WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Текстотвірний потенціал заголовка - Реферат

Текстотвірний потенціал заголовка - Реферат

зануренням заголовка в структурну і змістову цілісність тексту.
Існує цілий ряд дефініцій тексту, у яких вчені (М.Бахтін, В.Біблер, М.Жинкін, Г.Богін, В.Одинцов, Ю.Сорокін, Г.Колшанський, І.Гальперін, М.Кожина, Г.Нємец, Л.Буянова, М.Котюрова, О.Кубрякова, М.Димарський, В.Красних, Л.Ісаєва, В.Комісаров та ін.) приділяють особливу увагу процесам породження і розуміння тексту в його когнітивному і соціокультурному аспектах, що розглядається з погляду комунікативного спрямування. При цьому наголошується, що комунікативні засоби вербальної мови постають придатними до виконання моделювальних функцій завдяки здатності переводитися із зовнішнього у внутрішній план в актах інтеріоризації, а внутрішні перцептивні моделі текстів постають здатними включатися у процеси міжсуб'єктної комунікації завдяки актам екстериоризації. У цих актах винесенню зовні підлягають елементи плану вираження перцептивногокоду, яким знаходиться заміна у системі зовнішніх графічних індексів. Саме системи відношень таких індексів і створюють іконічні моделі, складна організація яких уможливлює зіставлення їх не з окремими вербальними знаками, а зі складеними з багатьох вербальних знаків текстами. Первинне моделювання реалізується у заголовку, що прямо чи опосередковано співвідноситься з кожним складним синтаксичним цілим тексту. При цьому слід розмежовувати заголовки динамічного й статично-констатувального, імперативно-деонтичного й споглядального, оцінного й характеризувально-ідентифікаційного, дієво-подійного й станово-почуттєвого, питально-інтенційного й класифікаційного, прескриптивного й орієнтаційно-локативного, апеляційного й атлетично-визначального різновидів, пор.: Тактична мудрість жінок // Поступ. - 2005. - 18-24 серпня (статично-констатувальний); У Львові чекають на "Чорноморець // Поступ. - 2005. - 18-24 серпня (станово-почуттєвий); Грозний цар // Поступ. - 2005. - 25-31 серпня (характеризувально-ідентифікаційний); Випорскування жовчі // Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня (оцінний); Хай буде мільйон // Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня (імперативно-деонтичний); Ой у Нобелі та на березі // Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня (орієнтаційно-локативний з відтінком оцінного); Бути гідними подвигу героїв! // Правозахисник України. - 2005. - 26 травня - 9 червня (імперативно-деонтичний); А лопухів - море... // Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня (оцінний); Куди "не пройшов" постмодернізм? // Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня (питально-інтенційний); Кушнарьов за ґратами // Поступ. - 2005. - 18-24 серпня (дієво-подійний) та ін. Інколи певний тип заголовка є настільки репрезентативний для газети, що відображає її з-поміж інших. Так, дієво-подійний, імперативно-деонтичний, питально-інтенційний різновиди заголовків притаманні, наприклад, виданню "Поступ", що максимально актуалізовану інформацію виносить у заголовок, а для "Літературної України" домінувальним постає статично-констатувальний різновид заголовка, для "України молодої" - апеляційний та оцінний тощо.
Репрезентуючись і актуалізуючись у межах текстового простору, мовна особистість непрямо проектує мовну свідомість шляхом особливого коду. Текст сприймається як феноменологічно запрограмований первинний спосіб існування мови. Текст можна інтерпретувати як простір, де відбувається процес утворення семантичного каркасу. Текст належить спостереженню не як завершений, замкнутий продукт, а як виробництво, що відбувається на наших очах, "підключене" до інших текстів, інших кодів (сфера інтертекстуальності), пов'язане тим самим із суспільством, з історією, але пов'язане не відношеннями детермінації, а відношеннями цитації (за Р.Бартом), пор.: "Я не геній ... Я звичайний письменник" (слова із поезії С.Тельнюка обрані як заголовок для розповіді про нього) - Літературна Україна. - 2005. - 13 жовтня. Процес формування значень і смислів репрезентується як зумовлений мовленнєвим наміром прогресивний відбір функціональних і дієвих потенцій вихідних елементів, їх значущість універсальна. Його можна інтерпретувати і як процес індивідуалізації функцій, що визначені в системі мови, встановлені загалом або в належності до класу і позначені формально. Смисловий каркас тексту не залишається у ньому автономним: він піддається мутації, "розчиняється" у множинності інших одиниць. Смислова індукція тексту розвивається нелінійно, асоціюючись із рухом. Відкриті смислові поля, що вливаються у повідомлення, не розривають його зсередини і не розмивають його текстуальну оформленість. Більше того, принцип текстуальної оформленості і цілісності посилюється в міру відцентрового розростання матеріалу, з якого виростає його смисл, але будь-яка внутрішньотекстова відцентрація послаблюється внаслідок інтегрувально-кумулятивної функції заголовка: Рівненський міський суд - розсадник беззаконня (заголовок). Текст: Сьогодні відкриваються страшні свідчення того, яка жахлива спадщина дісталася новому Президентові і урядові України. Особливо вражають порушення чинного законодавства, виявлені у правоохоронній системі, зокрема в судовій.
Систематичні порушення чинного законодавства головою Рівненського міського суду Н.П.Денисюком виходять за межі здорового глузду. Серед порушень, виявлених кваліфікаційною комісією суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу, вражають такі, як безпідставне і невиправдано тривале затягування розділу кримінальних і цивільних справ, підроблення відомостей статистичного обліку та інші.
Так, перевіркою встановлено, що згідно з офіційними статистичними звітами роботи Рівненського міського суду, упродовж 2004 року 18 суддями розглянуто по суті 729 кримінальних справ і станом на 1 січня 2005 року в цьому суді залишилося нерозглянутими 373 кримінальні справи минулих років. Водночас, згідно з наданою інформаційним центром УМВС України у Рівненській області довідкою, станом на 1 січня 2005 року за Рівненським міським судом з 1995 року рахується нерозглянутими по суті 558 (!!!) кримінальних справ. Таким чином, розбіжності міх статистичними даними суду та інформцентру УМВС України у Рівненській області щодо кількості справ, які станом на 1 січня 2005 року рахуються за Рівненським міським судом, становлять 185 кримінальних справ (558-373=185).
За повідомленням голови Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу М.Г.Поліщука, його законна вимога надати для огляду статистичні картки обліку кримінальних справ та перевірки наявності у провадженні суду тих справ, які згідно з даними інформаційного центру УМВС у Рівненській
Loading...

 
 

Цікаве