WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Часопис «Українознавство» (2001-2006) – яскравий зразок сучасного фахового наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософ - Реферат

Часопис «Українознавство» (2001-2006) – яскравий зразок сучасного фахового наукового, громадсько-політичного, культурно-мистецького, релігійно-філософ - Реферат

буде збір та аналіз джерел і документів" [3, 8].
У вітчизняній академічній і освітянській науці упродовж довгого часу дискутується питання щодо місця і ролі українознавства в системі наукових і навчальних дисциплін. Журнал "Українознавство" чітко спрямований на взаємодію українознавства з галузевими науками та навчальними дисциплінами, про що свідчать твердження його головного редактора П.Кононенка, надруковані на сторінках часопису: "Потрібні кооперація й координація зусиль фахівців, науково-системний метод і вивчення, й аналізу, й інтерпретації. А для нас - розуміння: українознавство не претендує ні на замінника, ні на дублера історії, мовознавства, природознавства, культурології, філософії і психології, релігієзнавства, політології тощо. Воно - синтез та інтегратор досліджень і відкриттів усіх наук, котрі займаються Україною й світовим українством, як і його мета - дати цілісний образ України в усіх гранях та часопросторових вимірах її буття й перспектив. Тому журнал публікуватиме дослідження, що розкриватимуть не сутності й проблеми фольклору, етнології, мовознавства, літературознавства, мистецтва й культурознавства як окремих наук і чинників буття та поступу, зокрема в проблемах їхнього внутрішнього розвитку, а роль фольклору, етнології й етнографії, мови, культури, як форм українознавства" [3, 9].
І підсумовуючи все вищеназване, головний редактор наголошує: "З якомога повнішої системи окремих фактів, подій, історичних особистостей давньої і сучасної історії, на засадах аналізу причин і наслідків важливих тенденцій розвитку суспільства, нації, держави, мови, культури, політичної і правової системи, характеру й наслідків взаємодії людини, роду, етносу і природи, суспільства, людини й мови, цивілізації і культури, внутрішніх і міжнародних інтересів, самосвідомості, ментальності, психіки, долі й історичної місії створити цілісний образ Українського світу, щоб, пізнавши його, творити в світлі найгуманістичніших ідеалів, - таке завдання українознавства" [3, 9].
За роки свого існування журнал "Українознавство" завжди намагався бути послідовним прихильником розбудови Української Самостійної Соборної Держави та Української Національної Ідеї. Як головний редактор, так і кожен автор публікацій спільними зусиллями намагалися пробудити політичну, бізнесову, інтелектуальну еліту й простих пересічних українців, залучити до активної співпраці на благо України і її громадян. Кожне число часопису сіяло зерна Мудрості й Наснаги, Віри й Любові, Мужності й Завзяття, Сміливості й Толерантності.
Журнал "Українознавство" своєю громадянською позицією, своїми публікаціями, своїм існуванням сприяв формуванню в суспільстві тієї критичної маси, яка не тільки розпочала Помаранчеву революцію, але й довела її до переможного завершення. Все це дало повне право головному редактору журналу "Українознавство" Петрові Кононенку у своїй статті "Оранжево-сонячна революція" так сказати про її творців: "Зрештою, і це основне, мільйони реально-міфологічних Антеїв, які були голосом Землі і народу: "Разом нас багато -- нас не подолати!" Зрештою -- мільйони тих, що усвідомили: щоб стати європейцями -- насамперед необхідно стати українцями -- духом і діяннями! Традиціями і новотворчістю, гордістю за верховенство закону, Конституції. … Астрономи повідомили, що в час виборів в Україні на небі появилася незвичайно сяйлива, загадково-пророча комета. Світова преса сповістила, що на Землі засяяла сонячна планета -- Україна. Розпочався новий етап розвитку світової історії. Розпочався у Києві" [4, 12].
Згадаймо, ще в ХVІ ст. французький вчений і провидець Мішель Нострадамус у своїх "Центуріях" передбачав, що в 3 тисячолітті саме з українських земель людська цивілізація отримає новий, позитивний імпульс для власного поступального саморозвитку. Ще зовсім недавно це сприймалося як маячня середньовічного астролога, але листопадо-грудневі події минулого року вщент розбили старі стереотипи. Світ з подивом і повагою подивився на Україну. Та Майдан - це лише перший крок на довгому і тернистому шляху України і українства до реалізації себе і своїх задумів. Наше майбутнє, наше життя - тільки в наших руках. Згуртувавшись, об'єднавши всі свої сили, ми впевнено здолаємо будь-які перешкоди на тернистому шляху до демократичної, правової, заможної Української Самостійної Соборної Держави. А щоб здійснити цей задум, вітчизняному суспільству треба мобілізувати всі свої сили, а також задіяти на повну потужність власний науковий потенціал, в тому числі вчених-українознавців.
Директор НДІУ П. Кононенко так сформулював основні завдання науковців-українознавців, творців часопису: "Відповідним постає й завдання журналу: пізнаючи, розкриваючи образ України, трансформувати українознавство в українолюбство, виховувати українську людину, спроможну на свідому історичну життєдіяльність в ім'я розквіту Батьківщини, "не ридать, а здобувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі!" Борімося - поборемо! Нам Бог помагає..." [3, 9].
Журнал "Українознавство" є науковою темою інституту, бо у його творення задіяні всі науковці НДІУ, а також залучені провідні фахівці України і зарубіжжя, які своїми публікаціями з різних галузей знань сприяють розвитку українознавства, утвердженню національної ідеї, становленню розвитку нашої держави.
Головним редактором часопису, як уже зазначалось, є П.Кононенко, його заступником - Т.Кононенко, відповідальним секретарем - Т.Ренке. Редакція журналу у складі: Т.Придатко (науковий редактор), Ю.Литвин (літературний редактор), Л.Ткаченко та Л. Науменко (коректори) підпорядкована відділу науково-технічної інформації (зав. відділом О.Мельниченко). Верстку здійснює Л.Цисарська. До складу редакційної колегії входить 32 доктори і 5 кандидатів наук різного спрямування. Друк забезпечує видавництво "Міленіум" (директор А. Ятченко).
Кожне число журналу відкриває слово головного редактора П.Кононенка. Це завжди аналітичний, глибоко змістовний новаторський програмний не лише для Інституту, але й загалом для держави матеріал, який є синтезуючим кредо, зокрема і для працівників НДІУ.
Це, передусім, такі визначальні статті, як "Національна ідея, нація, націоналізм", що ввійшли згодом до однойменної книги, "Мова і майбутнє народу", "До єдності через багатоманітність", у співавторстві з Т.Кононенком -"Художня словесність як українознавство", "Тарас Шевченко: із минулого в майбутнє".
Певні розділи журналу визначаються його тематичною спрямованістю. Так, число 4 за 2005 рік було присвячене щорічній, цього разу 14-й, конференції у форматі Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі", що обумовило подання матеріалівконференції, виокремлення розділів: "Мовна політика. Державні механізми утвердження мови", "Мовно-освітні орієнтири суспільства. Мова науки", "Українська мова в сучасному інформаційному просторі", "Історія мови".
Постійними в часописі є розділи: "Людина та її справа", "Історія. Теорія. Методологія", "Освіта", "Пам'ять історії", "Україна-етнос", "Суспільно-політична думка", "Національна культура", а також розділ "Рецензії та презентації". Таким з 2005 р. став і розділ "Мова і майбутнє
Loading...

 
 

Цікаве