WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі - Реферат

Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі - Реферат

Т.Шевченка, середня медична школа у м. Гуменному - в Словацькій Республіці. Худжанський державний університет ім. Б.Гафурова - в республіці Таджикистан; 5 освітньо-педагогічних закладів в Угорській Республіці; Українська недільна школа при школі-ліцеї № 100 ім. Т.Шевченка (Ташкент), Курси вивчення української мови при Українському культурному центрі "Батьківщина" - в Республіці Узбекистан; кафедра української мови Празького національного інституту східних мов і цивілізацій, Відділ славістичних студій Університету Париж VІІІ; відділ славістики Сорбонського університету Париж ІV, Університет м. Бордо, Товариство "Рідна школа" при церкві св. Володимира, щорічні тритижневі курси українознавства (українська мова, історія, література, навчання співу і танцю), Наукове товариство ім. Т.Шевченка (Європейське відділення, Сарсель) - у Франції; українські центри в Хорватії (фінансуються державою), у Королівстві Швеція, в Союзній Республіці Югославії; Карловий університет (Прага), Державний університет ім. Т.Г. Масарика (м. Брно), Державний університет ім. Ф. Палацького (Оломоуц), недільна школа "Рідна школа" (Прага) у Чеській Республіці; українознавчі центри в Центральному і Північному університетах Лондона, Український католицький університет - в Англії. Українська Вільна Академія Наук, Наукове товариство ім. Т.Шевченка, Інститут українознавчих досліджень Гарвардського університету, Центр українознавства в Іллінойському університеті (Урбана Шампейн), Школа українознавства (у Союзівці), "Шкільна рада" при УКК, що поєднує сотні шкіл, молодіжних організацій і товариств, українське відділення Конгресової бібліотеки у Сполучених Штатах Америки.
Українська вітчизняна та зарубіжна громадськість мало знає про величезну армію тих, хто поза межами Батьківщини, часом за не дуже сприятливих, а то й зовсім несприятливих умов, відстоює інтереси світового українства, підносить імідж України. Сьогодні, очевидно, що не лише колонізаторські режими в Україні, а й певні зарубіжні держави робили й роблять все, щоб асимілювати українців, позбавити їх власної та національної самоідентифікації, а тим самим - долі та історичної місії. Навіть у неагресивних суспільствах, як у США чи Канаді, Бразилії чи Німеччині, українці (як і представники інших етносів!) зазнають постійного зовнішнього тиску й навіть зменшуються кількісно. І вже давно міг настати національно-духовний колапс, коли б не воістину звитяжні працівники освіти, науки, культури, громадсько-політичних організацій і товариств. І в дні революційних перетворень на рубежі ХХ-ХХІ ст. вони боролися за суверенну Україну, як допомагаючи її інтелігенції в середині країни, так і шляхом привернення до українських справ світової громадськості. І закономірно, що імена М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри як вигнанців, Є.Маланюка, І. Багряного, Ю.Шевельова, Ю.Бойка-Блохина, І.Огієнка, Г.Ващенка, Д.Чижевського, Ю.Лавріненка, А.Жуковського, В.Кубійовича, З.Кузелі, О.Оглоблина, О.Пріцака, Є.Федоренка, Л.Винара, Т.Гунчака, А.Гумецької, Д.Штогрина, Я.Розумного, Яра Славутича, М.Павлишина, І.Кошелівця, М.Семчишина та багатьох їхніх соратників вписані золотими літерами в літопис світових здобутків української освіти та педагогіки.
Тож свідомо наводимо такий широкий перелік зарубіжних освітянських закладів і центрів: їх корисно знати всім українським, і, найперше, - столичним освітянам, бо ж, по-перше, через їх працю і творчість ми долучаємось до світових надбань вітчизняної і зарубіжної педагогіки і, по-друге, усвідомлюємо: досвід мудрих і мужніх освітян зарубіжжя має змусити й адміністрацію столиці України Києва, Президента, Верховну Раду та Уряд внести суттєві корективи у здійснення норм Конституції в Україні. А саме: якщо в Канаді і США, Німеччині і Франції, Румунії і Молдові, Польщі і Башкортостані можуть діяти десятки українських шкіл, інститутів, центрів, то чи допустимо, що в Україні, зокрема в Донецьку й Луганську, в Криму й Одещині… все українське - освітнє, наукове, мовно-культурне, навіть державно-політичне - або занедбане, або переслідується, а державні органи миряться з тим?
Жити інтересами не вузько-місцевими, а всієї України і світового українства! - ось принципова політика зарубіжного освітянства, що переконливо засвідчують його плани, підручники, кадрові навчання, ухвали, зокрема ухвала американської вчительської конференції, де читаємо:
Належить: "2. Директорам шкіл українознавства:
- ширше впроваджувати технічні засоби навчання в школах українознавства (Інтернет і аудіовізуальні засоби);
- у системі виховної роботи на основі духовних вартостей християнської етики і моралі формувати в учнів національну гордість за приналежність до української нації;
- налагодити зв'язок з урядами штатів у справі надання кредитів у вищих навчальних закладах США випускникам шкіл українознавства.
3. З метою збереження ідентичності та генофонду української нації конференція закликає українські родини, широку громадськість, дипломатичний корпус України у США посилати дітей до шкіл українознавства та постійно підтримувати їх.
4. Редакції журналу "Рідна школа" періодично друкувати матеріали методичного характеру для допомоги вчителям, проекти вдосконалених навчальних програм з українознавчих предметів і християнської етики, біографії сучасних українських письменників та уривки з їх творів.
5. Конференція вчителів висловлюється своє занепокоєння новопредставленими законопроектами, якими передбачається надання російській мові статусу другої державної мови в Україні, намаганням перекручувати факти з історії України у шкільних підручниках, вводити у школах обов'язковий предмет етики замість християнської етики.
6. Всеамериканська українська вчительська конференція в СШАзвертається з проханням до Міністерства освіти, Уряду і Президента України наполегливо впроваджувати українську мову як державну в усіх сферах суспільного життя, сприяти розвиткові українських засобів масової інформації, українських книг, які формують національну свідомість співтворців української держави".
Освіта і як форма підготовки поколінь до життєвого вибору, набуття професії, успішної життєдіяльності, і як могутній чинник формування ідеалів, національно-державних орієнтацій, гуманістичних принципів життя в громадянському суспільстві та в міжнародних відносинах, і як боротьба за ідеали миру й свободи, за збереження українства як активного суб'єкта світового розвитку - ось орієнтири українських освітян зарубіжжя. Звідси і настанови на роботу з кожним школярем чи студентом, надання пріоритетів пізнанню й самопізнанню, творенню й самотворенню, єдності гуманістично-професійного і патріотичного у вихованні та навчанні, культ любові до України та загальноукраїнських інтересів.
Усім зазначеним і зумовлено те, що Науково-дослідним інститутом українознавства МОН на жовтень 2006 р. заплановано проведення Міжнародного конгресу на тему: "Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі".
Основою підготовки і проведення Конгресу мають стати наукові принципи збору й аналізу матеріалу, синтезу та прогнозу, а об'єктом дослідження мають стати сім'я, дошкільні, середні й вищі навчальні заклади
Loading...

 
 

Цікаве