WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» - Реферат

Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» - Реферат


Реферат
на тему:
Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту "Шешори".
12 - 14 липня (2005 р.) у карпатському селі Шешори Косівського району Івано-Франківської області відбувся Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту "Шешори". Фестиваль започатковано 2003 р. в межах загальноєвропейського молодіжного табору "Екотопія". Наступного року фестиваль перетворився на самостійний екологічно-мистецький захід. До природоохоронної та музичної складових фестивалю додалася лендартівська. Крім українців, у ньому взяли участь польські, чеські та російські колективи і навіть ірландський волинкар Грег Долан. Кількість учасників фестивалю щоразу зростала. Отже тепер фестиваль відбувся втретє і зібрав рекордну кількість (кілька тисяч) учасників, глядачів та представників засобів масової інформації з України, Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Франції, Чехії. Фестиваль став визначною подією для Косівщини і з культурного, і з економічного погляду (реєстраційний збір - 25 гр. з особи, перераховано до фонду розвитку фестивалю та курортної зони "Шешори").
Засновник фестивалю - інформаційно-видавничий центр "Зелене досьє", активісти якого почали здійснювати природоохоронну діяльність у 1993 р., у травні 1994 р. вони об'єдналися, а у вересні 1994 р. зареєструвалися. Діяльність центру полягає, головним чином, в об'єктивному інформуванні українських громадян з екологічних та соціальних питань через ЗМІ, наданні освітніх та інформаційних послуг в галузі журналістики щодо охорони навколишнього середовища, сприянні роботі екологічних неурядових організацій. Сьогодні центр об'єднує близько 3 десятків осіб, переважно молодь різного фаху: журналістів, фотографів, операторів, режисерів, біологів, географів, які переймаються збереженням чистого довкілля.
Крім шешорського фестивалю етнічної музики, за майже 11 років офіційної діяльності центром організовано й реалізовано, з допомогою багатьох партнерів, десятки національних та міжнародних проектів, зокрема: стрічку щоденних екологічних новин (1998 - 2002); екологічну програму "Зелених Таврійських ігор" (1998); найбільший європейський екологічний табір для молоді "Екотопія - 2003", вуличні акції та концерти, присвячені Міжнародному Дню без авто та Дню Землі; серію короткометражних телефільмів про розв'язання екологічних проблем (2002), документальні фільми "Музики" та "Мольфар" циклу "Карпатські ознаки"; висвітлення Всесвітньої зустрічі щодо стійкого розвитку в Йоганнесбурзі (2002) та інформаційну підтримку медіа під час V Конференції міністрів "Довкілля для Європи" (2003) тощо.
Рада народних депутатів та державна адміністрація Івано-Франківської області є співорганізаторами фестивалю. Партнерами "Зеленого досьє" в організації фестивалю є урядові установи, громадські організації та комерційні підприємства: Польський інститут у Києві, Чеський центр в Україні, Французька культурна програма в Україні, Федерація грецьких товариств України, культурно-мистецьке об'єднання "Дзиґа", Міністерство охорони навколишнього середовища України, Міністерство культури та туризму України, "Екопром" (фінансовий партнер, виробник систем очистки води), "Чернігівське" (виробник пива), "УСК" (страховий партнер), "Рутенія тур" (туристичний), "Бланк-прес" (поліграфічний), "Тарас Бульба ентертейнмент" (музичний), "Артклуб 44" (музичний). Інформаційну підтримку забезпечували: радіо "Ера", радіо "Свобода", телерадіокомпанія "Вежа", "Академія" та інші засоби масового інформування.
Пані Тамара Малькова - директор "Зеленого досьє" - вважає, що тутешні мелодії породжено довкіллям, а нинішнє знищення лісів може призвести до фізичного й культурного виродження Карпат. На її думку, головна ідея фестивалю "Шешори-2003" полягає у підтримці регіону з його традиціями, обрядами, музикою, природою, у допомозі місцевому населенню зберегти їх, у наданні поштовху активному розвитку зеленого туризму.
Концептуально організатори фестивалю вважають його спробою творчого й гармонійного співіснування людини зі світом, який її оточує, оскільки етнічна музика та лендарт є тими напрямками мистецтва, що побудовані саме на такому взаєморозумінні. За задумом "Зеленого досьє", на шешорському фестивалі мають бути представлені: 1)музика різних часів, стилів і жанрів, що має спільну рису - етнічне коріння, 2) дивовижні об'єкти довкілля, 3) майстер-класи з гуцульських ремесел і танців народів світу, 4) місцевий ландшафт, зокрема: сині гори, духмяні трави, стрімкі потоки гірських річок з неповторними водоспадами. Додам, що, як на мене, однією з найважливіших фестивальних складових є шешорці - мешканці села з їхнім багатим духовним і матеріальним спадком, що має місцеву гуцульську специфіку. НДІ українознавства має в даному регіоні філію "Гуцульщина", яка плідно працює у сфері гуцупьщинознавчого напряму в українознавстві.
Програма фестивалю побудована таким чином, що від 10-ї до 18-ї години (першого фестивального дня - від 14-ї години) працювали май-стер-класи (музичного, хореографічного та іншого спрямування), створювалися твори лендарту - "галерея просто неба", відбувався круглий стіл з питань впровадження Карпатської конвенції (за підтримки Координатора проектів ОБОЄ в Україні та АІМРЕО), а близько 18-ї - 19-ї години починалися вечірні концерти, які тривали, пересічно, до другої години ночі.
Фестиваль передбачає дбайливе ставлення громадян до довкілля, збереження природи та традиційної культури Карпат, розвиток незабруднюючих природне середовище видів і форм рекреаційної діяльності з використанням "екологічно чистих" видів транспорту (велосипедного, гужового). Важливим фестивальним заходом був велопробіг "Івано-Франківськ - Яремча -Верховина - Косів - Шешори", який тривав кілька днів. Учасники фестивалю мешкали у кількох наметових містечках, а також у шешорських садибах, що є потужним поштовхом для розвитку зеленого туризму. Щоправда, природоохоронне спрямування фестивалю, на мій погляд, мало невиразний характер, а певна частина "зелених туристів" не лише не переймалася чистотою довкілля, але й додавала сміття, утилізація якого у Шешорах і в окрузі є проблематичною.
Форми й фактури шешорського природного середовища придатні для втілення найрізноманітніших художніх задумів вельми перспективного лендартівського напрямку. Тому під час фестивалю українські й зарубіжні митці, співпрацюючи з природою, перетворили частину пойми ріки Пістиньки на "відкриту галерею" творів лендарту. Елементи рельєфу, об'єкти підстилаючої поверхні й гідрографії, нижні шари атмосфери, нічний час доби стали частиною художніх композицій, зроблених з використанням природних матеріалів -деревини, каміння, трав, вогню тощо. Щоправда, віднайти ці творіння, не маючи схематичного плану їх розташування, було нелегко. Незважаючи на докладання значних зусиль, мені пощастило побачити лише 8 безумовно цікавих за задумами й результатами втілення композицій.
Музична складова фестивалю, поза всяким сумнівом, була головною.Організатори розподілили фестивальні дні між учасниками таким чином: 12 липня - нова сцена (українські гурти, що вперше грають на "Шешорах", серед них і маловідомі, і вже широко відомі); 13 липня - джазова сцена (етноджазові колективи з України та зарубіжжя); 14 липня - фолькова сцена (народні колективи, що грають автентичну музику).
Отже, на 1-й фестивальний день планувалися виступи українських гуртів "Аґао", "Сполохь", "Оркестр Янки Козир", "ХО!", "That Black", "Вертеп", "Zsuf, "Вій", "Гурт Йо'Гурт", а також "Yoki" з Росії та "Red Cardell СагсІеІІ" із Франції.
На 2-й день виступали українські "Карпатіяни", "ДахаБраха", "Бурдон" та "Гайдамаки", а також "Фолк-джаз формація" з Болгарії, "Тригон" з Молдови, "Маrаса" й "Rachat-Lucum" з Чехії, "Оркестр святого Миколая" з Польщі.
На 3-й день - Родинний ансамбль Тафійчуків (з Буковця Івано-Франківської області), ансамблі українських (приазовських) греків "Бір тайфа" (зі Старого Криму) й "Сартанські самоцвіти" (із Сартани), "Буття", "Очеретяний кіт" (з Вінниці), "Перкалаба" (з Івано-Франківська), Ансамбль с.Збраньки,
Loading...

 
 

Цікаве