WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік Олексій Онищенко – учений, організатор науки, культуролог, бібліотекознавець - Реферат

Академік Олексій Онищенко – учений, організатор науки, культуролог, бібліотекознавець - Реферат


Реферат на тему:
Академік Олексій Онищенко - учений, організатор науки, культуролог, бібліотекознавець
Олексій Семенович Онищенко очолив Центральну наукову бібліотеку ім.В.І.Вернадського у переломний момент для всієї України і прийняв під своє керівництво не просто могутню бібліотеку, одну з десяти найбільших у світі, а соціальний інститут, який треба було переорієнтовувати на нове демократичне життя, нову ідеологію і політику в Україні, що стала незалежною державою, осмислювати й запроваджувати нову парадигму наукової бібліотеки, створювати нову інтелектуальну еліту в стінах цієї академічної структури.
За десять років традиційна бібліотечна установа перетворилася з книгозбірні на комплексний бібліотечно-інформаційний, науково-дослідний і культурно-просвітницький центр, який став "не тільки основним осередком бібліографічної діяльності в країні, а й центром розвитку комплексу наукових дисциплін: бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства" [1].
Різноманітний за складом фонд головної бібліотеки країни сягає приблизно 14 млн. одиниць збереження. У ньому виділяються найбільші за масивом збережуваних документів такі фонди, як Архівний фонд НАМ України, Фонд президентів України (з 1996 р.), газетні фонди (єдиний спеціалізований архів цього виду друку в Україні); зібрання відділу зарубіжної україніки, колекція рукописних книг, фонд бібліотечних зібрань та історичних колекцій, масив картографічних документів, зібрання публікацій Організації Об'єднаних Націй (єдине в Україні), зібрання нотної продукції, музичних видань та літератури, грамплатівок, фонд образотворчої продукції (плакати, листівки, репродукції, портрети, твори графіки тощо), фонд сходознавчої літератури (численні колекції єврейської літератури та рукописів), фонд залу бібліотекознавчої літератури, фонд інформаційних ресурсів відділу довідково-бібліографічного обслуговування. Системно-структурну модель сучасної бібліотеки побудовано настільки продумано, що це дає змогу не тільки постійно її вдосконалювати й видозмінювати, а й підтримувати творчий та науковий потенціал. Глобальна мета - піднести вплив бібліотеки як соціального інституту на достойну її значущості висоту в суспільстві.
За ініціативою О.С.Онищенка в НБУВ було здійснено структурні зміни й перетворено на інститути відділ рукопису та відділ архівознавства, створено центри: бібліотечно-інформаційних технологій; консервації та реставрації, культурно-просвітницький, редакційно-видавничий, Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів законодавчої, виконавчої та судової влади, підтримано ідею доктора історичних наук В.С.Чишка щодо організації Інституту біографічних досліджень у структурі НБУВ; розгорнула діяльність Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук (з 1996 р. О.С.Онищенко її голова); розробляється нова концепція роботи Асоціації бібліотек України (голова - О.С.Онищенко); як структурна одиниця НБУВ розширює свої потужності Національна юридична бібліотека (керівник - кандидат історичних наук А.Г.Бровкін), нагромаджуються фонди Австрійської, Іранської бібліотек, планується, так бачить генеральний директор, як складові Національної бібліотеки, організація Болгарської, Китайської та бібліотек інших народів світу.
Про масштабність, перспективність наукової роботи НБУВ свідчить її тематика. Вона розвивається за такими напрямами: "Формування і використання науково-інформаційних ресурсів. Інформатизація бібліотек (Технологія та організація формування та використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки); Формування і використання ресурсів електронної бібліотеки); Інформаційно-аналітичне забезпечення управління процесами реформування українського суспільства); Створення національної бібліографії. Українська біографістика (Формування баз даних національної бібліографії України; Підготовка матеріалів до Українського біографічного словника; створення комп'ютерної бази даних біографічної та біобібліографічної інформації; Нові технології збереження, консервації та реставрації бібліотечних фондів (Система збереження бібліотечних фондів: проблеми та впровадження в умовах НБУВ); Вивчення, збереження та видання української історико-культурної спадщини, а також розділ "Наукове освоєння і введення в культурний обіг рукописної спадщини України (Книжкові та рукописні пам'ятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій, рідкісних видань; Архівна спадщина української науки).
Попри значні фінансові труднощі, комунікаційні системи бібліотеки відпрацьовані в такий спосіб, що її фонди щорічно "зростають на 180 - 200 тис. документів, у тому числі на 30 тис. іноземних. Бібліотека здійснює обмін майже з 1200 науковими закладами й бібліотеками 80 країн світу" [1, с.68].
Це заслуга О.С.Онищенка, що в НБУВ діє інститут підготовки фахівців найвищої кваліфікації: з 1996 р. функціонує Спеціалізована вчена рада зі спеціальностей: книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (спеціальність 07.00.08) та зі спеціальностей "Системи інформації та обладнання архівів, бібліотек та музеїв" (05.25.05), "Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології" (05.13.06). Оголошується прийом в аспірантуру з цих спеціальностей.
Бібліотека - організм суспільства, який має служити йому, пристосовуватися до нього, а пристосуватися - значить сприяти поліпшенню та активізації всіх позитивних процесів, задовольняти вимоги читачів-користувачів, бути повпредом інших духовних, інтелектуальних, творчих інтересів. Будь-яка нова парадигма бібліотеки є насамперед похідною від політичних, ідеологічних, соціальних факторів і визначається загальними тенденціями в світі. Тобто директор бібліотеки особа, яка повинна весь час коригувати програму діяльності установи, ґрунтовно розумітися на багатьох галузях науки, бути не тільки маститим ученим, а й далекоглядним політиком, тонким психологом тощо.
До речі, ще один надзвичайно важливий фактор, уже доведений у комунікативістиці, психології, культурології та інших науках: навколишнє середовище (суспільство, широкий загал) сприймає будь-яку установу, попри всі її очевидні і незаперечні досягнення, не тільки найчастіше, а як правило, насамперед через призму особистості її керівника.
Бібліотечна спільнота, на відміну від академічної, неоднозначне і, правди ніде діти, насторожено сприйняла призначення члена-кореспондента, доктора філософських наук О.С.Онищенка на посаду директора тоді, в 1992 р., ще Центральної наукової бібліотеки імені В.І.Вернадського. Своєю потужною стратегією
Loading...

 
 

Цікаве