WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

підстави для ВАК України виділити окремі наукові спеціальності з краєзнавства і далі наполегливо працювати.
Окремо хочу наголосити на інтернаціональному характері українського краєзнавства. Українські дослідники, глибоко вивчаючи історичний шлях рідного народу, з великим інтересом ставляться до історико-культурної спадщини, побутових традицій інших народів, усіх національних меншин, доля яких тісно пов'язана з Українською Державою. Це яскраво засвідчує проведення таких науково-краєзнавчих конференцій як "Національні меншини Правобережної України: історія і сучасність", "Чехи на Волині", "Поляки на Волині", "Поляки на Поділлі", а також про болгарські, угорські, німецькі, татарські, єврейські, вірменські та інші національні громади України. У вересні 2003р. у Сумах дослідниками рідного краю Сумської, Курської та Гомельської областей проведено наукову конференцію "Роль краєзнавства у зміцненні дружніх зв'язків слов'янських народів".
На окрему розмову заслуговує українське музейництво, яке має багатолітню історію. Історико-архітектурні заповідники, музеї просто неба, краєзнавчі і меморіальні - не тільки охоронці історико-культурних надбань. Кожен з них - це унікальна скарбниця людського духу, музейні експозиції дають змогу унаочнити минуле в образній, доступній для відвідувачів формі. Нині із застосуванням у музейній практиці найновітніших технологій експозиційного показу їхні можливості у формуванні людського світогляду неможливо переоцінити.
За роки незалежності України справжніми науково-методичними центрами стали: Музей народної архітектури та побуту України , творцям якого торік було присуджено Державну премію; Дніпропетровський історичний музей ім. Д.Яворницького, Чернігівський ім. В.Тарновського, Полтавський і Черкаський обласні краєзнавчі та Львівський історичний музеї, колективи яких цілком заслужено відзначені премією імені Дмитра Яворницького. На жаль, за останній період через недалекоглядність місцевих владних структур зменшилася кількість міських і районних краєзнавчих музеїв, не кажучи вже про ті, що діяли на громадських засадах у селах, на підприємствах, у навчальних закладах. Багато з них по злочинному знищено, а експонати, дбайливо зібрані краєзнавцями, розкрадено. Та що там говорити про периферійні музейні заклади, коли у нашій столиці, прямо на Печерських пагорбах, у всіх на очах одна з гілок влади виселяє з Кловського палацу музей історії Києва, маючи намір використати унікальну архітектурну перлину для розміщення свого адміністративного апарату. А саме місцеві музеї мають стати штабом-базою для наших міських, районних і первинних осередків, і тому наше невідкладне завдання - активно сприяти відродженню найближчим часом безпідставно ліквідованих музеїв і створенню нових у містах і районних центрах, навчальних закладах. Саме музеї, всі музеї повинні стати нашою базою, опорою для розгортання краєзнавчої роботи. А для тих, хто сумнівається, що у невеличкому населеному пункті можуть успішно створюватись і діяти музейні заклади, хочу навести промовистий приклад. Справжній патріарх українського музейництва Михайло Сікорський, у виплеканому ним Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав" недавно відкрив уже 26-й (!) у місті музей Трипільської культури. Принагідне від вашого імені дозвольте ще раз щиросердно привітати Шевченківського лауреата, кавалера орденів Ярослава Мудрого та Богдана Хмельницького, справжнього Героя культури Михайла Івановича, який був одним із фундаторів нашої спілки, зі славним 80-літтям, що виповнилося цього місяця. Берімо з нього приклад!
Важливими осередками науково-дослідницької та організаційно-масової роботи з краєзнавства були і залишаються бібліотеки та архіви, адже на їхніх полицях і в сховищах зберігаються неоціненні скарби попередніх поколінь, численні документи і література про рідний край. Поряд з Національною бібліотекою України ім.В.Вернадського та Державною історичною бібліотекою України велику увагу регіональним краєзнавчим дослідженням приділяють Харківська наукова бібліотека ім.В.Короленка, Львівська, Полтавська, Дніпропетровська, Одеська, Хмельницька, Чернігівська й інші обласні книгозбірні. Фактично нема ні в столиці, ні в регіонах архівного закладу, де б постійно не працювали краєзнавці-дослідники. Бібліотекарі і архівні працівники завжди надавали велику допомогу дослідникам рідного краю. Прикладом успішної краєзнавчої роботи може служити діяльність Дунаєвецької районної бібліотеки (завідувач Тамара Прокопчук). Користуючись нагодою, хотів би звернутися до працівників бібліотек і архівів, щоб уже зараз приступали до складання та оновлення бібліографії з історії міст і сіл України.
Шановні делегати!
Більшість членів нашої спілки активно займається пам'яткоохоронною роботою: працюють над створенням Зводу пам'яток історії та культури, перший том якого "Київ" вийшов друком 2000 року. За ініціативою правління спілки Указом Президента України від 12 червня 1996 р. створено Фонд відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, а Уряд України 23 квітня 2000 р. затвердив "Програму відтворення видатних пам'яток історії та культури". Отже у нас є велика царинадіяльності у сфері збереження і відродження святинь нашого народу. На жаль, в Україні досі немає єдиного державного органу управління справою охорони пам'яток історії та культури. На нашу думку, усі наші пам'ятки повинні мати одного дбайливого господаря - Державний комітет з охорони історико-культурної спадщини, якому ми, представники громадськості, охоче допомагатимемо.
Важливою і невід'ємною формою дослідження рідного краю є географічне краєзнавство, основні завдання якого полягають у вивченні довкілля району, міста чи села, зокрема місцевого рельєфу, клімату і погоди, рік, озер, боліт, ґрунтів, рослинності і ландшафтів у цілому; у спостереженні несприятливих природних явищ (повені, бурі, засухи) і фенологічних процесів; у економіко-географічному вивченні господарства, населення і природних пунктів. Таке вивчення уможливить поліпшення охорони природи, сприятиме покращенню екологічних умов і раціональнішому природокористуванню. Географічне краєзнавство - рідний брат історичного краєзнавства. Нам необхідно зміцнювати зв'язки з Українським географічним товариством і його обласними відділеннями.
З географічним тісно пов'язане і туристичне краєзнавство. Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву потреба спільних дій краєзнавців-дослідників, організаторів туристсько-екскурсійної роботи та науковців, які займаються туристичним краєзнавством, історією туризму. Туризм в Україні у ХХI столітті має вийти на нові рубежі не лише як важливий чинник економічного розвитку країни, а й як вельми захоплюючий засіб виховання любові до рідної землі. Звідси наш обов'язок і надалі поширювати практичні зв'язки з організаціями туристичного профілю, надавати їм посильну допомогу в розробці тематики нових туристсько-екскурсійних маршрутів, підготовці кадрів екскурсоводів, організації комплексних пошукових експедицій з метою виявлення нових об'єктів туризму, створення інформаційного банку даних про туристсько-екскурсійні і краєзнавчі ресурси України.
Як відомо, неоціненне значення для дослідників і популяризаторів рідного краю мають засоби масової інформації. Недавно виповнилося 75 років з часу виходу в світ першого числа друкованого органу краєзнавців України - журналу "Краєзнавство . Він виходив упродовж трьох років (1927 - 1930),
Loading...

 
 

Цікаве