WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відновлення православної митрополії та реформи Петра Могили - Реферат

Відновлення православної митрополії та реформи Петра Могили - Реферат

вдвічі більше книжок. З митрополитом Іовом Борецьким Могила бере активну участь у Київських синодах, під час яких було розглянуто питання відносин з Уніатською Церквою.
З початку своєї церковної кар'єри Петро Могила усвідомлював, що великою проблемоюправославної церкви є відсутність освіченого духовенства, /, щоб усунути цю перепону, він почав організацію системи освіти, здатної конкурувати із освітніми системами інших конфесій. У 1631 р. він заснував, за сприянням львівських викладачів школу при Печорській Лаврі, яку об'єднав наступного року із школою Богоявленського Братства, створив Київський колегіум, який стане пізніше Києво-Могилянським колегіумом, першим закладом вищої освіти в Україні та і у всій Південно-Східній Європі. Система освіти у Києво-Могилянському колегіумі була схожа на існуючу у Західній Європі (за зразком єзуїтських шкіл із латинською мовою викладання). Дванадцять років навчання було поділено на вісім циклів. Перший рік був підготовчим, до якого допускалися кандидати, що вже мали деякі поняття із латини. Протягом трьох наступних років у граматичних класах - infima, grammatical, syntaxica - вивчали латину, старослов'янську, книжну українську, польську та грецьку мови. Закінчивши граматичні класи, учні ставали студентами (спудеями) та відвідували рік поетики, рік риторики, потім два роки філософії та чотири роки теології.
Разом зі своїми однодумцями П.Могила створив у Києві коло вчених, назване пізніше Атенеєм Могили, до якого входили відомі ерудити: Сильвестр Косів, Ісаія Трохимович-Козловський, Іосиф Кононович-Горбатський, Сафроній Пошатський, Афанасій Капнофойський та інші, за підтримки яких він зміг здійснити свої великі культурні та релігійні проекти.
Після смерті Сигізмунда Третього Вази у 1632 р. православні скористалися можливістю вимагати від польської держави прав, які в них були конфісковані після Берестейської унії. Беручи участь у виборах нового короля у Варшаві, у 1632 році архімандрит Петро Могила та інші православні депутати добилися запевнень від кандидата на королівську владу Владислава Четвертого, що Православна Церква буде легалізована у Польщі (відомі "Статті для заспокоєння рутенських народів" 1632 р.). Згідно з цими статтями, польський уряд надавав право православним мати їхню власну ієрархію, митрополита та чотирьох єпископів, визнаних державою. Щоб здійснити це рішення, 49 православних делегатів приступили З листопада 1632 р. у Варшаві до виборів Петра Могили у сан Київського Митрополита. Колишній Митрополит, Ісаія Косинський не задовольняв польський режим у зв'язку із своїми москвофільськими поглядами. Вибори Петра Могили були конфірмовані 14 березня 1633 р. Владиславом Четвертим, потім визнані Патріархом Константинопольським Кирилом Лукарисом. Зведення до сану відбулося 28 квітня 1633 р. у церкві Львівського братства.
Митрополит Української Православної Церкви протягом 15 років (1633 - 47), зберігаючи посаду архімандрита Печерської Лаври, Петро Могила здійснив великий план догматичних, літургійних та теологічних реформ. Йому вдалося впровадити ці нововведення завдяки активній співпраці зі своїм Атенеєм учених. Під його керівництвом ці вчені підготували Православний Катехізис, Малий Катехізис, схвалений Київським Синодом у 1640 р., потім розглянутий та доповнений грецькими та українськими теологами на Синоді 1643 р. та наприкінці конформований найвищою церковною владою часу - чотирма патріархами та синодом Константинопольського Патріархату у 1643. Катехізис Могили "Сповідь православної віри" буде потім прийнятий іншими Православними церквами та вивчений теологами інших конфесій - католицьких та протестантських, - як Символічна книга Православної Церкви.
Цей Катехізис є частиною Символічних церковних книжок, які викладають принципи православної віри та уточнюють конфесійні специфічності. Там ми знаходимо вивчення Догматів, Таїнств, патрістики, Заповідей Блаженств, Десятислів'я, основних та теологічних чеснот, головних гріхів.
Катехізис Петра Могили був також спробою у догматичному та теологічному планах знайти шлях до згоди та наближення різних християнських церков. Але він є Символічною православною книгою в українській інтерпретації. Він був перекладений різними мовами: латиною, грецькою, старослов'янською, англійською, французькою, німецькою, голландською, румунською, російською, українською, арабською та грузинською. Йому була присвячена велика кількість досліджень. У Франції Катехізис Могили є відомим завдяки католицьким теологам.
Серед інших літургійних творів Петра Могили треба назвати Молитовник (1629, 1639 рр.), який містив нові рубрики. Друге видання було здійснене у 1996 році греко-католицьким священиком Сержем Келеєром.
П.Могила був автором полемічної праці на захист Православної Церкви "Літографії" (1644 р.), у якій він спростовує обвинувачення Касіяна Саковича. Цей уніатський теолог видав у 1642 р. у Кракові "Epanorthosis", "огляд помилок, єресей, забобонів" у, як він вважав, розкольницькій Греко-Руській (українській) Церкві, які є помітними як у проведенні Таїнств, так і в інших традиціях та церемоніях, де він критикував православні звичаї та пропонував перейти до католицтва. Щоб захистити Православ'я, Могила використовував аргументи рішення вселенських синодів, твори Отців Церкви, широке коло досліджень.
Загальні реформи митрополита Могили стосувалися звичаїв Православної Української Церкви, які ми знаходимо у його найважливішому творі - "Молитовнику". Враховуючи важливість та розмах цієї праці (1670 сторінок великого формату), її також названо "Великим Требником П.Могили". Петро Могила працював над ним від початку своєї духовної кар'єри і закінчив його 16 грудня 1646 р. - за два тижні до своєї смерті.
"Требник" - церковна книга, що містить літургійні служби, молитви, благословення, які священик виконує для приватних осіб та які прямо не пов'язані із церквою чи календарними святами. Він містить 129 проповідей, серед них 37 нових, а 20 - з практики Української Православної Церкви. Велика кількість пояснень включає в себе догматичні, літургійні, канонічні та теологічні частини, що свідчить про те, що Требник Могили окрім своєї літургійної ролі, був важливим теологічним посібником на кшталт церковної енциклопедії.
Джерела "Требника Могили" - грецька теологія, старовинні слов'янські літописи, римський католицький ритуал, запроваджений папою Римським Павлом П'ятим Великим. Цей "Требник", чий вплив особливо відчувається на інтерпретації і поясненні таїнств та обрядів, сприяв зближенню учення про віру Сходу та Заходу, навіть збагаченню східних обрядів. І все ж, "Требник" Могили зберігає засади Православної Віри, вираження українського обряду, його оригінальності.
Суттєві керуючі тези, головні
Loading...

 
 

Цікаве