WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Академік Арнольд Панасович Грищенко – мовознавець і педагог - Реферат

Академік Арнольд Панасович Грищенко – мовознавець і педагог - Реферат

став для нього рідним куточком. "Люблю повертатися у простір рідного Ніжина, - щиросердно скаже він, уже доктор наук, професор, академік, оглядаючись на п'ятдесят літ у минуле, і не без суму додасть: - Особливо навесні, коли обабіч залізниці цвітуть жовті півники". До нього він залюбки приїздить і нині, коли трапляється нагода, допомагає своїм колегам-викладачам кафедри української мови. А попрощався з містом юності випускник історико-філологічного факультету 1958 р., коли одержав диплом з відзнакою і почав працювати учителем німецької мови Удайцівської середньої школи на Прилуччині, а згодом - директором Гучинської восьмирічної школи рідного Ріпкинського району.Через два роки - восени 1960 - Арнольд Панасович став аспірантом Інституту мовознавства імені О.О.Потебні.
Почався відповідальний і надзвичайно цікавий період у житті молодого науковця-філолога, якому пощастило, бо науковим керівником його дисертації, присвяченої всебічному вивченню природи складносурядних речень з урахуванням формально-граматичного, семантичного і комунікативного планів, став видатний мовознавець Михайло Андрійович Жовтобрюх. Він по-особливому ставився до Арнольда Панасовича, повірив у його сили, віднайшов раціональне зерно в його поглядах, намагався не заважати молодому колезі, не схиляв до своєї точки зору, давав простір для наукового польоту. І не помилився: його найталановитіший учень вийшов на широкі лінгвістичні горизонти, збагатив науку новими оригінальними дослідженнями з історичної та сучасної граматики, історичного та сучасного словотвору.
Швидко збігли насичені працею цікаві роки навчання в аспірантурі. Грищенка залишили працювати в академічній установі. З осені 1963 р. він обіймає посаду молодшого наукового співробітника відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О.О.Потебні. 1965 р. на засіданні об'єднаної вченої ради відділу літератури, мови і мистецтвознавства АН УРСР імені О.О.Потебні А.Грищенко захистив кандидатську дисертацію. У 1969 р. побачила світ його монографія "Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові". Цю фундаментальну працю, у якій творчо й органічно поєдналися традиційні та новітні підходи до вивчення багаторівневої сутності речення як основної комунікативної одиниці, з великою увагою сприйняли граматисти, вона й сьогодні є одним з найповніших і найґрунтовніших досліджень речень, що, за визначенням автора монографії, "з граматичного погляду… становлять синтаксичне ціле, утворене поєднанням кількох складових частин на основі граматичної рівнозначності".
У середині сімдесятих років минулого століття професор М.Жовтобрюх висунув пропозицію підготувати кількатомну колективну працю "Сучасна українська літературна мова", яка б відбивала стан розвитку мовознавчої науки того часу. Одним із співавторів третього тому - "Синтаксис" - був А.Грищенко. Він підготував розділи "Часова віднесеність речення", "Додаток", "Обставина", "Складнопідрядні речення" (речення з підрядними підметовими, присудковими, додатковими, означальними, місця, часу), "Складносурядні речення". В Інституті мовознавства в той же час з ініціативи Михайла Андрійовича створюються колективи науковців для підготовки фундаментальних праць із сучасної української мови та історії української мови. Грищенко, якого вже було переведено на посаду старшого наукового співробітника відділу теорії української мови, бере участь у написанні колективного дослідження "Синтаксис словосполучення і простого речення", "Морфологічна будова сучасної української мови", "Історія української мови: Морфологія". Історичній морфології присвячена докторська дисертація А.Грищенка "Історія становлення словозміни і словотвору прикметника в українській мові", яку захищено в Інституті мовознавства імені О.О.Потебні 1979 р. Учений поставив за мету дослідити шляхи становлення прикметників на основі порівняльно-історичного аналізу із використанням власне українських, праслов'янських, а також індоєвропейських мовних фактів, які розкривають значеннєву природу, морфологічний і словотвірний потенціал ад'єктивної лексики. До наукового обігу введено також матеріали з усіх діалектних ареалів української мови. Оперування багатющим фактичним матеріалом дало змогу авторові зробити ґрунтовні висновки з досліджуваної проблеми.
Окремо потрібно сказати про видану за матеріалами докторської дисертації монографію "Прикметник в українській мові". Важливість цієї праці полягає, насамперед, у тому, що в ній словотвірні та словозмінні характеристики прикметника подано в зіставленні з відповідними явищами російської, білоруської та інших слов'янських мов. Такий компаративний аналіз був ученому під силу, оскільки він вільно володіє російською, білоруською, німецькою, англійською мовами, читає й може розмовляти майже всіма слов'янськими мовами - чеською, словацькою, польською, болгарською, сербською, хорватською.
А.Грищенко займається вивченням не лише сучасного, а й історичного синтаксису. В колективній монографії "Історія української мови: Синтаксис" він як відповідальний редактор запропонував концепцію дослідження історії синтаксичного рівня української мови, накреслив перспективу розвитку історичного синтаксису, виділив кардинальні проблеми, над якими працюють сучасні вчені. Арнольд Панасович, як і годиться відповідальному редакторові, скрупульозно проаналізував працю, створену в співавторстві з Г.Х.Щербатюк, В.В.Німчуком, Г.П.Арполенко, В.М.Русанівським. Сам же він підготував великий за обсягом і глибокий за змістом розділ "Складне речення", описав усі структурно-значеннєві різновиди складносурядних (єднальні, зіставно-протиставні, розділові), безсполучникових і складнопідрядних (з підрядними означальними, підрядними додатковими, часовими, підметовими, присудковими, умовними, допустовими, наслідковими, причини, мети, місця, порівняльними, способу дії, міри і ступеня) речень.
З 1981 р. доктор філологічних наук А.Грищенко очолює кафедру української мови Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького, завідувачами якої свого часу були такі відомі вітчизняні вчені, як М.Грунський, О.Синявський, Б.Кулик, А.Медушевський, Василь Васильович Лобода. До речі, сьогодні Арнольд Панасович активно працює над монографією, присвяченою репресованому мовознавцю Олексі Синявському.
Loading...

 
 

Цікаве