WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → В.В.Докучаєв – носій наукової думки світового значення про ґрунтоутворення - Реферат

В.В.Докучаєв – носій наукової думки світового значення про ґрунтоутворення - Реферат


Реферат на тему:
В.В.Докучаєв - носій наукової думки світового значення про ґрунтоутворення
Розвиток наукових ідей щодо ґрунтознавства взагалі і ґрунтоутворення зокрема тісно пов'язаний з Україною. Одна з перших наукових експедицій Василя Васильовича Докучаєва з вивчення чорноземів Півдня Росії працювала у Полтавській губернії. Можна припустити, що перші ідеї про закони ґрунтоутворення зародилися саме на Полтавщині. У Полтаві В.Докучаєв організував перший у Росії природничо-історичний музей ґрунтів. Харківський сільськогосподарський інститут носить ім'я Василя Докучаєва. Він працював у цьому інституті директором і заснував там першу у світі кафедру генетичного ґрунтознавства, яку очолив його учень і помічник М.Сибірцев.
Життю і науковій творчості В.Докучаєва присвячена велика кількість праць на різних мовах, у тому числі декілька монографічних життєписів (І.А. та Л.А.Крупенікови [1], Б.Полинов і ін.[2], Л.Чеботарьов [3]), змістовних статей учнів і співробітників великого вченого (В.Вернадський [4], К.Глінка [5], Н.Дімо [6], С.Захаров [7], П.Отоцький [8], Л.Прасолов [9], Г.Танфільєв [10]) та багато інших значних публікацій (Л.Берг [11], Д.Віленський [12], І.Герасимов [13], В.Заварицький [14], С.Соболєв [15], Л.Яковлєва [16], А.Ярилов [17]). Є солідна література про Докучаєва і його праці на англійській, французькій, німецькій, чеській, словацькій, польській, болгарській, румунській та інших мовах (J.Ableiter [18], E.Bruckner [19], A.Demolon [20], A.Dudal [21], R.Fleczarowa [22], J.Joffe [23], Ch.Kellog [24], Emm.deMargerie [25], V.Novak [26], E.Ramann [27], R.Simonson [28]); слід особливо виділити прекрасну книгу французького вченого X.Маргуліса "Про джерела ґрунтознавства", присвячену Докучаєву і Сибірцеву [29].
Ім'я Докучаєва згадується в десятках національних і спеціальних енциклопедіях, у тому числі в "Міжнародних персоналіях" (M.Arnim [30]), а також у "Загальній історії наук" (R.Tarton [31]). На різні мови перекладені роботи про нього Д.Віленського, І.А. і Л.А.Крупенікових, Б.Полинова, Л.Прасолова, С.Соболєва, Л.Чеботарьової, А.Ярилова. Багато для популяризації ідей Докучаєва на міжнародній арені зробив його учень - академік К.Глінка (Glinka [32, 33, 34]). Буквально в кожному підручнику ґрунтознавства, землеробства, фізичної географії згадується ім'я Докучаєва. Його роль була широко висвітлена в першому вітчизняному курсі тропічного ґрунтознавства [35]. Висока оцінка заслуг Докучаєва, його біографія і портрет подані в одному з найбільш капітальних курсів ґрунтознавства, виданих у США [23]. Найвизначніший американський ґрунтознавець К. Марбут, говорячи про роль Докучаєва в історії ґрунтознавства, прирівнював його до К.Ліннея в історії біології та Ч.Лайєля в історії геології [36].
У даній статті розкривається діяльність В.Докучаєва - засновника науки про ґрунтознавство і її невід'ємну частину - ґрунтоутворення, характеристика його як людини і вченого.
У науковій творчості Докучаєва можна виділити основні логічні й почасти хронологічні етапи: експедиції по чорноземній смузі, створення сучасної наукової концепції про чорнозем, обґрунтування принципу "ґрунт - особливе тіло природи"; практична перевірка цього принципу при докладному вивченні ґрунтів Полтавської й Нижньогородської губерній, обґрунтування методів польового дослідження ґрунтів та їхнього картографування; формування школи натуралістів-однодумців, з яких багато хто стали творцями новітніх наук про природу; вивчення причин посухи й складання першого комплексного плану перетворення природи; створення генетичної класифікації ґрунтів і принципів їх бонітирування; боротьба за реформу вищої університетської й агрономічної школи та організація першої кафедри генетичного ґрунтознавства; обґрунтування вчення про горизонтальні і вертикальні природні й сільськогосподарські зони; передбачення майбутнього розвитку ландшафтоутворення й екології, центральне положення в яких належить вченню про ґрунт [37, 153 - 154].
Слід відмітити, що створивши нову науку про ґрунт, Докучаєв багато років читав курси мінералогії та кристалографії. Про ці лекції найкраще сказав його учень П.Отоцький: "Мова без пафосу, без жестів, без усяких ораторських красот, але спокійна, ясна, небагатослівна, кришталево точна, влучна й образна... Думки й факти, завжди ясні й точні, самі собою, мимо волі, укладаються в голові у стрункому порядку й діють із непереборною переконливістю. Цілком ймовірно, чарівні були не стільки факти й думки, скільки самий процес легкого засвоєння їх і особливо та таємнича сила, властива лише великим і сильним людям, що мимоволі вимушує їх слухати... З моїх учителів я знаю ще тільки одного, що володів таким же даром переконання, - Д.І.Менделєєва" [8, 328].
В.Докучаєв був яскравою, самобутньою особистістю, одним з найкращих представників плеяди вчених і громадських діячів, що вийшли із самої гущавини народу. Один з його учнів, Ферхмін, писав: "Незабутнє враження робила його висока широкоплеча ставна фігура, його характерна голова з великою, рано посивілою бородою, що широко опускається на груди, із прекрасними живими проникливими очима, у яких завжди світилася схована в глибині насмішкуватість із домішкою деякої частки лукавства, його голосний, трохи хриплуватий бас, його широка хода..., але ще сильніше діяли на оточуючих його щиросердечні якості: у кожному слові відчувалася величезна сила, упевненість у собі й у правоті своєї справи, якій він віддавав себе; у всьому його розумовому складі вражали надзвичайна енергія, що не знала втоми, що не визнавала перешкод, що домагалася наміченої мети будь-що-будь" [38, 3].
"У природі все - краса, - писав Докучаєв. - Усі ці яри нашого сільського господарства: вітри, бурі, посухи й суховії страшні нам як тільки тому, що ми не вміємо володіти ними. Вони не зло, їх тільки треба вивчити й навчитися управляти ними, і тоді вони ж будуть працювати нам на допомогу" [39, 75].
Він відзначав, що "всі геологічні факти щодо чорнозему збиралися дотепер випадково, попутно, не за єдиним планом й не завжди належно критично. Виходить, користуватися подібним матеріалом для рішення питання про походження чорнозему потрібно щонайменше з найбільшою обережністю" [8, 320 - 321].
Збираючи матеріали, які згодом лягли в основу вчення про ґрунти, В.Докучаєв пройшов пішки більше 10 тис. км по чорноземній смузі, описав велику кількість геологічних оголень і ґрунтових розрізів, зібрав зразки ґрунтів і підстилаючих порід.
Залежно від накопичення матеріалів, Докучаєв виступав зі звітами перед Вільним економічним товариством, публікував їх. Заслуговує на увагу його звіт за підсумками другого року польових досліджень, у якому дається визначення чорнозему, що суттєво розширило розуміння сутності і властивостей цього ґрунту. Визначення сформульоване так, що його й зараз не можна спростувати. За Докучаєвим, чорнозем - "це такий рослинно-наземний ґрунт, товщина якого в середньому - близько 1 - 2 футів; він багатий гумусом (який перебуває в ньому і можебути в особливому стані), внаслідок чого має більш-менш темне забарвлення і сприятливий до теплоти й вологи; утворився при більш сприятливих, ніж ґрунти північні і південно-східні (каштанові), кліматичних, рослинних і ґрунтових умовах; ... він порівняно багатий розчинними поживними речовинами, які розподілені тут більш вигідно для рослин, ніж в інших ґрунтах". Далі говориться, що "чорноземні ґрунти дуже тонкозернисті, розсипчасті і взагалі робляться застиглими (у сільськогосподарському значенні) набагато скоріше, ніж інші ґрунти; містять багато фітолітарій злаків і зовсім позбавлені (за наявними даними) деревних залишків, звідки можна зрозуміти, що ліси
Loading...

 
 

Цікаве