WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

форм господарювання, як акціонерні товариства;
привести закон у відповідність до норм Конституції України.
5.Реприватизація в Україні: проблеми, механізми
Приватизація не виправдала сподівань, у численних випадках не стала результатом появу ефективного власника, а подекуди створила серйозний дисбаланс приватних і суспільних інтересів, зумовлений невиконанням інвесторами взятих на себе зобов'язань, концентрацією майна в рукахолігархічних структур. Тому держава, не порушуючи курсу на приватизацію як базовий принцип економічної політики, має виправити, наскільки це можливо, істотні недоліки приватизаційного процесу та усунути їх негативні наслідки. Головне - яким має бути зміст таких коригуючих дій держави. При цьому слід виходити з можливостей двох принципово різних процесів:
- ринкового перерозподілу власності як механізму нормального ринкового перерозподілу активів від менш ефективних до більш ефективних власників у процесі ринкової конкуренції;
- перерозподілу власності як організованих державою політико-економічних та правових заходів.
Перший із названих процесів відбувається там, де є ринкова конкуренція, що зумовлює селекцію суб'єктів господарювання. Він є тим інтенсивнішим, чим більшим є захист від тенденцій монополізації і недобросовісної конкуренції. Держава у такому перерозподілі відіграє опосередковану роль - як гарант забезпечення конкурентного середовища.
Другий процес передбачає пряме втручання держави у формування власності. При цьому конкретними методами теоретично можуть бути: націоналізація, деприватизація та реприватизація.
Реприватизація (від лат. re - повтор + privatus - приватний) - передача у приватну власність державного майна, що раніше належало приватному капіталу і було свого часу націоналізоване. (Зауважимо, що термін "реприватизація" з формальної точки зору означає прямо протилежне тому, що під ним розуміють в Україні: це не повернення в державну власність раніше приватизованих підприємств, а, навпаки, - приватизація раніше націоналізованих, яка періодично відбувалася, наприклад, у Франції чи Британії). Висловлювання політиків і фахівців з цього питання свідчать про неоднозначне, а іноді і взаємовиключне трактування зазначених процесів і понять, як і їх наслідків. У нашій країні практично всі великі об'єкти за останні десять років було приватизовано несправедливо, проте узаконено. Перегляд цих продажів стане ударом, передусім, по економіці країни.
Варіанти перегляду приватизації:
скасування договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням інвестиційних зобов'язань;
скасування рішень державних органів влади про приватизацію;
анулювання результатів конкурсів;
вимога доплати за придбаний об'єкт без зміни права власності.
Механізми реприватизації потребують глибокої розробки і аналізу. Найчастіше пропонують скористатися механізмом доплати за приватизоване з порушенням чинного законодавства підприємство.
Які критерії визначення підприємств, що підлягають реприватизації через механізм доплати? Хто має вирішувати, за яке підприємство доплачувати, а за яке - ні? Як слід вирішувати питання компенсації? При обчисленні суми, яку необхідно повернути покупцеві, виникають питання:
- хто саме й за якою методикою займатиметься такими підрахунками?
- чи слід враховувати як втрати з боку держави, так і кошти, які не надійшли до бюджету.
"Можна домовитися про те, що приватизаційну угоду оцінює команда незалежних експертів, зокрема представників поважних міжнародних оціночних компаній, що забезпечує менші підозри в корупції, - пропонує В. Пасхавер. - Можливий іще один, дещо простіший варіант. Підрахуємо, якою є загальна сума недоплати, скажімо за 30 угодами, а потім розкинемо цю суму на кількість підприємств. Вийде однакова для всіх частка доплати від суми укладених угод. Такий шлях простий і потенційно менш корупційний".
Пропозиція нинішнього прем'єра Ю.Єханурова - зараховувати як доплату інвестиційні витрати - як минулі, так і майбутні.
Не варто забувати, що реальна ціна, встановлена на "експертних аукціонах", буде тим вищою, чим ефективнішим було управління підприємством і чим більше у нього було вкладено. Кращих власників, таким чином, покарають, гірших - заохотять. Більшість підприємств працюють на рівні гранично допустимої рентабельності, інвестиційних заощаджень у них немає, і якщо ці кошти підуть на доплату, то підприємство може опинитися під загрозою банкрутства.
І ще одна особливість: зобов'язати власників доплатити можна лише загрозою вилучення, а уряд не здатний здійснити його, уникаючи судів (якщо, звісно, не хоче остаточно підірвати довіру інвесторів). Досвід останніх місяців наочно продемонстрував, наскільки важко добитися потрібного вердикту: позивачам нема за що зачепитися, оскільки необхідних процедур за колишнього режиму все-таки дотримувалися.
Мінуси підходу випливають із його ж плюсів. По-перше, не буде належного "виховного" і повчального ефекту, якого влада, вочевидь, усе ж прагне. По-друге, добровільні процедури у цій справі не дадуть результату. По-третє, послуги авторитетних міжнародних оціночних фірм дуже дорогі: не виключено, що вони "з'їдять" весь бюджетний виграш від доплат.
Аналітики виокремлюють три групи підприємств, які за ступенем небезпеки потрапити до "чорного списку". Перша - підприємства, щодо яких термін позовної давності для судів уже минув. Друга - ті, які перебувають у межах позовної давності (тобто приватизовані після 2002 року). У третю групу, і для них ризик найбільший, потрапляють підприємства, котрі можуть бути націоналізовані. Утім, у справах про приватизацію термін позовної давності може бути й відновлено. В окрему групу можна було б виділити підприємства, приватизовані за спеціальним законодавством. Зокрема, йдеться про "Укррудпром", приватизація якого здійснювалася на підставі спеціально прийнятого Верховною Радою закону. Тут для реприватизаторів можуть виникнути великі проблеми - за логікою, закон зворотної сили не має.
Одним з обґрунтувань для перегляду справи по "Криворіжсталі" було те, що конкурс провадився в короткі терміни, не було дотримано записаного в програмі приватизації 75-денного строку. Невиконання цієї вимоги є стандартною практикою: з приблизно 300 підприємств, проданих Фондом за останні три роки, лише при продажу 16-ти цього терміну було дотримано.
Необхідно домогтися, аби рішення суду були об'єктивні, щоб обома сторонами вони сприймалися як неупереджені.
Визначемо вигоди реприватизації:
1) потенційне збільшення доходів бюджету;
2) потенційно більша прозорість повторних конкурсів;
3) зростання довіри до влади;
4) посилення ролі судової системи, її незалежності;
5) прихід більш ефективного інвестора, який не буде "вимивати" прибуток з підприємства, а вкладатиме його у розвиток виробництва;
6) можливість накопичення коштів від реприватизації і створення
Loading...

 
 

Цікаве