WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

Фонду для фінансування інноваційних проектів.
Найсуттєвішими негативними ознаками є можливість перегляду приватизаційних трансакцій, погіршення інвестиційного клімату, обвал фондового ринку, блокування провідними ФПГ нових приватизаційних конкурсів за умови змови.
Розмови про реприватизацію і судові процеси у визнанні недійсності приватизації ряду підприємств призвели до погіршення економічної ситуації в країні, в тому числі і через зменшення інвестиційних надходжень.
Деякіостанні кроки уряду, пов'язані з реприватизацією, викликали негативну реакцію західних експертів.
"Сьогодні інвестиційний клімат став значно привабливішим, та є негативи.
Результати незаконної приватизації мають бути виправлені за законом, а порушники засуджені… Якщо реприватизації буде піддано сотні підприємств, то іноземний бізнес, напевно, прийме рішення почекати зі своїм капіталом в Україну, поки триває революційна лихоманка. (Кіщіро АМАЕ, посол Японії в Україні).
"Я дотримуюся такої думки: коли є підозри, що під час приватизації були грубі порушення закону, то це потрібно довести, після чого цей об'єкт можна буде повернути у власність держави. Але дуже важливо, що це слід робити швидко. Адже тривала непевність шкодить не лише інвестиційному клімату в Україні, а й конкретному підприємству… А власник у таких умовах, звісно, нічого не вкладатиме. І якщо він знає, що в нього це підприємство заберуть, то він з нього все вивезе, і держава в результаті отримає підприємство-банкрут" (Ганна Сковороньська-Лусинська, торговий радник-посланник посольства Республіки Польща в Україні).
"Якщо нинішня ситуація триватиме невизначено довго, буде, як і раніше, невідомо, скільки підприємств підлягають реприватизації - 29 чи 3000, то, безумовно, зрештою це позначиться на інвестиційному кліматі, особливо якщо це справді будуть тисячі підприємств. Тоді у підприємців виникне враження, що в Україні немає правових гарантій, а саме вони - фундаментальні для будь-якого інвестора".
(Ульріх Грюненберг, радник із питань економіки і торгівлі посольства ФРН в Україні).
Відсутність приватизаційних конкурсів і невизначеність, посіяна розмовами про реприватизацію, посприяли зменшенню і внутрішніх інвестицій. Наразі інвестори очікують прийнятя рішення щодо реприватизації. Нині життєво необхідно, щоб уряд прояснив ситуацію, для того, щоб посилити впевненість інвесторів.
Проте, повторна приватизація "Криворіжсталі" за участю великих капіталів показала, що вплив реприватизаційних планів на інвестиційну активність у певній мірі перебільшено.
Західні фонди і банки охоче відкривають депозити у вітчизняних банках, вкладають кошти у вітчизняні держоблігації і (через українські банки) в депозитні сертифікати Нацбанку. А, приміром, шведська компанія "East Capital" взагалі створює в Україні закритий інвестиційний фонд з капіталом у $100 млн.
Росію ж, навпаки, ситуація на фондових ринках не влаштовує. За словами директора аналітичного управління "Ренесанс Капітал" (Росія) К.Малофеєвої, "на жаль, багато надій інвесторів не виправдовуються, і ринок на довгі тижні виявився застиглим на одному рівні. Невизначеність із реприватизацією зіграла в цьому важливу роль".
Проте іноземний капітал в умовах глобальної економіки не може не інвестуватися в Україну. Це занадто цікава країна, щоб поставити хрест на інвестування в неї через наявність лише одного фактора ризику.
Виконавчий директор інвестиційної компанії "Concorde Capital" Джон Девід Сагітт відзначає, що хоча потенційна загроза реприватизації через низьку ліквідність та непрозорість українського ринку завжди негативно впливає на вартість акцій, публікація списків підприємств, що перебувають під дамокловим мечем реприватизації, несильно вплинула на котирування їх акцій. Так, ціни акцій ряду гірничо-збагачувальних підприємств-кандидатів на реприватизацію й не думали падати. Причиною цього є підвищена увага з боку спекулянтів на їх акції. Експерти зазначають, що великим підприємствам, таким як Нікопольський феросплавний завод чи Запорізький алюмінієвий комбінат, більше шкодять публічні обговорення реприватизації, аніж сама її перспектива, оскільки такі обговорення сильно ускладнюють відношення з кредитними установами.
Одна з причин, які стримують прихід непрямих іноземних інвестицій в українську економіку, - нерозвинений фондовий ринок. Так президент компанії "Ренесанс капітал" О.Кисельов відзначає: "Ми готові ризикувати, прийти на ринок щось купувати, а ринку як такого немає. Повинна бути система фондового ринку, депозитарій. До того ж потрібно знати, що Україна хоче продати". Ось і виходить: є інвестори, є капітал, але немає ринку. Адже поважні російські та іноземні компанії найчастіше хочуть вкласти в підприємство не 1 млн. доларів, а десятки й сотні мільйонів.
Узагальнюючи можна стверджувати, що процеси приватизації, реприватизації, націоналізації, повернення незаконно приватизованих підприємств у державну власність не мають великого впливу на непрямі інвестиції в Україну через зацікавленість іноземних інвесторів Україною.
Проект
Закон України "Про реприватизацію"
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реприватизації майна в Україні та регулює відносини, пов'язані з її проведенням.
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Поняття реприватизації
1. Реприватизацією в розумінні цього Закону визнається повторна приватизація об'єктів, що були приватизовані, у випадках:
1) повного або часткового визнання в судовому порядку договору приватизації недійсним з підстав, визначених законодавством;
2) розірвання за рішенням суду такого договору у зв'язку з невиконанням покупцем умов договору чи з інших підстав, визначених цим Законом та законодавством про приватизацію;
3) добровільного відчуження на користь держави або територіальної громади об'єктів, які були набуті шляхом приватизації державної власності юридичними та фізичними особами.
2. Не вважається реприватизацією для цілей цього Закону:
1) відчуження приватизованого майна, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб на користь інших власників, що регулюється господарським та цивільним законодавством;
2) націоналізація, тобто примусове відчуження об'єктів права приватної власності на користь держави з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених цим Законом, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості;
3) примусове відчуження об'єктів права приватної власності в умовах воєнного чи надзвичайного стану;
4) вилучення (реквізиція) об'єктів права приватної власності у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади;
5) вилучення (конфіскація) об'єктів права приватної власності у власника за рішенням (вироком) суду як санкція за вчин
Loading...

 
 

Цікаве