого ж числа. Замість запланованих 10 тисяч довелося надрукувати 20 тисяч примірників і всі вони розійшлися. Нині через відсутність стабільної матеріальної бази журнал виходить не регулярно, але натомість значно збільшив свій обсяг, вміщуючи ґрунтовні дослідження з усіх напрямів краєзнавства. Правління спілки звернулося до ВАК України з пропозицією зареєструвати орган Всеукраїнської спілки краєзнавців як наукове видання. Приємно зазначити, що слідом за "Краєзнавством" почали з'являтися періодичні видання і в регіонах - щорічники, альманахи, часописи, газети: "Краєзнавець Черкащини", "Сіверянський літопис"(Чернігів), "Волинські дзвони" (Рівне), "Джерело"(Тернопіль), "Дивокрай"(Хмельницький), "Січеславщина (Дніпропетровськ) та ін. Постійну рубрику "Рідний край" ведуть головна газета Донбасу "Донеччина", періодичні видання в інших областях. Про діяльність спілки систематично розповідають журналісти газет "Голос України", "Урядовий кур'єр , "Культура і життя", "Літературна Україна", "Дзеркало тижня" "Краєзнавство, географія, туризм", "День" та ін. Щомісяця звучить в ефірі спеціалізований радіожурнал "Рідний край" (редактор Василь Марусик), чимало заходів спілки висвітлює телебачення.
Та все ж найпріоритетнішим, найголовнішим завданням нашої творчої організації, безумовно, є виконання президентського розпорядження про підготовку на основі вимог сучасної української історичної науки багатотомного енциклопедичного видання "Історії міст і сіл України". Адже від часу виходу в світ попередньої фундаментальної "Історії міст і сіл України" в 26 томах, яка досі не має аналогів у світі, уже минуло більше чверті століття. За цей період в нашій країні відбулися величезні зміни. Наш почесний обов'язок докласти всіх зусиль до видання нової багатотомної "Історії міст і сіл" із залученням нових архівних документів. Ця праця повинна красномовно засвідчити перед народами планети, що ми - велика нація, що, незважаючи на жорстокі удари долі, впродовж минулих тисячоліть український народ зберіг свою ментальність, культуру, правічні традиції, зробив вагомий внесок у розвиток світової цивілізації. Яскравим доказом цього і має стати повнокровний літопис понад 30 тисяч великих і малих міст і сіл України. Саме підготовка цієї унікальної праці, прилучення десятків тисяч сучасних "Несторів-літописців" до першовитоків своєї історії повинна дати могутній поштовх у розвитку всіх форм краєзнавства.
Поки що триває підготовча робота, хоч розпочинаємо ми її не на порожньому місці. На останніх пленумах, конференціях детально розроблялися програма, методологічні, методичні засади і принципи створення нарисів історії міст і сіл. У стані наукової дискусії існує проблема, як зробити так, аби до нового видання увійшли ґрунтовні нариси про всі населені пункти й навіть про ті, які з плином часу та за різних обставин зникли з карти України; як достовірно, правдиво, без перекручень відтворити біографію населених місць. При підготовці цього багатотомного видання нам, безперечно, знадобиться і допомога багатьох Міністерств та відомств, Інституту українознавства Міністерства освіти і науки, творчих спілок і громадських організацій, науковців і краєзнавців української діаспори, яка в XX ст. активно видавала численні книжки про окремі міста і села України і накопичила значну базу для регіональної історії.
В деяких областях вже розпочато роботу з видання літопису рідного краю. Слідом за уже згаданою нами Всеукраїнською конференцією в Донецьку торік у Коростені відбулася конференція "Історія міст і сіл Великої Волині". Результатом роботи цього представницького форуму стало видання двотомника матеріалів про теоретичні, наукові і методичні засади створення нарисів, присвячених населеним пунктам Волинської землі. Подібні конференції вкрай доцільно організувати найближчим часом у всіх регіонах України, вони, на нашу думку, стали б доброю школою для авторських колективів з питань підготовки обласних томів. Слід наголосити, що місцеві дослідники не сидять склавши руки. Днями відбулася презентація ошатного тритомника, присвяченого населеним пунктам Броварського району Київщини, трохи раніше побачили світ ґрунтовні Історії Теофіпольщини та Дунаєвеччини (Хмельницька обл.), Валківщини (Харківська обл.) та чимало краєзнавчих видань про окремі міста і села всіх регіонів України. Новообраній президії спілки разом з НАН України та Інститутом українознавства МОН слід прискорити розробку відповідних документів, пов'язаних з підготовкою цьогоунікального видання.
Завершуючи звітну доповідь, хочу наголосити, що завдання подальшої розбудови Української держави в XXI столітті істотно посилюють роль і значення нашої спілки в новітніх історичних умовах. У розгортанні краєзнавчої роботи ми маємо добрих побратимів і однодумців в особі багатьох органів державної влади, наукових і освітніх установ, громадських організацій, які усвідомлюють, що розвиток краєзнавчого руху є справою величезної державної ваги, всіх ентузіастів, хто не може спокійно спостерігати, як нищиться рідна природа, як гинуть або зносяться пам'ятки національної культури, як стираються безцінні сторінки народної пам'яті.
Шановні делегати з'їзду!
Історія людства всіх країн і народів, як відомо, свідчить про те, що міцність кожної нації, її існування ґрунтуються на патріотизмі, духовності, на любові її народу до своєї історії та культури. Відродженню історичної пам'яті, духовності І національної гідності повинно сприяти історична наука і її складова частина - історичне краєзнавство. Саме наша спілка, як записано в статуті, має виховувати у громадян почуття національної свідомості, глибокої поваги до своєї історії, культури, мови, традицій українського народу інших народів, пов'язаних з ним своєю долею, шанобливого ставлення до скарбів рідної природи.
В наш нелегкий час, коли Україна поступово підводиться з колін, особливо тепер, коли триває Рік культури в нашій державі, ми повинні ще раз замислитись над тим, як повніше, ефективніше використати могутній потенціал історичного краєзнавства для національно-патріотичного виховання нашого народу і особливо молоді. А це буде залежати від нас, нашої наполегливої праці, наших ефективних зв'язків з державними інституціями, науковими установами і громадськими організаціями - і перш за все з Інститутами гуманітарного профілю НАН України, Міністерствами освіти і науки, культури і мистецтв, від нашої організаторської роботи по виконанню положень, записаних у статуті Всеукраїнської спілки краєзнавців, і врешті - від допомоги державних органів у центрі і на місцях, їх ставлення до нашої роботи, до історико-культурної спадщини.
Всі основні положення і завдання по розвитку історичного краєзнавства на 2000 - 2010 роки затверджені у відповідних Указах Президента і Постанові Уряду України. Втілити їх у життя - наш почесний обов'язок.
Ми, спілчанські керівники всіх рівнів, учені й аматори, повинні докласти чимало зусиль, аби краєзнавство у всіх його формах було високо піднесене в Українській Державі, а добре ім'я невтомного, безкорисливого дослідника "малої батьківщини" було оточене належною увагою і звучало гордо.
Нумо ж до праці, брати!
Loading...

 
 

Цікаве