WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік Олексій Онищенко – учений, організатор науки, культуролог, бібліотекознавець - Реферат

Академік Олексій Онищенко – учений, організатор науки, культуролог, бібліотекознавець - Реферат

конференцію на тему "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток". Керівник установи виступає з доповіддю і знову наголошує на тому, що саме бібліотека повинна запропонувати, сформулювати нову модель поширення знань, позаяк книгозбірні є основним інформаційним ресурсом. Бібліотечні науки, як книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, він переконаний, мають стати дисциплінами інформаційного циклу з огляду на те, що сформувалася і дедалі завойовує свої позиції бібліотечно-інформаційна галузь та однойменна індустрія. У зв'язку з цим гострішає кадрова проблема. Нагальність розробки оригінальних навчальних програм, підготовки спеціальних посібників, підручників, довідників - незаперечна. Це - підґрунтя підготовки фахівця з інформаційної діяльності, інформаційного працівника.
Академік накреслив стратегічні напрями загального розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві на перспективу, які він вважає лідерами віку цифрової інформації, звернув увагу на необхідність вироблення нової концепції інформаційної діяльності, враховуючи бібліотечно-інформаційне спрямування.
Бібліотеку XXI століття О.С.Онищенко бачить як багатопрофільний, багатофункціональний комплекс, пропонуючи нову модель бібліотеки як інформаційного комплексного центру держави.
Бібліотека, вдосконалюючи засоби комунікації, зв'язку, обміну інформацією сприятиме науковому та культурному об'єднанню всього людства. Однак О.С.Онищенко застерігає від гігантоманії в питанні нагромадження інформації, бо її обсяг може досягти "критичної маси",здатної вибухнути і завдати непередбаченої шкоди всій цивілізації. "Інформація, наголосив учений, має слугувати подальшій гуманітаризації суспільства, прогресу знань, єдності людини з природою". Одна з найважливіших проблем, на його думку, - пошук фундаментальних речей ресурсно-інформаційного плану.
Ставлячи завдання на перспективу, головний бібліотекознавець країни не змінив своєї думки відносно архіважливості забезпечення комплектування бібліотек. Перед науковцями стоять складні завдання: підготовка й видання бібліотекознавчої енциклопедії, книгознавчих словників та довідників академічного рівня, накопичення баз даних бібліотекознавчого, бібліографознавчого характеру.
"На кожній ділянці території, захопленої людством, узагальнює професор, бібліотека має перебрати на себе функції дієвого інформаційного механізму, інакше її чекає лише печальна доля музею, який не має майбутнього. Вона не повинна перетворитися на інформаційний "сфінкс", а має стати ланкою в системі інформаційних мереж різного рівня"[8, с.29].
Новітні інформаційні технології ще не спонукали, заключив керівник НБУВ, до створення нових форм взаємодії книгозбірень на національному та транснаціональному рівнях, а тому бібліотека XXI століття повинна перетворитись на центр глобальних інформаційних та наукових комунікацій.
Професор привертає увагу наукової громадськості до необхідності підготовки фахових термінологічних словників та енциклопедій з бібліотечної та книгознавчої справи; порушує проблему налагодження диференційованої системи підготовки бібліотечної освіти, організації проведення дистанційних курсів з питань формування і використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів; розроблення і в межах Міжнародної асоціації академій наук апробації дієвих механізмів міжнаціонального обміну електронними інформаційними ресурсами.
У 1999 р. під керівництвом О.С.Онищенка Інститут архівознавства НБУВ завершив розробку теми Архівний фонд НАН України (1918 - 1941): археографічно-інформаційний опис". Підсумком досліджень було видання таких наукових праць: "Історія Національної академії наук України (1924 - 1928 рр.): Збірник документів і матеріалів (Джерела з історії науки в Україні); "Історія Національної академії наук України (1929 - 1933 рр.): Збірник документів та матеріалів (Джерела з історії науки в Україні); "Видатні вчені Національної академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-коресподентів у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (1918 - 1998): Путівник"; Єфремов С.О. Щоденники. 1923 - 1929 [9, с.11].
10 - 13 жовтня 2000 р. у НБУВ було проведено Міжнародну наукову конференцію "Бібліотеки-центри науково-інформаційних ресурсів XXI століття" [10], у її рамках - книгознавчі читання, приурочені до 600-річчя від дня народження Йоганна Гутенберга та семінар "Електронні бібліотеки та новітні інформаційні технології".
За концепцією О.С.Онищенка, у XXI ст. бібліотеки України мають увійти "як інфополіси - науково-дослідні, інформаційні, бібліотечні, видавничі й культурно-освітні комплекси з розвиненою інфраструктурою формування й аналітико-синтетичного опрацювання документних потоків для інформаційного забезпечення науки, виробництва, освіти й культури" [11, с.9].
Виступаючи на заключному засіданні конференції, О.С.Онищенко вказав, зокрема на необхідність започаткувати створення Національного предметного рубрикатора як основи для формування галузевих рубрикаторів і тематичних тезаурусів, наголосив на потребі створення умов для трансформатизації бібліотек у науково-інформаційні центри XXI ст. Наполягав на підготовці та перепідготовці фахівців, орієнтованих на працю в постіндустріальному (інформаційному) суспільстві, які досконало мають володіти новітніми комп'ютерними технологіями; говорив про організацію дистанційних курсів з питань формування й використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів тощо.
У 2000 р. у НБУВ урочисто і вишукано проходила презентація польського журналу "КиІІига". Генеральний директор тоді відверто визнав, що він зустрічає кожне нове видання, що поповнює фонди НБУВ, як банкір, котрий радіє новій монеті, що збільшує його капітал" [12, с.52].
Під час святкування Днів слов'янської писемності, 26 травня 2000 р., у НБУВ було проведено книгознавчі читання, приурочені до 200-річчя першої публікації "Слова о полку Ігоровім". Академік О.С.Онищенко, вважає, що адекватний переклад цієї пам'ятки ще не створено, не тільки проаналізував зміст, а й її філософсько-світоглядні підвалини і висловив оригінальне припущення, що автором тексту могла бути Єфросинія Ярославівна ("Ярославна"), дружина Ігоря Святославовича [13, с.47, 48].
Про значний науковий потенціал установи об'єктивно свідчить її спроможність займатися видавничою діяльністю. Це - підсумок усіх наукових пошуків. Свідоцтвом активної і цілеспрямованої діяльності бібліотеки та її розвитку як наукової установи є видання науково-теоретичного та практичного журналу "Бібліотечний вісник", збірників "Наукові праці Національної
Loading...

 
 

Цікаве