WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська мова в сучасному інформаційному просторі - Реферат

Українська мова в сучасному інформаційному просторі - Реферат

відбувається прилучення українців, татар та інших національностей до російської культури. Принагідне нагадаємо, що вчені-мовознавці неодноразово зверталися до київської влади з проханням виділити час (10 - 15 хвилин щодня) на радіо й телебаченні для мовних консультацій. Але столичною владою вони були зігноровані [11, 6], та й власники приватних каналів не зацікавлені в них - грошей не додадуть, як рекламні ролики, а про державу і державну мову нехай думають інші.
Другим, не менш важливим чинником, на нашу думку, є факт відсутності врегульованого мовного законодавства, який не висуває певних критеріїв та правил дотримання мовного режиму ЗМІ, як, наприклад, у Франції. Принагідне зазначимо, що сьогодні в цій країні на державному рівні дискутується питання необхідності навчати дітей співати напам'ять гімн Франції - "Марсельєзу" - не старшокласниками (як було раніше), а дітьми шести років. Закон для шкіл усіх типів - і державних, і приватних. Штраф за недотримання - 10 тисяч франків. Тому цілком слушною є вимога Тетяни Лебедєвої, науковців і громадських діячів щодо практичної реалізації закону про радіомовлення.
Окремі лінгвісти ставляться до наведених фактів цілком неупереджено, стверджуючи, що окреслена у Франції ситуація є винятковою. Оксана Забужко теж вважає, що багато країн Європи тяжіють до білінгвізму, крім Франції, "яка трохи звар'ювала на пункті чистоти французької мови". Дійсно, у більшості країн євроконтиненту інформаційний простір багатомовний. Але наразі мовно-культурні питання ототожнюються й спрощуються. Відбувається малопомітний процес переходу "білінгвізму" в "бікультурність". Уподібнення зазначених термінів не є випадковістю, їх симбіоз, взаємопов'язаність й взаємопроростання незаперечні. Це дає привід розглядати мовний конфлікт в Україні надзвичайно спрощено. Як наслідок - недобачається його глибина й соціальна природа. Непомічений і малопотрактований факт домінування іншої мови й культури над українською в цілому призводить до соціального й політико-економічного домінування над україномовним населенням [7, 141].
Чинники, які обумовлюють поведінку людини, є, як правило, групові, а не індивідуальні. Середовище скеровує взірці мовної поведінки. Переважання російськофонної міської лексики, на думку вчених, призводить до потрактування україномовного взірця у ролі відсталого, "сільського" [8]. В живому українському лінгво-культурному середовищі найбільш спостережені взірці суржикомовної мовленнєвої поведінки. Тому мігрант із села, перебуваючи на межі двох культур, двох мовленнєвих стихій, у стані роздвоєння душі, не обирає мову, а тільки підсвідомо пристосовується до лінгвокультурного середовища. Вагаючись між містом і селом, не знаючи, з чим себе ідентифікувати, він перетворюється в суржикомовного марґінала. Роман Кісь вважає, що україномовного середовища вже починає бракувати навіть у столиці Галичини - Львові [9]. Тому питання функціональної неповноти української мови, української культури, брак нормальної україномовної журналістики є сьогодні найбільш актуальними.
Надзвичайно важливі важелі впливу - мовно-виховні заходи, у нашій країні, як уже зазначалося, всіляко нівелюються сучасними ЗМІ. Ось один із прикладів: вже стало традицією для українського телебачення серед ночі подавати до ефіру мовно-культурологічні передачі, завданням яких є виховання у населення мовного чуття й смаку, формування мовної обізнаності, вироблення стійкої мовної поведінки. Телепередача "Документ" за участю відомих філологів, професорів С.Я.Єрмоленко та І.П.Ющука, де обговорювалися сьогочасні правописні норми, 22 квітня 2005 року вийшла в ефір за 45 хвилин на першу ночі. Тому не дивно, що телефонували до телеефіру переважно українці діаспори (з Великобританії), адже за їхнім часом був саме вечір. Зазначені випадки красномовно свідчать, як переймаються і сучасні незалежні мережеві мовники, і державне радіо, й телебачення україномовним вихованням.
Викладені спостереження підтверджуються й останніми соціокультурними подіями. На Міжнародній прес-конференції "Ялтинська європейська стратегія", яка відбулась наприкінці березня в Києві, були оприлюднені результати дослідження громадської думки шести найбільших країн ЄС: Німеччини, Франції, Великобританії, Італії, Іспанії та Польщі про вступ України до ЄС (принагідне зазначимо, що й роздані документи, й сама прес-конференція були підготовлені російською та англійською мовами). На запитання журналіста, наскільки відповідає стандартам Євросоюзу та практиці країн, які вони репрезентують, виключення з прес-конференції державної мови України, директор програм фонду Кербера Німецької ради зовнішньої політики Олександр Рар висловив свою думку: "... з цією проблемою ми зіштовхуємося також в Берліні і в Парижі, і в Лондоні постійно, коли приїжджає українська делегація, її просять спілкуватися з журналістами російською мовою, тому що серед журналістів багато розмовляють російською, але не володіють українською. Я думаю, що з часом це буде змінюватися...". Організатори прес-конференції, відповідаючи на аналогічне запитання й спростовуючи політичні міркування, заявили: щодо мови трапилася "технічна помилка" [10]. Чи може світове співтовариство поважати державу, в якій на міжнародному рівні нехтують конституційне закріпленими правами державної мови?
Цілком об'єктивна оцінка сучасної мовної ситуації простежується у поглядах Лариси Шевченко - завідувача кафедри історії української мови КНУ імені Тараса Шевченка: скепсис відчутний не лише в таборі українофобів, чи людей з обмеженою культурною перспективою..., парадоксальні факти неприйняття простими українцями друкованих видань рідною їм мовою наводить на думку, що мовна ситуація за останнє століття майже не змінилася, складається враження, що аналізуємо сьогодення...[72, 51]. Тому вирішення головної проблеми сьогодення - формування україномовного інформаційного простору нашої держави, має бути першочергово на часі у державного політикуму. З цієюметою НДІУ проводить Міжнародний конгрес "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі", покликаний з'ясувати цілий комплекс питань, пов'язаних із практичним удержавленням української мови: широту й глибину проникнення її в адміністративні, освітні, інформаційні та інші структури, з'ясувати не лише поступ у переході різних установ, закладів, організацій на державну мову, а й виявити перешкоди на її шляху, знайти засоби для їх подолання.
Література:
1. Сосюр, Фердінан, де. Курс загальної лінґвістики // Переклад з фр. А.Корнійчук, К.Тищенко. - К.: Основи, 1998.
2. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: Мова, культура, влада / Нац. акад. наук України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К., 2000.
3. Альтерматт У. Этнонационализм в Европе. - М.: Российский государственный гумманитарный университет, 2000.
4. Плахута Є. Цілі мовної політики держави: українські проблеми на тлі досвіду Латвії та Білорусії // Державність української мови і мовний досвід світу: Матеріали міжнародної конф. - К., 2000.
5. Приступенко Т. Мовні аспекти у формуванні інформаційного простору України // Українська мова і держава. Збірник / Київський національний ун-т ім. Т.Г.Шевченка / К.: Бібліотека українця, 2001.
6. Кононенко П.П. Марія на Голгофі // Вибрані твори у 3-х книгах. Книга 1. - К: РБНТ, 1999.
7. Рябчик М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. - К.: Критика, 2000.
8. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. - Львів, 2002.
9. http://www.radiosvoboda.org/article/2005/3/D848342B-D04C-4F03-B37A-17437689459F.html
10. http://www.radiosvoboda.org/archive/authors/275.html
11. Мацько Л.І. Мова - інтелектуальний портрет народу // Дивослово. - 2004. - № 9.
11. Шевченко Л.І. Літературна мова у просторі національної культури / Відп. ред. Л.І.Шевченко. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2004.
12. К. Общеруська інтелігенція на Україні // Українська Хата. - 1909. - № 9.
13. Студент. З чергових справ // Українська Хата. - 1909. - №3 - 4.
Loading...

 
 

Цікаве