WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська мова у школах з угорською мовою навчання у соціолінгвістичному аспекті - Реферат

Українська мова у школах з угорською мовою навчання у соціолінгвістичному аспекті - Реферат

росіянам, білорусам, полякам набагато легше, ніж угорцям та румунам. "Потрібно пам'ятати, що українська й угорська мови за своїм походженням різні, не схожі ні за лексичною, ні за фонетичною чи граматичною структурами. Засвоєння окремих явищ українського граматичного ладу викликає в учнів-угорців труднощі", - пише педагог, яка має досвід роботи в угорськомовній школі [73, 77].
На думку видатного американського мовознавця Джона Баула, викладання державної (чи іншої) мови для національних меншин методами рідної - це велика педагогічна і методична помилка, яка приводить до того, що меншина не оволодіває досконало державною мовою [2]. Такі педагогічні й методичні помилки можуть призвести до суспільних конфліктів [16, 7 - 8].
Окрім вище згаданих, великою проблемою вивчення української мови в угорськомовних школах є кадрові недоліки. "Незважаючи на позитивні зрушення у плані забезпечення освітніх запитів угорців, є питання, які чекають на своє вирішення в майбутньому. Це, перш за все, кадрове забезпечення цих шкіл учителями української та іноземної мов. На даний час ці навчальні заклади тільки частково забезпечені педкадрами. Не вистачає вчителів української мови й літератури. Тільки 50% учителів є фахівцями. Інша половина - це вчителі російської мови та літератури, які пройшли перепідготовку.
Особливо гостро стоїть кадрове питання в сільських школах, де питома вага спеціалістів даного фаху дуже низька. У цих закладах, особливо у школах І - ІІ ступеня, українську мову та літературу часто викладають інші фахові спеціалісти, які володіють державною мовою", - пише один із методистів обласного відділу освіти [77, 189]. Наприклад, у 1997/1998 навчальному році в угорськомовних школах 11% учителів викладало українську мову без педагогічної освіти, 68% - із непрофесійною вищою освітою, і тільки 21% вчителів мали диплом українського філолога [6, 57].
Проблему відповідних педагогічних кадрів неможливо вирішити, направляючи українських філологів до сільських шкіл з угорською мовою навчання. Фахівці, які отримали диплом учителя української мови і літератури, підготовлені викладати українську мову як рідну, але не знають, як це робити в класах, де рідна мова дітей інша, якою більшість цих учителів не володіє [73; 25; 26; 27].
У школах національних меншин викладають державну мову такими ж методами і ті самі вчителі, що і в школах з українською мовою навчання. Це схоже нате, якби в українськомовних школах англійську мову викладали педагоги з Лондону згідно програм для учнів лондонських шкіл.
Проблема з педагогічними кадрами є загальною міжнародною проблемою. У Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту сказано: "Викладання мови меншин як предмета має здійснюватися на постійній основі. Офіційна мова держави також повинна бути предметом постійного викладання і бажано - вчителями, які володіють двома мовами і добре знають рівень культурної та мовної підготовки дитини" [8, 6 - 7].
Не дивно, що при вище названих умовах рівень володіння українською мовою серед учнів-угорців недосконалий. У 2001 р. ми провели анкетування учнів 10 - 12 класів угорськомовних шкіл області. За даними опитування, з 595 учнів 10 - 12 класів шкіл області з угорською мовою навчання 93% респондентів бажає вивчити українську мову на високому рівні і тільки 1% не хоче оволодіти державною мовою; але тільки 23% вважає, що оволодіти українською мовою можна у школі [37, 241 - 242].
Проблема умов і рівня викладання державної мови у школах з угорською мовою навчання - це суспільно-політична проблема. Угорська меншина, не володіючи на належному рівні українською мовою, не зможе рівноправно брати участь у громадському, економічному, політичному і культурному житті країни, тобто сегрегується. А сегрегація так само шкідлива для національних меншин, як мовна та етнічна асиміляція [77].
Як вирішити проблеми, пов'язані з викладанням української мови в угорськомовних школах? Може є такі, які вважають, що це питання можна вирішити, закривши угорськомовні школи? Але, виходячи з міжнародного досвіду, ми знаємо: для оволодіння державною мовою національними меншинами у процесі освіти не обов'язково, щоб мовою навчання була державна мова [10; 28; 30; 31]. Дослідження свідчать, що рідна мова дитини має бути засобом навчання на дошкільному рівні, а також у школі, а державна мова має викладатися як навчальний предмет, при тому такими вчителями, які володіють обома мовами (державною мовою і мовою національної меншини), добре знають рівень і особливості культурної та мовної підготовки дитини. Це відмічено і в Гаазьких рекомендаціях щодо прав національних меншин на освіту [8, 6 - 7].
Завдяки угорськомовній освіті угорське населення Закарпатської області володіє нормативним (літературним) варіантом угорської мови, береже свою рідну мову і в той же час хоче оволодіти державною мовою. Роль угорськомовної освіти в тому, що угорці Закарпаття володіють нормативним варіантом рідної мови (як показують дані соціолінгвістичних досліджень, проведені у 2000 р. серед 675 учнів-угорців середніх шкіл області). Як показали результати досліджень, є велика розбіжність у вживанні нормативних варіантів окремих мовних явищ між учнями, які навчаються у школах з угорською мовою навчання, і угорськими учнями україномовних шкіл. На графіку (Рис. 6) показано, що серед учнів, які ходять до школи, де навчання ведеться українською мовою, статистичне значна більшість обрала ненормативні варіанти, порівняно зі школами, де навчання ведеться рідною угорською мовою [4; 5; 31; 32].
За даними соціолінгвістичних досліджень, проведених серед угорських учнів у Словаччині та Сербії, результати наших досліджень не випадкові. Серед угорських учнів у Словаччині та Сербії, які навчаються рідною мовою, значно більша частина обрала нормативні варіанти, порівняно з тими, хто навчається у школах, де мова навчання державна, тобто словацька або сербська [9; 10; 15; 19; 20].
Оскільки проблеми, пов'язані з викладанням української мови в угорськомовних школах є мовного, освітнього й суспільного характеру, їх можна вирішити лише у соціолінгвістичному аспекті, тобто враховуючи мовну ситуацію угорської спільноти Закарпаття. При розробці навчальних програм та написання підручників з української мови, а також при підготовці педагогічних кадрів для шкіл із мовою навчання національних меншин обов'язково треба враховувати специфічні мовні, демографічні й суспільні ситуації окремих національних груп.
Вирішення цих проблем - завдання держави. Але угорська спільнота Закарпаття вже сама почала цю роботу. Викладачі Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці II розробили підручники з української мови для учнів-угорців початкових класів, де, насамперед, звернено увагу на розвиток зв'язного мовлення, на збагачення словникового запасудітей, а не на граматику. Викладачами того ж Інституту складені угорсько-український та українсько-угорський словники для школярів, а за редакцією фахівців Ужгородського національного університету виданий угорсько-український словник. У 2003/2004 навчальному році в Ужгородському національному університеті, а в 2004/2005 навчальному році у Закарпатському угорському інституті ім.
Loading...

 
 

Цікаве