WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти - Реферат

аспекти
Процеси реформування власності в Україні супроводжувалися появою та поширенням кардинально нових злочинних проявівз характерними для кожного нового етапу особливостями. Перехід економіки до ринкових відносин в умовах радикальної зміни попередньої системи господарювання зумовив витіснення із сфери корисливої злочинності примітивного кримінального злочинця та прихід нового типу - інтелектуального злочинця, який значно швидше орієнтується у прогалинах чинного законодавства, одночасно володіючи більш витонченими способами та формами злочинної діяльності.
Розпорошеність колишньої державної власності серед дрібних акціонерів, які неспроможні впливати на управління підприємством, стала наслідком запровадження в Україні моделі ваучерної приватизації. На етапі сертифікатної приватизації виник так званий "тіньовий ринок" обігу цінних паперів. Певні кола бізнесових осіб, використовуючи низький рівень матеріального стану основної маси населення держави, почали скуповувати приватизаційні майнові сертифікати громадян за ціною, яка в середньому складала 8 - 20 гривень. Це призвело до акумуляції пакетів акцій вартістю понад мільйон гривень у руках фізичних осіб. Крім того, фізичні особи, не користувалися послугами торговців цінними паперами, а самостійно скуповували пакети акцій акціонерних товариств, нерідко застосовуючи кошти кримінального походження.
Одночасно майже в усіх регіонах з'явились фінансові посередники (інвестиційні фонди та компанії, а також трастові товариства), діяльність яких зводилася до незаконного залучення цінних паперів громадян України в обмін на сертифікати цих комерційних структур. Тільки в місті Києві діяло 129 фінансових посередників, які займалися незаконним залученням приватизаційних майнових сертифікатів, в тому числі: ЗАТ "Столичний інвестиційний фонд" (Київ), інвестиційна компанія "Проспект Інвестментс", інвестиційний фонд "Київська Русь-МДС", інвестиційний фонд "Перший український фонд приватизації", інвестиційна компанія "Оптіма-інвест" та довірниче товариство "Градо-траст". Велика кількість фінансових посередників була зареєстрована у Київському регіоні, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській областях та Автономній Республіці Крим.
Діяльність посередницьких структур у приватизаційних процесах перебувала під увагою органів внутрішніх справ. Починаючи з 1995 р., ними порушено 164 кримінальні справи про злочини в небанківських фінансових установах, з яких 77 - направлено до суду, а 87 - закрито за різними підставами. Незважаючи на фактичне завершення сертифікаційної приватизації, у державі продовжується робота з перевірки законності діяльності посередницьких структур під час її проведення.
На етапах приватизаційного процесу покупці акцій активно рекламували обов'язковість вкладання коштів у модернізацію підприємств (так звані інвестиційні зобов'язання). Однак, як показала практика, зазначені зобов'язання дозволили "інвесторам" лише сплачувати меншу ціну за пакети акцій, а за допомогою різних схем ухилятись від внесення інвестицій. З метою ухилення від виконання інвестиційних зобов'язань існувала практика роздроблення покупцями пакетів акцій шляхом їх перепродажу на вторинному ринку іншим афілійованим комерційним структурам. У подальших угодах купівлі-продажу вже не відображались питання внесення інвестицій.
Відсутність чітко визначеної правової регламентації щодо формування статутних фондів господарськими товариствами в частині методики оцінки матеріальних активів або інших майнових прав призводила до того, що, створивши статутний фонд із нематеріальних активів, акціонерні товариства реєстрували випуск акцій, вартість яких нічим не підтверджувалась. У подальшому, формуючи такими цінними паперами достатутні фонди товариств, включаючи інвестиційні фонди та довірчі товариства, керівництво останніх одержувало ліцензію на представницьку діяльність з приватизаційними паперами. Залучаючи приватизаційні папери населення, довірче товариство у випадку, скажімо, банкрутства, виявлялось неспроможним погасити свою заборгованість перед довірителем.
На етапі роздержавлення об'єктів агропромислового комплексу, регламентованого Законами України "Про державну програму приватизації" та "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.96 р. № 290/96-ВР, набули поширення злочинні прояви, пов'язані з порушенням чинного законодавства при оприбуткуваннях у господарствах пакетів акцій, отриманих під час пільгової підписки; надання фіктивних виписок із протоколів загальних зборів у регіональні відділення Фонду держмайна України та інші установи. Це призводило до того, що посадові особи різних сільгосппідприємств чинили розкрадання як пільгових пакетів акцій, так і коштів, отриманих від їх перепродажу. Розповсюдженими стають факти незаконного викупу переробних підприємств, ХПП тощо. Законодавче запровадження безплатної передачі 51% акцій сільгосппереробних підприємств створило передумови для скоєння чисельних зловживань при їх перерозподілі у всіх регіонах держави.
Під час реформування об'єктів агропромислового комплексу протягом 2000-2002 р.р. органами внутрішніх справ викрито 2119 злочинів, з яких у 2000 р. - 593, 2001 р. - 731 (+23%), 2002 р. - 795 (+8,7%). Поширились зловживання посадовим становищем та отримання хабарів при розпаюванні землі посадовими особами КСП, селищних рад.
Приватизації стратегічних підприємств властиві такі злочинні прояви, як штучні судові позови від фізичних осіб з метою затягування строків, перегляду результатів конкурсу або взагалі недопущення приватизації привабливих об'єктів ("Луганськтепловоз", АвтоЗАЗ); застосування "тіньових" схем приватизації через механізм податкової застави, примусового продажу майна та інше. Яскравим прикладом переходу права власності на стратегічно важливі об'єкти енергетичної галузі за боргові зобов'язання є події навколо ВАТ "Донбасенерго".
Ще одну проблему становить формування фактичного власника контрольних пакетів акцій стратегічних підприємств та підприємств-монополістів. Аналіз стану приватизації та діяльності підприємств енергетичної галузі свідчить про те, що пакетами акцій понад 5% у статутних фондах обласних енергопостачальних компаній володіють 50 суб'єктів господарювання, з яких 30 - не резиденти України, у тому числі 26 офшорних компаній. Ця ситуація призвела до того, що нові власники підприємств енергетичної галузі, не вкладаючи інвестицій в українські підприємства, необхідні для модернізації основних фондів, отримують значні прибутки, штучно завищують кредиторську та дебіторську заборгованості цих підприємств, аргументуючи цим постійні підвищення тарифів на електроенергію та відключення її подачі споживачам, у тому числі і бюджетних установ. Це, у свою чергу, призводить до високої соціальної напруги в регіонах і в цілому в державі.
Приватизація державних підприємств створила ситуацію, коли значна кількість тих, що
Loading...

 
 

Цікаве