WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Римо-католицька церква в суспільному житті Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. - Реферат

Римо-католицька церква в суспільному житті Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. - Реферат

і потребували матеріальної і моральної підтримки; організовувати, з дозволу влади, позичково-заощаджувані каси та каси взаємодопомоги для матеріальної підтримки членів товариства, відкривати літні колонії, гуртожитки, притулки, влаштовувати дешеві їдальні, квартири тощо [11, арк. 453].
Засновниками Товариства християнської жіночої прислуги в ім'я св. Зіти в м.Житомирі, зареєстрованого 3 серпня 1907р., виступили шляхтянки Ганна Андзилевич та Валерія Бохенська [10, арк. 1]. У статуті організації визначалися такі завдання: виховувати у прислуги набожність, скромність, працелюбність і бережливість, християнську любов до ближнього, сумлінне виконання своїх обов'язків, матеріально підтримувати прислугу під час хвороби і втрати роботи, а також надавати допомогу в її пошуках [12; 9, арк. 1]. Подібна діяльність римо-католицького духовенства сприяла згуртуванню польського етносу не лише навколо римо-католицької церкви, а й навколо польської національної ідеї.
Римо-католицьке духовенство здійснювало на Волині просвітницьку роботу. Воно організовувало Товариства доброчинності, які діяли в окремих містах, на заводах і в містечках. На чолі їх стояло римо-католицьке Товариство доброчинності в Житомирі, яке очолювали ксьондзи Мурашко, Скальський, Загурський, Дубовський. Заславське Товариство доброчинності, в жовтні 1906 р. відкрило дитячі притулки в містечках Заславі, Шепетівці, Славуті, Бєлгородці та селах Антонінах, Городищах, Ледянці, Татарському [16, арк. 42зв.].
За даними 1911 р., у Волинській губернії католики становили 10% від усього населення і були помітною групою не тільки в релігійному, а й у політичному, культурному і громадському житті краю [15, 96]. В першу чергу вони боролися за відродження незалежності Польщі. Наприклад, ксьондз Лішевський з Новоград-Волинського повіту відмовився прийняти присягу російською мовою, у своїй проповіді до віруючих заявив, "що будемо молитися, щоб Бог дав нам свого короля". Ксьондз Седлецький з Любомля Володимир-Волинського повіту в проповіді висловився так: "католики-поляки не повинні падати духом, а на утиски російського уряду повинні об'єднатися... і що Бог доведе нас до того часу, коли землі будуть наші".
Римо-католицькі священики проводили активну діяльність щодо організації на Волині римо-католицьких братств. У Троянівському приході Житомирського повіту в с. Гвоздаві за сприяння місцевого ксьондза Кожуховського і Луцько-Житомирської консисторії селяни були записані в "рожанцеві братства." "Братства, ? зазначалося в офіційних документах, ? поширювали полонізаторські ідеї, сприяли відкриттю при костьолах бібліотек з підбором книг, які видавалися польською мовою в польсько-католицькому дусі". Просвітницьку діяльність серед польського населення на Правобережній Україні здійснювали також нелегальні польські жіночі монастирі. На Волині вони діяли в Житомирі (2), Луцьку і Кременці. Ці монастирі ставили за мету підготувати польських учителів - пропагандистів католицизму [16, арк. 27 зв., 28, 2, 6 зв., 22, 20]. Особливо дратувало царську адміністрацію те, що в таємних монастирях активно діяли польські школи, які були, на їхню думку, головним засобом ополячення російського, хоча і католицького, населення [16, арк. 35, 37].
Варто зазначити, що римо-католицьке духовенство проводило на Волині значну культурно-громадську роботу. Вона активізувалася у квітні 1905 р. після того, як під тиском революційних подій 1905 р. царат трохи лібералізував своє ставлення до католицизму. Особливо цілеспрямовано виступали священики проти пияцтва; організовуючи гуртки тверезості, поширювали газети і журнали, відкривали бібліотеки польської книги. Через періодичну пресу "Люд Божи" ("Божий народ") і "Голос католіцкі" ("Католицький голос"), які виходили в 1905 р. в Києві, не лише проповідувалися релігійні погляди, але й давалися практичні поради щодо ведення сільського господарства, організації кооперативів, кредитних спілок тощо.
З 1909 р. для римо-католицьких священиків знову наступили несприятливі часи, пов'язані з правлінням уряду П.Столипіна. Однак, вони залишалися проповідниками національно-патріотичних традицій серед польського населення Волині, послідовно боролись проти його насильницької асиміляції, вносили високу християнську моральність у його життя [15, 96].
Хоч царська влада забороняла діяльність польських бібліотек, що функціонували без відповідного дозволу, тобто нелегально, проте, таємна бібліотека функціонувала навіть при Житомирській римо-католицькій духовній семінарії [16, арк. 47].
Підсумовуючи, можна констатувати, що в 2-ій половині ХІХ - на початку ХХ ст. римо-католицька церква виступала вирішальним чинником протистояння асиміляційним процесам, переслідуючи мету збереження національної самобутності, культури польського населення Волині, а також здійснювала широку культурно-громадську діяльність серед населення краю.
Література:
1. Батюшков П.Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. - СПб., 1888. - 288 с.
2. Білоусов Ю. Київсько-Житомирська римсько-католицька єпархія. Історичний нарис. - Житомир, 2000. - 314 с.
3. Волынские епархиальные ведомости. - 1899. - №11 - 12.
4. Гаврилюк С.В. Еволюція українсько-польських стереотипів упродовж ХІХ - початку ХХ ст. (на прикладі Волині, Холмщини і Підляшшя) // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Історичні науки. - 2001 - №11 - С. 8 - 14.
5. Державний архів Житомирської області (далі - ДАЖО), ф. 70, оп. 1 спр 89. Опис таємних справ канцелярії волинського губернатора (1860 - 1865).
6. Там само, спр. 280. Опис таємних справ канцелярії волинського губернатора (1875 - 1890).
7. ДАЖО, Ф. 178 (Луцько-Житомирська римсько-католицька консисторія), оп. 50, спр. 26. Справа проурядові розпорядження за 1861 р. (1861).
8. ДАЖО, Ф.329 (Волинське губернське у справах про товариства і союзи присутствіє), оп. 1, спр. 1. Список товариств, зареєстрованих у діловиробництві Волинської губернії про товариства присутствія, розглянутих відповідно до Тимчасових правил 4 березня 1906 р. (1906).
9. Там само, спр. 3. Реєстр товариств і союзів Волинської губернії (1906 - 1911).
10. Там само, спр. 7. Про заснування товариства католицької жіночої прислуги в ім'я св. Зіти в Житомирі (1907 - 1914).
11. ДАЖО, Ф. Р-405 (Виконавчий комітет Житомирської міської Ради об'єднаних громадських організацій), оп. 1, спр. 7. Листування щодо реєстрації організацій м. Житомира. Статути товариств і списки членів товариств (1917).
12. Там само, спр. 8. Листування щодо реєстрації організацій м. Житомира. Статути товариств і списки членів товариств (1917).
13. Лісевич І.Т. Духовно спраглі (Духовне життя польської національної меншини на Наддніпрянській Україні в 1864 - 1917рр.). - К., 1997. - 240 с.
14. Надольська В.В. Національні меншини на Волині (середина ХІХ - початок ХХ століть). - Диc. ... канд. істор. наук. - 07.00.05. - Луцьк, 1996. - 258 с.
15. Стронський Г.Й., Ніжинська Л.А. Римо-католицький костьол на Житомирщині на початку ХХ ст. // Малинщина у просторі і часі. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції 25 - 27 вересня 1996р. - Малин, 1996. - С. 95 - 96.
16. Центральний державний історичний архів України у м.Києві, ф. 442 (Канцелярія київського, подільського і волинського генерал-губернатора), оп. 861, спр. 218, Ч.1. Справа з огляду діловодства Луцько-Житомирського римо-католицького Єпархіального управління, здійсненого членом Ради Міністрів внутрішніх справ С.С. Зайончковським (1911 - 1913).
17. Щербак Н.О. Національна політика царату у Правобережній Україні в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. (За матеріалами звітів місцевих державних установ). Дис. ... канд. істор. наук. - 07.00.02. - К., 1995. - 163 с.
18. Nadolska W. Osadnictwo polskie w guberni Wolynskiej, (2 polowa XIX - poczatek XX wieku) // Zamojszczyzna i Wolyn w minionym tysiacleciu. Historia, Kultura, Sztuka. Konferencja naukova. - Zamosc, 2000. - S.141 - 150.
19. Zasztowt L. Zsylka i przessedlenia ludnоsci Polskiej z zachodnich w glab cesarstwa rosyjskіеgo po powstaniu styczniowym // Kwartalnik Przeglad Wschodni. - Tom V. - Zeszyt 2 ( 18). - Warszawa, 1998. - S. 237 - 262.
Loading...

 
 

Цікаве