WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік Арнольд Панасович Грищенко – мовознавець і педагог - Реферат

Академік Арнольд Панасович Грищенко – мовознавець і педагог - Реферат

Сторінки майбутньої книги надруковано в альманасі "Рідний край", що виходить у Полтаві. Дослідник використав секретні архівні матеріали, невідомі широкому загалові документи, зняв завісу непам'ятства зі славного імені Синявського, розкрив віхи його біографії, наукової, педагогічної та громадської діяльності.
Добрі традиції, які склалися в 30 - 70-х рр. минулого століття на кафедрі української мови, продовжилися і примножилися завдяки невтомним зусиллям професора А.Грищенка. Щорічно виходять лінгвістичні студії, головним редактором яких він є, обговорюються й захищаються дисертації, відкриваються нові спеціалізації, проводяться наукові конференції.
Перехід з Інституту мовознавства на викладацьку роботу до Київського педагогічного інституту вимагав, так би мовити, "інтелектуальної переорієнтації" вченого. З ініціативи Арнольда Панасовича кафедра починає працювати над науковою темою "Лінгводидактичний опис функціонування української мови". Під його керівництвом створено підручник для студентів-філологів педагогічних університетів "Сучасна українська літературна мова", який витримав уже три видання (1993, 1997, 2002) і користується у лінгвістичних колах України великим попитом, отже, незабаром буде перевиданий знову. До редакційної колегії увійшли професори М.Я.Плющ, Л.І.Мацько, Н.І.Тоцька, доцент І.М.Уздиган. Якщо говоритипро пріоритети цієї праці, то вона є зразком підручника, який відповідає загальнодидактичним і специфічно-методичним принципам навчання: науковості, доступності, систематичності, перспективності, свідомості, зв'язку теорії з практикою. Арнольд Панасович здійснив її загальне редагування й сам написав розділи "Лексикологія", "Фразеологія", "Лексикографія", "Морфологія" (предмет морфології, типи морфологічних форм і засобів їх вираження, частини мови і принципи їх класифікації, частини мови: іменник, прикметник; підрозділ "Дієслово" підготовлено у співавторстві з Л.І.Мацько). І сьогодні студенти філологічних факультетів педагогічних університетів навчаються за програмою "Сучасна українська літературна мова", яку уклали професори А.Грищенко та П.Дудик.
З професором М.Жовтобрюхом Арнольд Панасович підготував програму "Історична граматика української мови", а з М.Бріциним - програму "Порівняльна граматика української і російської мов", які також є чинними, особисто розробив освітньо-професійну програму за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова", яка є державним нормативним документом, що визначає нормативний зміст навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки вчителя української мови. Як член Національної правописної комісії при Кабінеті Міністрів України він бере активну участь у роботі над новою редакцією орфографічного кодексу. Арнольд Панасович, зокрема, підготував розділ "Правопис слів іншомовного походження".
В одній праці неможливо охопити всі грані мовознавчої концепції Арнольда Панасовича Грищенка. Вона заслуговує на глибоке і різнобічне дослідження як на загальноукраїнському, так і на світовому науковому тлі. Читаючи його роботи, мимоволі замислюєшся, з одного боку, над глибиною його думок, а з іншого - над зрозумілістю викладу, вишуканістю стилю. Вчений має свій науковий почерк, який легко ідентифікується. Цією чеснотою наділені далеко не всі науковці. Перед професором Грищенком завжди стоять проблеми: як оживити лінгвістичний виклад, як уникнути складної термінології, як втілити думку в конкретну форму, аби дослідники сприйняли її не тільки розумом, а й серцем. Але з ними він успішно справляється і цим самим забезпечив своїм працям довгий вік.
Життєву й наукову мудрість Арнольд Панасович перейняв від своїх педагогів - мами-вчительки, мовознавців і літературознавців історико-філологічного факультету Ніжинського педагогічного інституту імені М.В.Гоголя. Студентам 50-х років цього вищого навчального закладу, було в кого вчитися, зокрема - у викладачів кафедри української мови Ф.Середи, А.Батурського, Д.Герасименка, М.Кишенько, Н.Сладківської. Вони - люди різних темпераментів і характерів, проте всіх їх об'єднувало сумлінне ставлення до викладацького обов'язку й повага до студента. З особливою пошаною говорить колишній студент-відмінник Грищенко про Ф.Середу - широко ерудованого мовознавця, фахівця з питань іменникового словотвору, стримано-сухуватого на лекціях, але запального й емоційного в дружніх бесідах. Це з його легкої руки розпочалася викладацька кар'єра Арнольда Панасовича у вищій школі: двічі на запрошення Ф.Середи він викладав історичну граматику української мови студентам-заочникам на літніх сесіях після закінчення інституту в 1958 р. Не забулись і заняття зі вступу до мовознавства, які проводив А.Батурський. Строгий, з іронічною посмішкою, він був прекрасний лектор, носій бездоганної української літературної мови. А.Батурський, як і Ф.Середа, захистив кандидатську дисертацію ще за перебування А.Грищенка в інституті. Він досліджував мовні засоби гумору і тому порадив своєму найкращому студентові обрати тему курсової роботи з відповідної проблематики. Курсова робота, присвячена мовним засобам гумору у творах Остапа Вишні, була відзначена дипломом на республіканському конкурсі студентських наукових робіт, а потім, доопрацьована й поглиблена, стала рефератом при вступі до аспірантури Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України.
Д.Герасименко для А.Грищенка - зразок пунктуальності, послідовності й логічного ладу у викладанні сучасної української літературної мови. На той час студенти-філологи могли послуговуватися лише двома джерелами зі згаданої найважливішої навчальної дисципліни - підручником для педінститутів М.Жовтобрюха і Б.Кулика та академічним курсом сучасної української літературної мови за ред. Л.Булаховського. Лекції та практичні заняття Д.Д.Герасименка, завжди спокійного й урівноваженого, мали особливу ціну для ніжинських студентів-словесників. Н.Сладківська працювала з групою, у якій навчався А.Грищенко, тільки протягом першого навчального року, викладаючи старослов'янську мову - один з найскладніших предметів, що їх зобов'язаний опанувати студент-філолог. Як фахівець-ветеран вона знала цей предмет бездоганно і виявляла поблажливе ставлення до студентів, не перетворюючи іспит на екзекуцію. Мабуть, від Ф.Середи і Н.Сладківської у А.Грищенка
Loading...

 
 

Цікаве