WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

Віхи і перспективи спілки краєзнавців - Реферат

університет.
Херсонський обласний осередок Спілки (голова Євген Сінкевич) у вересні цього року провів Міжнародну наукову конференцію "Пам'ятні дати в історії рідного краю". На Черкащині відбулися історико-краєзнавчі конференції памяті першого голови правління облорганізації Спілки, лауреата премії ім. Д.Яворницького П.Соси та до 100-річчя відомого уманського краєзнавця Г.Храбана, регіональні конференції у Каневі, Звенигородці, Христинівці, Чигирині. Облорганізація Спілки (голова Василь Мельниченко) зініціювала рішення облдержадміністрації про проведення Першої науково-практичної конференції "Черкащина в контексті історії України", що відбулася 16 квітня 2003р. Черкащина має найбільш розгалужену мережу міських і районних краєзнавчих осередків. Останнім часом до раніше створених - у Каневі, Золотоноші, Смілі, додалися нові. Так, 1999 року в Лисянці почала діяти краєзнавча спілка "Витоки", яка започаткувала видання журналу "Добридень", має власну Інтернет-сторінку, на якій розміщується інформація про її роботу. Спільно з районною владою засновано краєзнавчу премію імені уродженця району історика Іллі Шульги, нині місцеві дослідники працюють над створенням "Енциклопедичного довідника Лисянщини". Не менш плідну роботу в міжз'їздівський період розгорнула Монастирищенська організація. У цьому найвіддаленішому від Черкас районі понад 70 краєзнавців згуртовані у 8 первинних осередках. Голова організації Іван Волошенко видав ґрунтовне комплексне дослідження про історію Монастирищини. За ініціативою ентузіаста П.Качалаби, обраного головою правління, створено Маньківську райорганізацію спілки, що налічує 50 активістів. Вони випускають газету "Маньківський літопис". Голова особисто склав Словник походження півтори тисяч прізвищ мешканців району і підготував до друку нарис про історію заснування всіх сіл району.
Сумське історико-краєзнавче товариство "Спадщина" (голова М.Манько) значно пожвавило роботу не лише в обласному центрі, а й у Великописарівському, Кролевецькому, Лебединському, Сумському, Роменському районах, а нещодавно створено товариство нашої Спілки в м. Конотопі. Одразу після нашого з'їзду на Сумщині планують провести вже У наукову Історико-краєзнавчу конференцію.
Рівненське обласне краєзнавче товариство (голова Іван Пащук) нині об'єднує 246 членів, які успішно працюють у Гощанській, Дубенській, Здолбунівській, Млинівській, Острозькій, Сарненській районній, Рівненській і Кузнецовській міській організаціях.
Приємно відзначити, що нарешті стала повноправним осередком нашої спілки Львівська облорганізації (голова Микола Литвин), яка раніше була секцією "при обласній раді Товариства охорони пам'яток. її установча конференція відбулася у березні 2002 року.
150 дослідників рідного краю згуртувала Івано-Франківська організація (голова Богдан Гаврилів), серед них 15 лауреатів обласної історико-краєзнавчої премії ім. Івана Крип'якевича і 19 - пам'яткоохоронної ім.Івана Вагилевича. Краєзнавцями області за звітний період видано велику кількість краєзнавчої літератури. Чернігівською облорганізацією Спілки (голова Олександр Коваленко) у міжз'їздівський період було проведено 20 наукових заходів з різних проблем регіональної історії. Причому відбувалися вони не лише у визначних наукових центрах області - Чернігові та Ніжині, а й у Новгороді-Сіверському, Сосниці, Славутичі, Седневі, Батурині, Тростянці, Автуничах, Шестовиці.
На Харківщині змістовну краєзнавчу роботу проводить обласна спілка краєзнавців, клуби "Краєзнавець" при бібліотеці імені В.Г.Короленка і харківському Будинку вчених, обласній станції юнацького туризму й краєзнавства, при школах Харкова й області, зокрема в Будах, Бабаях, Валках, Чугуєві, Люботині, Барвінковому.
Клуб "Краєзнавець", який у цьому році урочисто відзначив 25 - річчя свого існування, є справжнім флагманом краєзнавчої роботи на Харківщині. Він об'єднує більше 100 краєзнавців, різних за фахом, рівнем освіти, віком, закоханих в історію Слобожанщини. На щомісячних засіданнях (читаннях), яких з 1978 року відбулося близько 300, розглядалися найрізноманітніші теми: історія минулого краю, охорона пам'яток історії та культури, діяльність і життя видатних земляків тощо. Значною подією стало видання "Валківської енциклопедії" (автор І.М. Лисенко), яка вміщує 1200 термінів. З метою активізації краєзнавчої роботи як невід'ємної складової патріотичного виховання молоді розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації Є.П. Кушнарьовим затверджена програма розвитку краєзнавства в Харківській області на період до 2010 року. Завдання програми - привернення громадської уваги до туристсько-краєзнавчої роботи, формування національної самосвідомості громадян, активізація наукових досліджень у галузі історико-культурних досягнень, збереження і примноження духовних скарбів рідного краю. Харківським обласним архівним управлінням розпочато видання документальної серії книг "Слобожанські родоводи , перший том якої вийшов у цьому році.
Багато плідних і корисних справ по дальшому розвитку краєзнавства проведено в Дніпропетровській області. Особливо високої оцінки заслуговує діяльність Національного гірничого університету, його ректора, академіка НАН України Геннадія Півняка та голови правління Дніпропетровської облррганізації спілки Ганни Швидько. Принагідне відзначу, що у технічному вузі створено Інститут гуманітарних проблем (керівник - професор Пушкін В.Ю.), який розробив і впровадив навчальний курс "Краєзнавство Придніпров'я". Ось з кого треба брати приклад нашим історичним і педагогічним навчальним закладам!
Межі доповіді не дозволяють розповісти про всі набутки цих та інших обласних організацій. Я гадаю, що корисний обмін досвідом відбудеться і під час пленарного засідання, і в кулуарах нашого з'їзду. Однак з цієї високої трибуни не можу не наголосити, що стан організаційної, координаційної роботи на місцях далекий від ідеального і не може нас не хвилювати. Ще не всі обласні об'єднання зареєстровані відповідними місцевими органами влади, що позбавляє їх юридичного статусу, а деякі навіть не оформлені як складова частинаспілки (Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська обл., АРК Крим та ін.). Миколаївська облорганізація досі веде роботу лише в обласному центрі. У великих бібліотеках міст і районів України не створено краєзнавчих організацій. Не виконали ми статутних вимог і постанови II Всеукраїнського з'їзду про створення в усіх містах і районах краєзнавчих осередків, про залучення до їх роботи нового поповнення з числа молоді, про вміле поєднання накопиченого досвіду попередніх поколінь краєзнавців з новітніми методами праці згідно з вимогами часу. Не кращі справи з створенням первинних осередків спілки. Вони діють переважно при великих вузах і музеях, а от більшість членів краєзнавчих гуртків, клубів, створених при інших організаціях, навіть не здогадуються, що вони можуть діяти як первинні підрозділи спілки. І всі ми з вами - і члени президії, і члени правління, і керівники обласних осередків - маємо вкрай критично оцінити свою безініціативність, а часом і бездіяльність у цьому важливому напрямі організаційної роботи практичної реалізації статутних вимог і зробити з цього відповідні висновки.
Звичайно, всім нам важко, бо до цього часу спілка перебуває в статусі громадської організації. Після II з'їзду ні в столиці, ні на місцях у нас не було жодної звільненої штатної одиниці. Об'єктивно кажучи, в ринкових умовах, що нині сформувалися, важко навіть
Loading...

 
 

Цікаве