WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Функціонування української мови у середовищі викладачів і студентів: стан, проблеми, перспективи - Реферат

Функціонування української мови у середовищі викладачів і студентів: стан, проблеми, перспективи - Реферат

професійній сфері.
Абсолютна більшість студентів (92% і російсько-, й україномовних) упевнені, що українська мова буде необхідна їм у професійній діяльності. Але парадоксально: серед російськомовних студентів, яким вивчення української мови вкрай необхідне, лише 28% висловили бажання вивчати її поглиблено (адже звичайний обсяг дисципліни "Українська мова професійного спілкування" у ВНЗ - 54 години - недостатній для опанування мови на необхідному рівні). Серед студентів-українців бажають покращити знання рідної мови 50% опитаних. Очевидно, причиною такого ставлення є відсутність моди на українську мову у студентському середовищі, адже бажання бути "як усі" часто впливає на вибір мовного коду навіть сильніше за сімейне мовне виховання.
У вересні 2005 р. у Черкаському державному технологічному університеті проведено повторний моніторинг стану української мови. Кількість опитаних - 200 студентів різних курсів і факультетів. Запитання були запропоновані Науково-дослідним інститутом українознавства, а тому певною мірою відрізнялися від попереднього анкетування, що дало змогу розширити коло питань. Так само, як і під час минулого опитування, рідноюукраїнську мову назвали близько 70% опитаних. Більшість респондентів висловили думку, що якість шкільної та середньо-спеціальної україномовної освіти їх цілком (35%) або частково (45%) задовольняє.
Оптимістичним є факт, що володіння українською мовою більшість опитаних (55%) пов'язує з високим рівнем освіченості і культури, а 37% нерозривно поєднує це з відчуттям національної ідентичності. Лише 10% вважає вивчення української мови необхідним лише для зростання кар'єри (серед них 65% - студенти технічних спеціальностей).
Необхідність державницького підходу до мовного виховання визнає 66% опитаних, ще 22% підтримує думку про потребу матеріальної підтримки розвитку мови, 10% вважає втручання держави у мовні процеси взагалі непотрібним.
Мовна стійкість сучасного студентства, на жаль, невисока - лише 22% опитаних принципово послуговуються українською мовою, 51% орієнтується на мову оточення, для 24% українська мова є мовою суто офіційного спілкування. Позитивні зміни в ставленні до української мови за останні 3-5 років констатує 66% опитаних, щоправда, 51% характеризує їх як незначні і лише 15% погоджується, що ситуація поліпшилася докорінно. При спілкуванні з однолітками сумарно переважає російська мова (41%), українській мові віддає перевагу 30% опитаних, 20% усвідомлює, що спілкується у такій ситуації суржиком.
Щодо методів покращання ситуації, то переважна більшість опитаних (61%) головним чинником піднесення престижу державної мови вважає підвищення кількості та якості друкованої україномовної продукції. Більше 20% вважає необхідним збільшити кількість годин для вивчення української мови, 15% підтримає збільшення кількості українськомовних Інтернет - сайтів.
Аналізуючи ставлення до державної мови, ми помітили сумну тенденцію: більшість студентів, які позиціонували себе як російськомовні, вказували, що за останні роки ставлення до української мови погіршилося і водночас "нічого б не робили" для піднесення соціального престижу державної мови серед студентства, підкреслюючи, що українська мова не потребує державної підтримки.
Якщо порівнювати відповіді студентів лінгвістичних, економічних та технічних спеціальностей, то маємо такі відмінності. Брак україномовного виховання гостріше відчувається на технічних факультетах - саме там найбільший відсоток тих, кого не задовольняє якість шкільної або середньо-спеціальної освіти (12%). А це означає, що людина відчуває мовний дискомфорт. Нижчий рівень національно-мовної свідомості - майже 20% (у порівнянні з загальними 10%) аргументує вивчення української мови лише бажанням кар'єрного зросту; значно нижча оцінка ролі викладачів у формуванні українськомовних смаків.
Отже, результати проведеного опитування дають змогу зробити такі висновки.
Інформаційний простір навчального процесу в університеті є переважно україномовним. Але дані про мовну поведінку респондентів у різних життєвих ситуаціях свідчать про диглосію (вибір мови залежить від сфери спілкування): робочою мовою навчального процесу є переважно українська, у неформальному спілкуванні домінує російська мова. Очевидно, простежується тенденція звуження україномовного інформаційного простору зі зменшенням офіційності ситуації.
Мовна поведінка студентства суперечить його уявленням про необхідність володіння державною мовою для успішної професійної діяльності, але цілком усвідомлена недостатня престижність української мови не сприймається викладачами і студентами як нормальне явище, і абсолютна більшість респондентів вважає за необхідне підвищення її престижу.
Диференціація носіїв мови за типом мовленнєвої поведінки і ставлення до української мови найбільш помітні між студентами - етнічними росіянами та етнічними українцями. Російськомовні студенти, очевидно, потребують особливої уваги щодо виховання позитивного ставлення до державної мови. Українська мова повинна стати модною у молодіжному середовищі.
Отже, отримані результати є вагомим обґрунтуванням необхідності цілеспрямованих заходів з підвищенні престижності української мови, рівня мовної компетенції студентів і викладачів, доцільності створення концепції мовної політики на рівні держави і міста.
Література:
1. Біланюк Л. Мовна критика і самовпевненість: ідеологічні впливи на статус мов в Україні // Державність української мови і мовний досвід світу (Мат. міжнар. конф.). -К., 2000. - С. 131.
2. Стріха М. Мовна політика і мовне законодавство України // Мова і політика. - К.: Ін-т відкритої політики, 2000. - С. 24-25.
3. Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва: день нинішній та прийдешній. - К., 2002. - С. 6.
Loading...

 
 

Цікаве