WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українська мова в сучасному інформаційному просторі - Реферат

Українська мова в сучасному інформаційному просторі - Реферат


Реферат на тему:
Українська мова в сучасному інформаційному просторі
Колонізація як одна з форм завоювання переносить мову в інше середовище, а це спричиняє зміни в самій мові
Фердінан де Сосюр
"Курс загальної лінґвістики" [1].
У наш час нагальне постала проблема українознавчого підходу до вирішення освітянських завдань, визначення ролі української мови в осмисленні націєтворчих та загальнодержавних процесів. Соціолінгвістичний підхід до проблем українознавства започаткував професор, академік УАН П.П.Кононенко. В українській лінгвістиці вже давно постала проблема врахування "людського фактора" або "людської перспективи" у процесах мовного функціонування [2, 12]. Дослідницький напрям, скерований в руслі Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі", реалізує концепцію розуміння процесів свідомого впливу на мовну діяльність, вироблення методів аналізу лінгвістичних явищ, які охоплюють не лише питання мовних норм, а й, першочергово, питання мовоукраїнознавчого підходу до освітньо-виховних процесів в Україні.
Зазначена проблематика в українській соціолінгвістиці, на наш погляд, розроблена недостатньо. Велику увагу питанням теоретичного регулювання мовної діяльності суспільства, зокрема логіко-лінгвістичному та культурно-семіотичному аспектам, приділила Г.М.Яворська. Описові мовної ситуації - В.М.Брицин, Н.П.Шумарова. Питаннями нормативної практики займаються С.Я.Єрмоленко та О.Д.Пономарів. Соціолінгвістичний підхід до вивчення мовної ситуації у діаспорі спостережений у працях Б.М.Ажнюка.
Мовне питання в нашій країні є досить дражливим. Це пояснюється особливостями історичного розвитку держави. Протягом тривалого часу здійснювалося штучне звуження сфер застосування української мови, що призвело до зменшення кількості тих, хто вважав українську мову рідною.
Світовий досвід доводить вирішальну роль мовно-культурного чинника у формуванні національностей. У модерній історії національних держав, як вважають соціолінгвісти, поширення однієї мови є найдієвішим чинником консолідації населення в межах однієї країни. Швейцарський політолог Урс Альтерматт вважає, що для багатьох європейців сьогодні набагато важливішими від релігії є мова і культура, які в європейських національних державах становлять ключові сфери й принципові розпізнавальні ознаки [3, 125]. Ще у XIX столітті в Європі створення національної держави стало важливою політичною програмою для багатьох країн. Президенції цих країн виокремили мову державотворчої нації як монопольну, зорієнтувавшись на мовну ідентичність як у політиці, так і в економіці й культурі [3, 165]. Тому в сучасному європейському просторі, хоча державно-політичні кордони не скрізь збігаються з культурно-мовними, практика більшості національних держав орієнтована на те, щоб створити гомогенну мовну культуру на спільній державній території.
Вирішальну роль мови утворенні національних держав підтверджує також абсолютна перевага у Європі країн, об'єднаних однією загальнонаціональною мовою (з-поміж 47 європейських країн своя національна мова є державною або офіційною в 41 країні, тобто у 85% загальної кількості) [4, 48]. Отже, функціональне утвердження в незалежній Україні мови корінного етносу в якості державної, різноаспектне вивчення її джерельної бази та функціонального статусу в різні історичні періоди цілком відповідає європейській вертикалі національно-мовного розвитку і є найефективнішим засобом консолідації населення і гармонізації міжетнічних стосунків у країні.
Загальнолінгвістичний підхід до осмислення мовоукраїнознавчих проблем потребує не лише теоретичного осмислення, а й вирішення практичних завдань. З цією метою проводиться анкетування різних соціальних верств населення. З урахуванням теоретичних рекомендацій С.Я.Єрмоленко та П.П.Кононенка, автором статті були розроблені анкети різних типів: "Анкета для батьків", "Анкета для студентів", "Анкета для викладачів", "Анкета для учнів професійно-технічних навчальних закладів", "Анкета для працівників культури та ЗМІ", "Анкета для українців діаспори". Результати моніторингу сформують оцінку науковців стосовно сучасного функціонального стану україномовної ситуації серед учнів ПТУ та студентів різних вікових категорій, викладачів вищих та середніх навчальних закладів, працівників держапарату, батьків, студентів-іноземців, українців діаспори.
Мас-медійний простір України
Проблема формування україномовного інформаційного простору нашої держави актуальна і досить гостра. Тетяна Лебедєва - президент Незалежної асоціації мовників України в прямому ефірі радіо "Ера" 16 березня 2005 року цілком слушно зауважила, що українізація українського інформаційного простору відбувається повільно, неширокосистемно. Головна з причин - незалежність мережевих мовників. Не секрет, що переважна частина ЗМІ є власністю окремих олігархічних угруповань, зацікавлених, першочергово, економічними уподобаннями. Як наслідок - надзвичайно потужний мовно-інформаційний вплив північного сусіда. Наслідки широкомасштабні, не завжди передбачувані й призводять не лише до втрати мовно-національної ідентичності корінної нації в Україні, а й до керованих методів психологічного впливу на аудиторію нашої держави, про що неодноразово наголошували як науковці [5, 47], так і громадські та політичні діячі (неодноразові публічні виступи народних депутатів блоку "Наша Україна" - Геннадія Удовенка та Ігоря Осташа).
Вчені довели, що сучасний масований інформаційний вплив уже не вимагає прямої чи прихованої пропаганди. Цілком досить тривалого й системного перебування особистості в інформаційному соціумі іншої держави. Відбувається тісний інформаційний зв'язок з іншою країною, що призводить до духовної і психічної нівеляції власного мовного імунітету. Створюються сприятливі умови для чужомовної ідентифікації, що є значно сильнішим чинником, ніж конкретна ідеологічна диверсія.
Прикметним є те, що окреслена проблема була предметом зацікавлення не лише в наш час. Майже 100 років тому дописувач газети "Українська Хата" висловлював своє ставлення до спотвореного чужомовного обличчя української інтелігенції: "...общеруська (українська. - С.Я.) інтелігенція... живе тими шаблонами та трафаретами, що витворювалися в Петербурзі. Вона до того закам'яніла в цих шаблонах, централістичних своєю природою, що здається - централізм думки зробився на завжде психічною особливістю... Що ж дивного, що на території 30-міліонного українського народу, такого великого колективного тіла, котре колись жило своїм історичним цікавим життям і зараз не втратило тих прикмет та особливостей своєї вдачі, що одрізняють його од інших народів - витворилася порода чужинців?" [73, 492].
Не останню роль відіграє й комплекс меншовартості, привитий українцям століттями чужомовної експансії. Справедливо зауважує проф. П.П.Кононенко устами одного з героїв феєричної трагедії "Марія на Голгофі": "Була орда. Ляська кормига. Російська тюрма. А в сімнадцятому столітті наВолині... - освіта і влада були поспіль германськими... Туркофільство, польскофільство, русофільство, юдофільство, германофільство... - то каліцтво душі і психіки" [6, 133]. На думку вчених, відсутність мовної стійкості - набута риса української ментальності. Тому лінгвісти б'ють на сполох: у нашої нації дуже занижений поріг гідності. Гідність українця необхідно виховувати з дитячого садочка. Тоді зі шкіл і вищих навчальних закладів не виходитимуть люди, байдужі до української культури. Опанування мовою має відбуватися систематично й постійно у прийнятній для пересічного українця формі, поступово для різних регіонів. Наприклад, у Криму українське радіо дуже багато говорить про мовну політику, про державну мову, цитує праці відомих мовознавців, а російське - систематично, по 5 - 10 хвилин через кожні 4 години чітко й зрозуміло навчає правильно вимовляти слова, ставити наголоси, залучає пересічного слухача до інтелігентної і вишуканої російської вимови. А хто не хоче бути інтелігентом? Так, керуючись підсвідомим сприйняттям,
Loading...

 
 

Цікаве