WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська та російська історіографії руху декабристів (1990-ті рр. – початок ХХІ ст.) - Реферат

Українська та російська історіографії руху декабристів (1990-ті рр. – початок ХХІ ст.) - Реферат

зміну настрою С. Муравйова-Апостола, доводячи, що принципи безкровного перевороту "a la Рієго", які сповідували декабристи, не витримали перевірки практикою [20]. Особливо варто відзначити глибокий аналіз суперечностей, що виникли в таборі повстанців. Ця проблема, гостро поставлена у "Записках" І. Горбачевського та в працях українського історика 1920-х рр. О. Рябініна-Скляревського, у радянському декабристознавстві ігнорувалася. О. Киянська, навпаки, вважає, що суперечки серед повсталих стали однією з головних причин розгрому Чернігівського полку. Їх суть дослідниця бачить у різному світосприйнятті аристократа С. Муравйова-Апостола, котрий не терпів насильства, і бідними дворянами - членами Товариства об'єднаних слов'ян, готовими добиватися мети будь-якими засобами [21, 84].
Багато уваги О. Киянська приділила кримінальним сюжетам повстання: методам добування коштів (продаж полкового інвентарю, захоплення артільного ящика), грабежу населення, підкупу командирами своїх підлеглих тощо. Ці питання вперше комплексно поставлені у пострадянській декабриані, адже раніше все це списувалося на "революційну необхідність". О. Киянська резюмує, що солдатів від порушення дисципліни стримує авторитет командира і страх перед покаранням. У ході повстання Чернігівського полку С. Муравйов-Апостол не зміг забезпечити дотримання цих умов і свідомо повів полк на поразку [22].
Під факти пияцтва та грабежу повсталих чернігівців М. Одеський та Д. Фельдман спробували підвести цілу "розбійницьку" теорію. На їх думку, "бунт зруйнував аксіоматичну для "нижніх чинів" модель підпорядкування "Бог-цар-командир". І солдати замінили її іншою, теж звичною. Якщо командир повстав проти Божого помазаника, збунтувавши підлеглих, то він - більше не офіцер, його підлеглі - більше не солдати, їх стосунки з командиром, який зберіг особистий авторитет, визначаються за моделлю "отаман і розбійники". Розбійникам же традиція приписує грабувати, пиячити і т. ін., а цьому отаман не повинен заважати. Коли ж поразка стає неминучою, розбійники купують милість влади, видавши "зачинщика", "отамана" [23, 121].
Отже, після подолання кризи першої половини 1990-х рр., пострадянське декабристознавство підійшло до ювілею з певними досягненнями. Не можна не відзначити розмаїття наукових підходів та проблематики. Проте російське декабристознавство більше орієнтується на переосмислення джерел, у той час як українське намагається спертися на традиції своїх попередників, що забезпечує пріоритет їх історіографічних студій. До проблеми долучилося нове покоління дослідників, а це означає, що вона дістане подальше вивчення.
Література:
1. Бокова В.М. "Больной скорее жив, чем мертв": заметки об отечественном декабристоведении 1990-х гг. // 14 декабря 1825 года. Источники. Исследования. Историография. Библиография. - Вып. IV. - СПб.-Кишинев, 2001. - С.497-561; Шешин А.Б. Об изучении и обобщении истории движения декабристов (Критические заметки о советском декабристоведении 1950-х - начала 1990-х гг.) // 14 декабря 1825 года. Источники. Исследования. Историография. Библиография. - Вып. ІІ. - СПб.-Кишинев, 2000. - С.239-282; Епанчин Ю.Л. Оценка движения декабристов в постсоветской литературе // Духовная среда деятельности человека. - Саратов, 2001. - №5. - С.207-213 и др.
2. Казьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Українське декабристознавство. - К.; Черкаси, 2002. - С.243-268; Казьмирчук Г.Д. Сучасне декабристознавство: реалії та перспективи розвитку // Декабристи на Україні: дослідження й матеріали. - Т.3. - К., 2003. - С.185-204; його ж. Декабристознавство на межі ХХ-ХХІ ст. // Історичний журнал. - 2004. - №8. - С.68-75 та ін.
3. Савичев Н.П. Первые благовестители свободы. - К., 1990; Федоров В.А. Декабристы и их время. - М., 1992.
4. Шешин А.Б. Указ. статья.
5. Декабристи в Україні: дослідження й матеріали. - Т.3. - К., 2003 та ін.
6. Киянская О.И. П.И. Пестель и греческая национально-освободительная революция // Декабристи в Україні: дослідження й матеріали. - Т. 3. - К., 2003. - С.67-90.
7. Казакевич Л. Об одном взгляде на идеологию декабристов // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Вип. ІІІ. - К., 2001. - С.82-91.
8. Прозорова Н.С. П.И. Пестель. Конституционный и другие законодательные проекты. - К., 2000.
9. Минаева Н.В. Политические проекты декабристов в контексте конституционной мысли России первой четверти ХІХ в. // 170 лет спустя... Декабристские чтения 1995 года. - М., 1999. - С.5-9.
10. Острецов В. Масонство, культура и русская история (историко-критические очерки). - М., 1998.
11. Смолин М. "Янычары ночного братства" // Графиня С.Д. Толь. Ночные братья. - М., 2000. - С.5-22.
12. Тинченко Я. Подвиг, которого не было // Киевские ведомости. - 2000. - 16 декабря. - С.16; 22 декабря. - С.8.
13. Булгакова Л.А. Рец. на кн.: 14 декабря 1825 года. Источники, исследования, историография, библиография. Вып. IV. СПб.; Кишинев: Нестор, 2001. 606 с. // Клио. - 2003. - № 1 (20). - С.213-217.
14. Киянская О.И. Кто такие декабристы и за что они боролись? (Неюбилейные заметки о юбилейных конференциях) // Отечественная история. - 2001. - № 5. - С.57-66.
15. Орлова Т. Новые возможности изучения движения декабристов с точки зрения истории ментальностей // Декабристи в Україні: дослідження й матеріали. - Т.3. - К., 2004. - С. 113-128; її ж. Віддзеркалення специфіки російської історії в русі декабристів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - Вип.65-66. - К., 2003. - С. 51-54.
16. Варварцев М.М. Украина в российско-итальянских общественных и культурных связях (первая половина ХІХ в.). - К., 1986. - С.19-45; його ж. Італійці в Україні (ХІХ ст.): Біографічний словник діячів культури. - К., 1994. - С.131-133; Brodskaya I. Fratelli Poggio: Storia di due decabrist-italiani. - Editoriale Toro, 1989.
17. Усенко П.Г. Грецькі профілі в галереї декабристів // Подвижники й меценати: Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні ХVІІ-ХІХ ст. - К., 2000. - С.290-306.
18. Вавренюк Р.С., Казьмирчук Г.Д. Декабрист Евгений Оболенский: Жизнеописание. - К., 1990.
19. Киянская О.И. П.И. Пестель: офицер, разведчик, заговорщик. - М., 2002.
20. Киянская О.И. Южный бунт: Восстание Черниговского полка. - М., 1997.
21. Киянская О.И. "Главарь шайки злоумышленников..." Из размышлений над биографией С.И. Муравьева-Апостола // Литературное обозрение. - 1996. - №1. - С.81-86.
22. Киянская О.И. К истории восстания Черниговского пехотного полка // Отечественная история. - 1995. - №6. - С.21-33.
23. Одесский М.П., Фельдман Д.М. Поэтика террора и новая административная ментальность: Очерки истории формирования. - М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве