WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Цінна наукова праця з історії української національної революції середини XVII ст. - Реферат

Цінна наукова праця з історії української національної революції середини XVII ст. - Реферат

кордони доходили до Західного Бугу, східні - до Случі.
Автор використав поширені сьогодні загальнонаукові (історичний, логічний, класифікаційний або систематизаційний), міжпредметні (структурно-системний, статистичний), спеціальні історичні (хронологічний, діахронний або періодизаційний, порівняльно-історичний, актуалізаційний) методи, що дало можливість чіткіше окреслити характерні риси політичного, соціально-економічного, духовного розвитку в краї на тлі загальнонаціонального суспільного життя і розгортання подій Національної революції, відтворити окремі ланки причинно-наслідкових зв'язків при з'ясуванні суті досліджуваних явищ, взаємозалежності різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначали динаміку визвольної боротьби. Використання логічного методу поряд із історичним дозволило глибше вникнути у зміст джерельної бази та історіографічних надбань, а також в умови, в яких вони з'явилися. Метод класифікації (систематизації) застосовувався при тематичному впорядкуванні історіографічних гіпотез, типологічній систематизації джерельної бази, вивченні окремих явищ, характерних рис визвольного процесу і підготовці матеріалів до статистичного аналізу. Саме завдяки застосуванню цього методу подимні реєстри 1648 - 1657, 1662рр. було інтерпретовано як важливе джерело дослідження не тільки демографічних проблем, а й фінансово-економічного становища. Це дало змогу виявити яскраво виражені ознаки краху фіскальної політики Речі Посполитої на Волині та виділити її умовні фази у 1648 - 1659рр. Структурно-системний метод полегшив виконання наукових завдань щодо розгляду різних сторін досліджуваного об'єкта в їх єдності, з'ясування основних рис і особливостей визвольних етапів, чинників розмаху, спрямування, рівня організованості революційного руху на Волині як складової частини загальнонаціонального історичного процесу середини XVII ст. Чимало висновків у монографії підтверджуються результатами статистичної обробки й аналізу джерельної інформації. Статистичний метод застосовувався для опрацювання однотипного актового матеріалу, передусім шляхетських судових скарг про народні виступи, подимних реєстрів 1648 - 1657, 1662рр., джерельної бази про рух української армії, окремих її підрозділів, повстанських загонів на Волині. У монографії представлені виявлені таким чином показники про питому вагу різних напрямків визвольної боротьби, її розмах, рівень організованості, склад, та озброєння учасників, протяжність маршрутів українських військових і повстанських формувань, збройних сил Речі Посполитої, польсько-шляхетських каральних експедицій, татарських походів і набігів, російсько-українських воєнних операцій, демографічні, фінансово-економічні наслідки досліджуваних подій у Волинському воєводстві.
Окрім основного тексту, у сконденсованому вигляді події і статистичні дані відображені у 10 таблицях, 2 діаграмах та 3 картах, що подаються в додатку. Здобуті статистичні показники дали змогу перевірити достовірність інформації окремих джерел та обґрунтованість деяких історіографічних тверджень. При з'ясуванні динаміки демографічного спаду у воєводстві 1648 - 1659рр. статистичне опрацювання джерел поєднувалося з елементами моделювання демографічної ситуації. Податкова інформація, здобута внаслідок аналізу подимних реєстрів 1648 - 1657, 1662 рр., була використана для з'ясування ступеня демографічних втрат і виявлення ознак демографічної катастрофи на Волині наприкінці 50-х рр. XVII ст.
При висвітленні ходу визвольної боротьби у воєводстві застосовано хронологічний метод. Разом із цим, для уникнення повторень та показу динаміки якісних і кількісних змін на кожному з умовних етапів боротьби хронологічний метод поєднано із діахронним (методом періодизації). Тому, одночасно з дотриманням хронологічного принципу, висвітлення діалектики визвольного процесу здійснюється в монографії поетапно. Для підкреслення зв'язку революційних подій і явищ на Волині із загальноукраїнськими використовувалися також елементи синхронного методу. При виявленні закономірностей, особливостей, хронологічних меж визвольного руху застосовувався порівняльно-історичний метод тощо.
Ознайомлюючись зі змістом книги, неважко переконатися, що автор свідомо уникав повторень загальновідомих наукових надбань, намагався не дублювати вже досліджені події й зосередитися на висвітленні маловивчених питань Української національної революції на Волині. Крім того, в монографії використано та доповнено окремі історіографічні здобутки представників різних історичних шкіл і течій. Левову ж частку інформації про епохальні події на Волині в середині XVII ст. почерпнуто безпосередньо з історичних джерел із метою дати об'єктивну картину минулого, застосувати нові підходи до його вивчення. Автор визнає, що стан джерельної бази не дав можливості з однаковою повнотою реконструювати всі сторони досліджуваної проблеми.
Дослідник виділив найсуттєвіші особливості динаміки розвитку Національної революції на Волині: національно-визвольна боротьба у воєводстві була тривалою (1648 - 1652 рр.) і характеризувалася різним рівнем активності волинян на різних її етапах. Вона супроводжувалася всеохоплюючим революційним піднесенням восени 1648 р., запеклим відстоюванням визвольних здобутків у 1649 р., розділеним вкрапленням червневого і вересневого спадів 1649 р., викликаних відповідно наступом збройних сил Речі Посполитої та Зборівськими домовленостями, літнім (1649 р.) піднесенням поміж цими спадами, стимульованим приходом у край українського війська і Збаразько-Зборівською кампанією, різким занепадом визвольного руху 1650 - першої половини 1651 рр., короткочасним спалахом активізації національно-визвольних змагань влітку 1651 р. під час Берестецької кампанії, остаточним затуханням та поразкою місцевого визвольного руху весною 1652 р. та відходом волинян від участі у революції в 1652 - 1659 рр.;
- масштаби, розмах боротьби у краї залежали від її чинників, характеру, змісту, мотивації участі основних груп учасників. Найвищого піднесення, розмаху, результативності було досягнуто завдяки взаємодії загальноукраїнського і місцевого факторів, органічному взаємозв'язку між національним, релігійним, соціальним аспектами національно-визвольного процесу. Це сприяло успішному відстоюванню визвольних здобутків навіть у несприятливих умовах 1649 р. та наступних років, які стали часом для найбільших випробувань учасників визвольної епопеї у краї. Поразка масового антифеодального руху призвела до суттєвого послаблення визвольних змагань, породила спалахоподібність їх розвитку, пов'язану передусім із перебігом загальнонаціонального процесу;
- виразно виступала взаємозалежність розвитку всеукраїнського і місцевого революційного руху, результативності дій, планів українського війська й уряду та визвольних здобутків волинян. Українська армія та уряд відігравали видатну роль визволителів і стимуляторів революційної активності у воєводстві, їхні успіхи чи невдачі
Loading...

 
 

Цікаве