WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Стан навчання української мови у Польщі після виселення 1947 року - Реферат

Стан навчання української мови у Польщі після виселення 1947 року - Реферат

Кількість дітей
Садок Початкова школа Гімназія Разом
1 2004/2005 12
2 2003/2004 2 6 6 6 12
3 2002/2003 2 6 3 5 8
4 2001/2002 2 6 5 4 9
5 2000/2001 2 6 6 4 10
6 1999/2000 1 3 9 2 11
7 1998/1999 2 6 11 11
8 1997/1998 2 6 10 10
9 1996/1997 2 6 12 12
10 1995/1996 2 6 9 9
11 1994/1995 2 6 11 11
12 1993/1994 2 6 15 15
13 1992/1993 2 6 11 11
14 1991/1992 2 6 11 11
15 1990/1991 3 9 17 17
16 1989/1990 2 6 17 17
Плідно протягом останніх років почали працювати на Рідному Підляшші, хоча тут історія навчання української мови - це відносно недавнє минуле.
Таблиця 10
Навчання української мови на Підляшші у вибраних роках [11]
Чп Шкільний рік Кількість пунктів навчання Кількість дітей
1994/95 1 112
1995/96 2 131
1996/97 2 144
1997/98 2 132
1998/99 2 112
1999/00 2 128
2000/01 2 125
2001/02 2 143
2002/03 2 143
2003/04 4 180
2004/05 4 213
Найбільш визнаною школою у свій час був IV Загальноосвітній ліцей у Легніци (зараз Доліш-ньосілезійське воєводство, до того - Лігницьке і Вроцлавське). Школа почала працювати з 1 вересня 1957 р. у першому класі навчалося 22 учні. У 1962 р. ліцей став окремою шкільною установою у Лігниці. З 1 вересня цього року директором ліцею стала пані Ірина Снігур, яка до цього очолювала школу до 1977 р. У вересні 1993 школа отримала нові приміщення. З 1998 року установа працює як комплекс: гімназія та загальноосвітній ліцей. Однак протягом 90-х років іде постійний її занепад і не так через виникнення подібних шкіл у Білому Борі, Перемишлі чи Турові, як через неспроможність залучити в учні місцеве українське населення, здебільшого етнічних лемків. Коли до Лігниці приходила молодь з інших регіонів Польщі (60% загальної кількості учнів), цієї проблеми не було. Дуже зашкодили розвитку закладу внутрішні непорозуміння як в учительському колективі, так і в місцевій українській громаді. Зараз установа ледве виживає [72].
Українські класи при польському ліцеї в Гурові Ілавецькому почали працювати з першого вересня 1968 р., навчання розпочало у першому класі 40 учнів. На навчання українській мові було виділено 4 годин щотижневе. Спочатку школа у Турові була навчальним регіональним закладом, тобто його учні були з Вармії і Мазур. Криза навчання настала під кінець 70-х р. - у 1978 р., а згодом і в 1980 р., коли не набрали потрібної кількості учнів і замість українських класів було створено змішані польсько-українські. Але 1 вересня 1990 р. відкривається у Турові окремий ліцей з українською мовою навчання. Його директором став Мирон Сич. З 1996 р. школа працює у новому будинку. Зараз гуровський заклад - це комплекс з українською мовою навчання, який охоплює гімназію, загальноосвітній та профільований ліцеї [13].
Комплекс загальноосвітніх шкіл у Перемишлі може похвалитися дуже довгою історією. У 1911 р. була створена українська семикласна школа, яку польська адміністрація закрила в жовтні 1945 р. У 60-х роках проведено у Перемишлі невдалу спробу втримати хоч би створені у цей час українські класи при польській школі.
З 1 вересня 1991 р. вдалося відкрити початкову україномовну школу, її директором став пан Юліян Бак. Науку розпочали тоді у всіх семи класах та нульовому класі (145 учнів). З 1995/96 н. р. школа працює як комплекс: початкова та ліцей, а з 1999/2000 н. р. ще й гімназія[74]. Перемиська Шашкевичівка - чи не єдина школа, де навчаються української мови, і яка серед малих шкіл здобула місце у першій десятці подібних установ у Польщі [75].
З 2 вересня 1958 р. почала свою історію україномовна школа у Білому Борі. 19 березня 1961 р. їй присвоєно ім'я Тараса Шевченка. На початку тут училося 57 учнів, у 1996 р. на її основі відкрито загальноосвітній ліцей. Функціонує гуртожиток для учнів з інших міст. У 1983 р. учні і вчителі переселилися до нових будинків, які збудовані переважно на кошти самооподаткування української громади у Польщі та української діаспори у світі. Після шкільної реформи 1999/2000 н. р. школа працює як повноцінний комплекс загальноосвітніх закладів: початкова школа, гімназія та ліцей.
Таблиця 11
Кількість учнів у Білобірській школі у вибраних роках [76]
Шкільний рік Кількість учнів Шкільний рік Кількість учнів Шкільний рік Кількість учнів
1958/59 57 1974/75 69 1990/91 106
1959/60 62 1975/76 69 1991/92 113
1960/61 80 1976/77 68 1992/93 110
1961/62 80 1977/78 75 1993/94 108
1962/63 71 1978/79 101 1994/95 105
1963/64 75 1979/80 85 1995/96 103
1964/65 68 1980/81 78 1999/00 153
1965/66 54 1981/82 60 2000/01 153
1966/67 65 1982/83 52 2002/03 142
1967/68 75 1983/84 71 2003/04 141
1968/69 84 1984/85 74 2004/05 136
1969/70 76 1985/86 90
1970/71 72 1986/87 98
1971/72 65 1987/88 99
1972/73 63 1988/89 106
1973/74 69 1989/90 109
Наймолодша школа, в якій навчаються української мови у Польщі, - Комплекс загальноосвітніх шкіл ім. Лесі Українки у Бартошицях. Школа почала працювати з вересня 1990 р., а її першим директором став Ярослав Марушечко. До комплексу входять: початкова школа та гімназія. Протягом останніх 15-ти років школу закінчили 202 учні [77].
Видавнича справа після 1989 року Після 1989 р. слід було негайно змінювати застарілі програми навчання і підручники. Це стосувалося всієї країни. Після шкільної реформи та скорочення часу навчання у початковій школі до 6-ти років, введення 3-річної гімназії та 3-річноголіцею, треба було змінювати і самі програми. Це стосувалося також і шкільництва нацменшин. Не маючи підготовлених до цього фахівців, українство у Польщі мусило опрацювати власні посібники, які згодом були видані МЕН. Єдиними спеціалістами у видавничій справі були ті, хто раніше опрацьовував підручники, був науковцем або через довголітню практичну роботу став авторитетом у шкільній справі. Маю на увазі невтомного д-ра Ярослава Грицковяна, проф. Михайла Лесева, покійного професора лінгвістичного ліцею Івана Співака. Щодо підручників з України, то вони у Польщі є, і ми ними користуємося, але вибірково: з огляду на обмежений час навчання мови протягом тижня (зокрема в пунктах), а почасти зважаючи на особливості мови (вона важка для українських дітей з Польщі), і на методику навчання мови. Особливістю викладання є те, що вчитель у Польщі ніколи не може обмежуватися лише навчанням тільки мови: йому слід передати ще й основні знання з історії, географії, народознавства. І це все - протягом обмеженого часу. Ці вищезгадані обставини стають вирішальними у процесі навчання. Школи, в яких на процес навчання виділено більше годин, більше використовують книжки з України, а в пунктах, використання українських підручників неможливе, для них немає жодного пристосованого ані підручника, ані посібника. Використовуються, звичайно, і букварі з України, і підручники, опрацьовані для шкіл, однак їх автори брали до уваги навчальний процес, який притаманний школам, а навчання у пунктах своєрідне. Тут треба брати до уваги і змішані групи (віково і за рівнем знання мови), і обмежений час навчання (від двох до трьох годин щотижневе), і постійні проблеми з відвідуванням уроків учнями, а також ставлення батьків до самого навчання.
У 1999 р. з'явився у Польщі зошит вправ з української мови для першого класу "Джерельце" авторства пані Марії Луцької. Зошит має рекомендацію МЕН. Для другого класу є в нас комплект - зошит вправ і підручник. Підручник д-ра Ярослава Грицьковяна, що з'явився у 1996 р. Зошит вправ склала пані Марія Мричко, його видано у 2000 р. Учням третього класу початкової школи
Loading...

 
 

Цікаве