WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відновлення православної митрополії та реформи Петра Могили - Реферат

Відновлення православної митрополії та реформи Петра Могили - Реферат


Реферат на тему:
Відновлення православної митрополії та реформи Петра Могили
Із упровадженням християнства в 988 році протягом більш ніж тисячоліття Православна Церква в Україні пройшла багато періодів послідовного розвитку від занепаду до відновлення, що триває до наших днів. Ці зміни виникли переважно внаслідок впливу політики на релігійне життя: існування національної держави, вторгнення кочових на родів, окупації іноземними державами та їхнє втручання у релігійні справи.
Після двох з половиною століть існування процвітаючої Київської Митрополії із десятьма єпархіями на українській землі під захистом та протекцією князів Київської Русі розвиток церкви був загальмований у 1240 р. монголо-татарською навалою, після якої почався період занепаду із переміщенням митрополічої кафедри до Московії, формуванням місцевих церковних структур (Галицька та Литовська митрополії), потім розкол 1458 р. колишньої Київської митрополії на дві - Київську з українською та білоруською єпархія ми у складі Речі Посполитої та Московську, що оголосила автокефалію у 1589 р.
В українсько-білоруській (руській) митрополії спостерігається обмеження релігійної свободи як наслідок права на патронування, привласненого польськими королями в 1498 р., що дозволяло їм призначати та конфірмувати ієрархію право славної церкви, а польським магнатам - контролювати духовенство. Ця процедура мала на слідком деградацію свідомості ієрархії та право славного духовенства, проти якої виступили братства, утворені з мирян та православної шляхти. З іншого боку, коли в 1589 р. патріарх Константинопольський Ієремія Другий хотів навести лад в ієрархії Київської Митрополії, українські єпископи звернулися до Рима. У 1595 р., щоб спробувати нейтралізувати дію братств та втручання константинопольського патріарха в справи української церкви, церковна злука з Римом повинна була також захистити українську шляхту від польської латинізації та гарантувати українській церкві такі ж права і привілеї , якими користувалося латинське духівництво в Речі Посполитій.
Після Берестейської Унії в 1596 р. та пере ходу більшості ієрархій в Унію Православна Церква, позбавлена своїх єпископів, віднині мала єдиною підтримкою братства та козацтво. Суперництво між уніатами та православними викликало живу суперечку, яка започаткувала українську полемічну релігійну літературу, що сприяла культурному розвиткові загалом.
У 1620 р. під протекцією гетьмана Петра Сагайдачного та користуючись приїздом до Києва патріарха Єрусалимського Теофана Третього, православні отримали не лише право на заснування Богоявленського Братства у Києві, але і на призначення нової ієрархії православної церкви в Україні на чолі із митрополитом Іовом Борець ким, архієпископом Полоцьким Мелетієм Смотрицьким та єпископом Перемишльським Копінським. Це було перше відродження православної церкви в Україні. Пізніше, в інших історичних умовах, мали місце й інші відродження - нетривалі, що зустрічали опір з боку окупантських режимів - після першої світової війни діяльність митрополита Василя Липківського та створення УАПЦ, під час Другої світової війни митрополита Полікарпа Сікорського і відновлення автокефальної української православної церкви в центральній Україні. Відродження православної української церкви на початку XVII ст. не було визнане владою католицького короля Польщі Сигізмунда Третього Вази. І тільки з приходом до Києва Петра Могили та його зобов'язанням Православна Церква зазнала блискучого злету у світі.
Ми представимо тут коротко життя та працю цього великого організатора і реформатора української церкви. В історії України діяльність Петра Могили та його прибічників називається "могилянською" епохою. Могила, виходець із князівської молдавської родини, син Семиона Могили, молдавського і волоського господаря та угорської принцеси Маргарити, народився 21 грудня 1596 р. в Молдавії. Після смерті свого батька, отруєного внаслідок палацового перевороту в жовтні 1607 р., і сам на сам із ворожим ставленням нового молдавського господаря до родини Могил, молодий Петро переховувався разом із матір'ю на українських етнічних землях у Польщі, де були тепло зустрінуті. Княжа родина Могили завжди проводила пропольську політику - її члени володіли такими ж правами, як польська шлях та, що дозволяло їм набувати в цій країні власності, а деякі мали і родинні зв'язки з шляхетськими польсько-українськими сім'ями. Наприклад, його родичі - Раїна Вишневецька та Анна Потоцька, батько Симеон та дядько Ієремія були великими благодійниками Галицької Української Церкви. Вони заснували церкву Покрови Богородиці при відомому братстві Покрови у Львові.
Молодий П.Могила відвідував братську школу у Львові, вивчаючи українську та польську мови. Пізніше, згідно з деякими біографами, він отри мав вищу освіту у польській академії в Замості, а також у Голландії та Франції. Проте ми не маємо жодних документів на користь цієї тези. Після навчання він мав опікуном Станіслава Жолкєвського, коронного канцлера, при дворі якого здобув військову освіту та став офіцером польської армії. Далі він командував власним загоном, що складався з українців та молдаван, з яким брав участь у битві під Секорою в Молдавії проти турків (1620 р.), де польська армія була знищена, а його опікун загинув. Наступного року він бореться з турецькою навалою під Хотином, де став свідком козацької відваги під проводом гетьмана Сагайдачного. З приводу участі у цій битві, володіємо першоджерелом, де ім'я Могили цитується хроністом, який указував, що той намагався переконати поляків у лояльності молдавських військ.
Після смерті свого опікуна протягом 1621 - 27 рр. Петро щороку приїжджає до Києва, набуваю чи маєтність у Рубежівці. У Києві Могила знайомиться з митрополитом Борецьким, з яким його пов'язує дружба та співпраця. Митрополит висвітлює йому становище православ'я в Україні, і Могила вирішує присвятити життя церкві. З цією метою він у 1627 р. стає ченцем відомої Києво-Печерської лаври, незалежної від Київського митрополита та безпосередньо підпорядкованої Константинопольському патріархату. Того ж року архімандрит Печерської Лаври Захарія Копистенський помирає, а 8 вересня 1627 р. Могила обирається його наступником. Новий архімандрит присвячує всі свої зусилля підняттю престижу цієї цитаделі українського православ'я. Перш за все він реформує чернече життя, встановивши сувору дисципліну; він відшкодовує лаврські скарби, розтрачені у роки його попередників., намагається відновити монастирські церкви, щоб розповсюдити славу Лаври, пише про чудодійну силу святих мощей, що там зберігаються. Могила розвиває діяльність Лаврської друкарні, запроваджуючи і латиницю поряд з кириличним шрифтом - за часи його архімадритства було видано
Loading...

 
 

Цікаве