WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Текстотвірний потенціал заголовка - Реферат

Текстотвірний потенціал заголовка - Реферат

прагнень Партії захисників Вітчизни - встановлення диктатури Конституції та законів України (Правозахисник України. - 2005. - 28 травня - 9 червня). Внутрішньотекстова відцентровість посилюється: 1) перерахуванням тих порушень, що допускалися Рівненським міським судом і виявлені внаслідок перевірки; 2) наведенням конкретних фактів зволікання у вирішенні судових справ; 3) вказівкою на порушення конкретних статей тих чи інших законів, що загалом посилює доказовість авторського коментарю; 4) власною суб'єктивно заангажованою оцінкою аналізованого (Безпідставна тяганина у судовому розгляді свідчить про брутальне порушення законності з боку голови Рівненського міського суду П.Д.Денисюка, який усунувся від організаційного керівництва діяльністю суду та ведення судової статистики (п.п. 1, : ч. 1 ст. 24 Закону України "Про судоустрій України"), сприяє ухиленню від кримінальної відповідальності, викликає відчуття безкарності, підриває авторитет держави та правосуддя, зводить нанівець роботу органів дізнання і досудового слідства. Судді фактично одноосібно амністують винних!) тощо, але ця відцентровість є послабленою, оскільки внутрішньотекстова вертикально спрямована доцентрова функція заголовка реалізується у кожному складному синтаксичному цілому. Перший локативний компонент заголовка послідовно деталізується в елементах головою Рівненського міського суду > роботи Рівненського міського суду > у Рівненській області > за Рівненським міським судом > у Рівненській області > за Рівненським міським судом > у Рівненській області > за Рівненським міським судом > за Рівненським міським судом > у Рівненській області > в Рівненському міському суді > Рівненського міського суду > У діях суддів та голови Рівненського міського суду > з боку голови Рівненського міського суду П.Д.Денисюка > уРівненському міському суді, а другий компонент розсадник беззаконня з двома синсемантичними предикатно-пропозитивними елементами розкривається у тексті страшні свідчення, жахлива спадщина, порушення чинного законодавства, виявлені у правоохоронній системі, зокрема в судовій, систематичні порушення чинного законодавства, виходять за межі здорового глузду, порушень, безпідставне і невиправдано тривале затягування розділу кримінальних і цивільних справ, підроблення відомостей статистичного обліку, грубе порушення вимог, перекручення нумерації справ, умисно чинились перешкоди роботі перевіряючих, випадки грубого порушення строків розгляду справ, масово виготовлялись протоколи судових засідань про відкладення розгляду справ та оголошення перерви з різних підстав, порушення порядку ведення статистичного обліку руху кримінальних і цивільних справ, систематичне порушення: конституційного права громадян на судовий захист, принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки законові, строків призначення справи до розгляду в суді, вбачаються ознаки злочинів, виразилось у зловживанні своїм службовим становищем з корисливих чи інших мотивів в інтересах третіх осіб, у тому числі обвинувачених та підсудних у кримінальних справах, використанні службового становища всупереч інтересам служби із заподіянням істотної шкоди державним та громадським інтересам у вигляді порушення прав потерпілих та цивільних позивачів на забезпечення відшкодування збитків, завданих злочинами, сприяння уникненню кримінальної відповідальності, підриву авторитету держави та судової влади, приховуванні злочинів, а також службовому підробленні шляхом внесення до документів статистичного обліку неправдивих відомостей, які є вертикально орієнтованими у структурному і смисловому аспектах на препозитивний заголовок. Текстотвірний потенціал заголовка повністю реалізується в радіальному ракурсі, оскільки утворюється кілька пучкових радіусів, завдяки яким розвиток кількох проблем акумулюються у другому компоненті заголовка.
Текст (як духовний конструкт) може інтерпретуватися через поняття моделі побудови, буття, функціонування й еволюцію мовної картини світу, що відображає мовну свідомість усіх суб'єктів певної єдності.
Лінгвістика тексту охоплює проблему виділення базових текстових категорій, проблему їхнього лінгвістичного вираження, встановлення закономірностей використання мовних одиниць у тексті, опрацювання типології текстів, визначення типових внутрішньотекстових і зовнішньотекстових функцій тих чи інших мовних одиниць. Зв'язний текст сприймається при цьому здебільшого як певна завершена послідовність речень, пов'язаних за змістом одне з одним у межах загального замислу автора. Завдання дослідника - встановити різновиди цього зв'язку і визначити правила його передачі для уникнення неправильного тлумачення тексту читачем.
При вивченні граматики тексту особлива увага, в основному, приділялася визначальній граматичній структурі, що складає основу побудови тексту, загальним принципам побудови тексту, що стосуються не сфери мовлення, а системи мови або мовної компетенції. У межах стилістики тексту актуалізується необхідність аналізу не тільки і навіть не стільки мовних фактів, скільки способів їх організації, їх зв'язків й співвіднесеності. Сьогодні навряд чи можливе чітке розмежування предметів дослідження (лінгвістики тексту, граматики тексту, стилістики тексту) внаслідок складності і багатоаспектності самого предмета аналізу, тому статус кожного розділу визначається неточно, кожна досить ґрунтовна робота з вивчення тексту завжди постає комплексом різних підходів. Те саме повною мірою стосується і розгляду текстотвірного потенціалу заголовка, що найбільш вичерпно виявляється у мові засобів масової інформації. Існування тексту як самодостатньої сутності, якій властива синергетика текстових одиниць у текстовому просторі, підтримується синергетикою заголовка. Саме тому текст - це будь-яке двобічне мовне утворення (від однієї графеми або одного слова до цілісної множинності речень-висловлень), якому притаманний смисл і яке характеризуються властивістю спонтанності, системності і синергії, що функціонують як саморозвивальна і самоорганізаційна система. Самоплин і саморух тексту як енергетичного буття (його внутрішнє життя) шляхом миготливої гри смислів прямує до точечної енергопульсації його сутності, що в сукупності усвідомлюється читачем як смисл тексту. Текст - це спонтанний саморух енергії, що функціонує за власними специфічними законами і відповідає своїм цілям. Початком такого руху є заголовок, але він не сприймається таким, оскільки повністю замкнутий своєю сутністю на цілісність тексту і разом з останнім репрезентує його значеннєвий вимір.
Loading...

 
 

Цікаве