WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» - Реферат

Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» - Реферат

Лебединим озером. Шешорські гори вкриті лісами з буку, смереки та інших порід.
Територія ця була у складі Галицького, потім Галицько-Волинського князівства. Після його занепаду за ці землі змагалися Молдова, Угорщина, Польща. 1387 р. ці терени опинилися у складі Польського королівства. Претендували на них і турки. Б. Хмельницький, на жаль, не зміг об'єднати "всю Русь, аж по Віслу" в єдину українську козацьку державу. Розподіл Польщі між сусідніми країнами у XVIII ст. призвів до переходу українського Прикарпаття до Австрії (пізніше - Австро-Угорщини). У 20-х - 30-х роках XX ст., після програшу українцями визвольних змагань 1917 - 1920 рр., тут знову правили поляки. Восени 1939 р. прийшли господарювати росіяни, влітку 1941 р. - німці, через три роки - знову росіяни. У часи виборювання Україною незалежності, тобто при творенні новітньої української історії, шешорці, як і всі гуцули, були надійною соціальною базою патріотичних українських політичних сил. Нагадаємо, що на позаминулих виборах до Верховної Ради України людність гуцульської частини Івано-Франківської області дала найбільший відсоток голосів за виборчий блок "Національний фронт" (щоб потрапити до парламенту йому не вистачило голосів для подолання 4-відсоткового бар'єру). На останніх виборах до Верховної Ради місцева людність підтримала "Нашу Україну" та "Блок Юлії Тимошенко", а на президентських виборах 2004 р. - Віктора Ющенка.
Першою письмовою згадкою про село вважається запис про село "Гестерув" Косівського повіту 1445 р. Походження назви села точно невідоме, з цього приводу серед селян існують найрізноманітніші здогадні версії (зважаючи на витягнутість села - від "ще шуруй", від "шершнів", якими тут начебто колись кишіло, або від якогось співзвучного молдовського чи татарського слова та інші). Можливо невипадковим є сусідство гори "Кінь" та поселення "Шешори". Адже ремінна кінська упряж із шлеєю та посторонками називається словом "шори" (бокові щитки на вуздечці, призначені для позбавлення коня бокового зору, щоб він не лякався й не відволікався також називаються шорами; інші шлейки теж називають шорками не лише як частину кінської упряжі). До речі, характер залягання гірських порід біля підніжжя гори Кінь і в нижній її частині такий, що окремі найміцніші шари, виступаючи над іншими, перетинають пойму Пістиньки і тягнуться від Коня (гори), ніби його шори. У кількох випадках саме ця кам'яна шорна упряж Коня і призводить до утворення шешорських водоспадів, які віддавна сприяють приверненню уваги до геоморфологічних особливостей тамтешнього природного середовища. В оповитому легендами гуцульському краї (зокрема про загибель татаро-монгольського війська на Лебединому озері, про Довбуша) поява назв природних об'єктів, місцевостей, пов'язаних із образом коня і шор, не дивина. Кінь і вівця - давні супутники людини цього краю і в реальності, і в уяві. Отже, "Кінь ше й шори" - це у Шешорах.
Степан Пушик стосовно назви села написав такі поетичні рядки:
Де Гук гуде, де плай на Соколівку,
Де видно Кичеру і Радул та Брусний,
Я йшов цимбали слухати й сопілку -
І співанів шешорських голосних.
Тут спало у міжгір'ї хмарне море,
Був верх Рокити чистий, як із скла.
А я питав у гордого села,
Хто дав йому таке ім'я - Шешори,
Та пам'ять відповісти не могла.
Лиш білий дід, що знав знахарське діло
(В добу ракет і це добро було!)
Сказав мені: "Село старе згоріло.
Там "царина", а це - "нове село".
Цариною шешорці називають частину сучасного села в його центрі. А місце, де був панський двір донедавна називали "Дворище". Місцевість, де стояв шешорський замок (відомий від 1644 р.), тепер називається "Замческо". Ще є "Осередок", "Заворіття", "Якобівка", "Дем-ня", "Заріччя мале", "Заріччі великі", "Самбір". У Шешорах сьогодні мешкає близько 2 тисяч осіб. Серед корінних мешканців села поширені такі прізвища: Василащук, Якібчук, Гриметчук, Братівняк, Михайлюк. Господарство цього поселення будується на рекреаційних ресурсах (які використовуються лише частково), аграрно-кліматичних та лісових ресурсах. Від 1 січня 1998 р. село має статус курортного (згідно з постановою Кабінету міністрів від 15.12.1997 р.) На краю села міститься функціонуючий санаторій. Переважно у центральній частині Шешор розташовані приватні готелі. У селі є православна церква Святої Параскеви з давнім цвинтарем на її території. Житлові будинки та господарські приміщення шешорців красиві - це цегляні та дерев'яні, криті черепицею, шифером, бляхою, прикрашені в найрізноманітніший спосіб будівлі (іноді для цього застосовуються шматки дзеркал). Подекуди збереглися старі дерев'яні оселі початку XX ст. Раніше будувалися порівняно невисокі хати з круглого обтесаного дерева із високим дахом, критим драницею. Коло хати розташовували стайню, комору,хлів, город і пасіку. Оселі стояли розкидано. Тепер переважає вуличне планування поселення. У місцевих садках традиційно ростуть яблуні, груші, черешні, горіхи, чорний тернослив.
У селі є пам'ятники Тарасові Шевченку та Іванові Франку. З нагоди антисовєтської промови В'ячеслава Чорновола 1965 р. біля пам'ятника Т.Шевченкові кілька років тому встановлено пам'ятний знак. Найдовша вулиця Шешор названа ім'ям Лесі Українки.
Не байдужі шешорці до долі української мови, хоч у них, порівняно із більшою частиною країни, мовна ситуація більш-менш задовільна. Олександра Василащук - колишня викладачка музики у місцевій школі, написала пісню, в якій доля української мови простежується як доля дитинки, дбайливо викохуваної батьками у колисці.
Налетіли тучі-хмари,
Колисочку ту забрали.
Плакали слова сльозами,
Стали забувати мами.
Поверніться до родини,
Пригадайте кущ калини.
Нагадайте колисочку
Солов'їну співаночку
Хай не стогне Україна
Що цурається родина
Свого слова, свого роду,
Українського народу.
Виховний український патріотичний і загалом українознавчий вплив фестивалю на українську молодь, за моїми спостереженнями, надто маленький, з усього видно що такої мети організатори й співорганізатори не мають. А шкода. Адже місце надто вже сприятливе для комплексної, системної українознавчої діяльності. Може НДІ українознавства (зокрема його філія "Гуцульщина") попрацює в даному напрямку? Використовуючи результати науково-дослідної українознавчої роботи НДІУ по силах розробити й опублікувати науково-популярний путівник по Шешорах для туристів, організувати для учасників наступного фестивалю оглядову пішохідну екскурсію по Шешорах і круглий стіл для обговорення однієї з багатьох гострих українознавчих тем (наприклад у культурологічній площині).
Побажаємо фестивалю стати традиційним, надалі активно популяризувати не лише музичні, але й інші компоненти української етнічності, живитися нестримними й бурхливими, як шешорські водоспади, творчими ідеями й замірами, які б захоплювали у свій вир щоразу ширше коло учасників, небайдужих ні до долі української природи, ні до долі української культури.
При підготовці статті автор використав розповіді мешканців Шешор, малу та текстову інформацію благодійного інформаційно-видавничого центру "Зелене досьє", розміщені на сайті - http://www.dossier.kiev.ua/, повідомлення, наведені на сайті - http://www.kosivart.com/.
Література:
1. О.Василащук. Шешори: на терезах часу. - Косів: Писаний камінь, 2000. - 221 с.
2. О.Василащук. Мелодія гір. - К., 1999. - 86 с.
3. Гуцульщина. Короткий довідник. / Ред. колегія: П.Лосюк (голова редколегії), Ю.Боєчко, М.Городенко, І.Зеленчук, В.Карий, В.Козьменчук, Н.Крет (відп. секр.), В.Петричук, В.Шкурган, Б.Штундер. - Косів: НДЛ "Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство", 2002. - 125с.
4. Пелипейко І.А. Косів: люди і долі. - Косів: "Писаний Камінь", 2001. - 368 с.
5. Пелипейко І.А. Населені пункти Косівщини. / Орг. ком-т з підг. дов-ка: М.Цьок (голова), І.Андрусяк, А.Ільницький, Я.Матійчак, Р.Рудник, П.Сіреджук, В.Шкурган. - Косів: "Писаний Камінь", 1995. - 119с.
6. "Дзеркало тижня" - жовтень 2003 р.
7. "Академия" - травень 2005 р.
Loading...

 
 

Цікаве