WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Українознавчі аспекти живої народної мови - Реферат

Українознавчі аспекти живої народної мови - Реферат

виявів своєї локальної культури" [14, 7].
У "Словнику буковинських говірок", який з'явився у видавництві "Рута" у Чернівцях у 2005 р. [13], досить повно відображено лексичний фонд, який відтворює мовне середовище Буковинського краю, його суспільно-політичне життя, господарські відносини, різні звичаї, обряди тощо. Зокрема, до сфери суспільно-історичного життя та соціально-економічних відносин належать діалектизми, пов'язані з історичним розвитком Буковинського краю, як-от: Австрійщина. Війна з Австро-Угорщиною 1914 - 1918 рр.; Гранічир, ґранічер (заст.). Прикордонник; Двірник (заст.). Сільський староста; Двірнйчити (заст.). Бути сільським старостою; Зицирка, зіцирка, зіцерка (заст.). Муштра; Каб?т (заст.); Куртка, солдатський мундир (часів Австро-Угорщини); Кан?на (заст.) Гармата; Канонєр, канонір (військ., заст.) Артилерист та ін.
Особливу групу становлять слова, що називають побутові реалії, як-от: ?нцуґ (заст.). Чоловічий костюм; Акінт?шка (заст., рідк.). Жіноча сумка; Г?чі (заст.). Верхні чоловічі штани з сукна домашнього виробу; Б?сма і басм? (заст., рідк.). 1. Парубоча прикраса, чорна шовкова стрічка, вишита бісером. 2. Шовкова хустка на шию, кашне. 3. Галстук, краватка; Вівсюр?к (заст.). Вид парубочої прикраси з бісеру; Бат? (заст.). 1. Пояс у верхніх чоловічих штанах. 2. Підгорнутий рубець у верхній частині штанів, куди засилюється очкур; Б?юр, б?йор, б?єр, б?яр. Вид вузького пояса, витканого зрізнокольорових ниток, який носять переважно жінки; Бондіца (заст., рідк.). Безрукавка; Б?рмоз, бурмоз, бурмуз (заст). Вид одягу з сукна домашнього виробу, свита до колін, яку носили переважно жінки; Маґярка (заст.). Чоловічий головний убір, капелюх з широкими, загнутими вверх полями; Молдованка. Смушева чоловіча шапка; С?лба. Прикраса з монет та ін.
Етимологічний аналіз діалектних застарілих слів проливає світло не лише на походження слова, але й на походження самої реалії, пов'язаної з ентнографічними характеристиками краю. Наприклад, слово "салба" - турецького походження і означає намисто або підгруднику вола. Підтвердженням цьому може слугувати те, що народні легенди Буковини пов'язують назву салба з турецькими воїнами [70, 131 - 133]. Салби як прикраси мають певні особливості в різних регіонах. На території Глибоцького району салби виконані з монет, нашитих в 1 - 12 рядів на полотняну основу, на Сторожинеччині салби прикріплюють до дротяних дуг, а на Кіцманщині та Заставнівщині салби складали з монет, коралів і скляних намистин. До слабів входили від 1 - 2 до 35 - 50 монет.
Групу етнографізмів складають і назви предметів побуту, зафіксовані у "Словнику буковинських говірок": Вереня, верень. Рядно (переважно з вовни або переткане вовною); Дека. 1. Ковдра. 2. Велика вовняна хустка; Джента, дж?нта, дж?нда, джяндра, джянта (рідк.). Портфель, чемодан; Лак?та. Будь-який замок (висячий, внутрішній), дерев'яний засув та ін.
Надзвичайно різноманітною є група етнографізмів - назв посуду і кухонного начиння, як-от: Бербеница. Невеличка діжка для сиру та бринзи; Бомбетиль, бамбетиль (заст.). Вид лави, що може служити ліжком; Будилев. Видовбана з дерева діжка для зерна та сухих фруктів; Г?льба (заст.) Півлітровий бокал, кухоль і под.
Як бачимо, жива народна мова зберігає чимало реліктових явищ давнини. Діалектні слова репрезентують українознавчі аспекти, необхідні для пізнання українського етносу. Вони, за висловом К.Германа, "є живими свідками історії мови, часто більш переконливими, красномовнішими, ніж могили, кістки та зброя" [7, 3].
Жива народна мова з її регіональними говірковими особливостями є неоціненним духовним скарбом українського народу, відображає його "ментальний простір", історичний поступ, його побут, трудове життя, господарськудіяльність, світогляд, звичаї, обряди, вірування тощо.
Розмовна українська мова відзначається просторовою варіативністю і територіальною диференціацією. У ній можемо простежити історію формування мовно-територіальних утворень, взаємодію між різними формами існування мови і, передусім, - літературною, взаємовпливи інших мов у процесі історичного розвитку.
Вивчення живого народного, у тому числі й говіркового, мовлення в усьому його розмаїтті - невідкладне завдання сьогоднішніх мовознавців та українознавців. На часі й видання діалектних текстів та словників. Вони відображають історію народу, матеріальну і духовну культуру етносу.
Література:
1. Герман К.Ф. Українські говірки Північної Буковини. - Чернівці: Рута, 1996. - 391 с.
2. Говірки Чорнобильської зони: Тексти. - К.:Довіра, 1996. - 358с.
3. Говори української мови / За ред. Т.В. Назарової. - К.: Наук, думка, 1977. - 400 с.
4. Гриценко П.Ю. Діалектологія // Українська мова: Енциклопедія. - Вид. 2-е, випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енцикл. ім. М.П.Бажана", 2004. - С. 150.
5. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. - К.: Наук, думка, 1984. - 226 с.
6. Гриценко П.Ю. Тексти як джерело дослідження українських говірок у Румунії // Павлюк М., Робчук Ф. Українські говори Румунії: діалектні тексти. - Едмонтон - Львів - П'ємонт - Торонто, 2003.
7. Гуйванюк / - /., Руснак Н. Діалектний текст як лінгво-когнітивна одиниця // Українська мова. - 2003. - № 2(7). - С.102 - 109.
8. Єрмоленко С.Я. Мова фольклору // Українська мова: Енциклопедія. - Вид. 2-е, випр. і доп. - К.: Вид-во "Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана", 2004. - С. 353 - 354
9. Найдорожчий скарб: Слово про українську мову. - К: Рад. письм., 1990.
10. Пивоваров С., Паук О. Монетні прикраси початку XX ст. Середнього Подністров'я // Р.Ф.Кайндль і історична наука: Матеріали Міжнародного наукового семінару "Кайндлівські читання". - Чернівці, 22 - 23 травня 2004 р. - ч. 2. - Вижниця: Черемош, 2004. - С. 131 - 133.
11. Програма-питальник для збирання матеріалів до обласного словника буковинських говорів. - Чернівці, 1957.
12. Сімович В. Граматика української мови(для самонавчання та в допомогу шкільній науці). - 2-е вид. - Київ-Ляйпціг, 1919. - 583 с.
13. Словник буковинських говірок / За заг-ред. Н.В.Гуйванюк. - Чернівці: Рута, 2005. - 889 с.
14. Текст как явление культуры. - Новосибирск, 1989.
15. Українські закарпатські говірки: Тексти / Упор, та передм. О.Ф.Миголинець, О.Д.Пискач - Ужгород, 2004 році. - 400 с.
16. Ушинський К. Рідна мова// Розумне, добре, вічне. - К.,1989. - С.113 - 117.
17. Федькович Ю. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Листи. - К.: Наук, думка, 1985. - 579с.
Loading...

 
 

Цікаве