WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Специфічні проблеми організації праці і життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державотво - Реферат

Специфічні проблеми організації праці і життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державотво - Реферат

занепад вівчарства, подала родючість ґрунтів тощо.
Враховуючи все те, сьогодні необхідно розробити чіткий план відродження, розвитку та вдосконалення ведення сільського господарства в Карпатському регіоні, використовуючи сучасні науково-технічні досягнення, традиції і багатовіковий досвід. Успішному розв'язанню цих проблем може допомогти розвиток туризму в цьому краї.
Позитивні зрушення бачимо в реалізації науково-дослідного проекту в Трабушанському лісництві Карпатським біосферним заповідником і Львівською академією ветеринарної медицини. "Названі господарства, - як підкреслює директор КБЗ Ф.Гамор, - мають сприяти збереженню традиційного сільського господарства у горах та приваблювати туристичні потоки, забезпечувати відпочиваючих екологічно чистими продуктами харчування, виробами з вовни та ін." [2].
Дуже важливо цю добру справу поширити на весь регіон, щоб цьому сприяли наукові інституції, досвідчені господарники, органи місцевого самоврядування, громадськість. Це піднесе оздоровчу роль Карпат, без чого не бачиться майбутнє України. Необхідні активні дії щодо збереження і дальшого розвитку етнокультурної та історичної спадщини у специфічних умовах Карпат, щоб позбутися остаточно наслідків комуністичного режиму.
Адже в період 70-80 рр. обмежувалися, і навіть заборонялися, наукові дослідження історико-культурних процесів на Гуцульщині і в Карпатах взагалі, доступ до наукової спадщини про культуру цих країв тощо [3]. Значної шкоди принесла більшовицько-радянська політика щодо ліквідації у післявоєнні роки греко-католицької церкви в Галичині та на Закарпатті, репресії її служителів, масове зняття з реєстрації релігійних громад, закриття церков, нищення їх культурних цінностей тощо.
Проте, на щастя, режимам чужинців тут не вдалося повністю знищити національно-культурні надбання краю. Це значною мірою пояснюється постійною боротьбою його мешканців в екстремально складних природно-ландшафтних, кліматичних та історичних умовах за виживання та збереження своєї історико-культурної спадщини. Як підкреслює відомий вчений П.Масляк, Карпати були одночасно і берегинею української нації, і "схроном" її культурних надбань, і важливим чинником процесів наступних відроджень на сплюндрованих завойовниками українських землях [5].
Неодноразово людність зі Сходу України, коли там наступала біда, хоронилась у Карпатах. Це підтверджує "Велесова книга". Її автор пише: "Мовимо, що так літ за тисячу п'ятсот до Діра пішли і прадіди до гори Карпатської, і там оселились, і жили ладно" [6].
Тут, у горах, у важкопрохідних пролісах селилися й переживати у відносному спокої лихоліття, що відбувалися на східно-українських землях, зберігаючи таким чином і своє життя, і свої національно-культурні надбання. Водночас ішов процес культурного взаємозбагачення. Про це свідчать чимало назв, "перенесених" на Схід України. Наприклад, назва села на півдні Чернігівщини Свидовець з невеликою вершиною на його території, безперечно, запозичена від назви Карпатської гори Свидовець, що височить на території Рахівщини Закарпатської області, або назва сіл на Сумщині Самбір і Старий Самбір та на Харківщині Золочів - зі Львівщини.
Сьогодні ми бачимо, що етнокультурна та історична спадщина Карпатського регіону залишилась більш цілісною, ніж в інших регіонах України, вона є більш загальнонаціональною, ніж регіональною, оскільки це - сплав багатовікових культурно-історичних надбань різних епох, поколінь людей з різних куточків України, які, потрапивши в Карпати, в цей своєрідний "схрон", тут виживали і береглись, а згодом певна їх частина ставала носіями і творцяминових національно-культурних цінностей на спустошених чужинцями землях України. Інша частина цих загальнонаціональних культурно-історичних надбань та їх носіїв і творців продовжувала залишатись у Карпатах і перейшла у спадок незалежній Україні. Тому вже з перших часів її проголошення постали невідкладні завдання відродженння й розвитку всього позитивного, що тут збереглось і відповідає українській національній ідеї та сприяє процесам розбудови держави. Зокрема відродженню краю, збереженню і дальшому розвитку його історико-культурних надбань сприяє проведення Гуцульських фестивалів. Перший з них відбувся на початку вересня 1991 р. у Верховинському районі на території лісової галявини села Верхнього Ясенова Івано-Франківської області, другий - у 1992 р. у Вижницькому районі Чернівецької області, третій - у 1993р. у Рахівському районі Закарпатської області. Це були міжрайонні культурно-мистецько-розважальні заходи національно-патріотичного спрямування, в яких брали участь і окремі колективи Надвірнянського, Косівського та деяких інших районів Гуцульського регіону, а також представники української діаспори. Організаторами фестивалів були товариство "Гуцульщина" та органи місцевої влади і культури. Проте ці заходи організовувались і виконувались на рівні самодіяльних громадських організацій, не маючи під собою наукової основи.
Зі створенням у 2-й половині 1993 р. у центрі Карпат, на Гуцульщині, наукової установи - філії "Гуцульщина" Інституту українознавства Київського університету ім. Шевченка (з 2000 року - Філія "Гуцульщина" Науково-дослідного інституту українознавства МОН України), процеси національно-культурного відродження краю взагалі та збереження і розвитку етнокультурної та історичної спадщини зокрема, стали базуватись на науковій основі.
На науково-практичних конференціях розглядалися такі теми: "Актуальні проблеми етнічного, мовного, освітянського і культурного розвитку на Гуцульщині" (ІV фестиваль у Верховинському районі, 1994); "Економічні та природно-екологічні проблеми Гуцульщини і шляхи їх розв'язання" (V фестиваль у Путильському районі, 1995); "Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку" (VІІ фестиваль у Рахівському районі, 1998); "Економічні та соціально-культурні проблеми регіону Гуцульщини" (ІХ фестиваль у Надвірнянськму районі, 1999); "Гуцульщина: наука, освіта, культура" (Х фестиваль у місті Коломиї, 2000); "Проблеми відродження і розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів" (ХІ фестиваль уВерховинському районі, 2001); "Гуцульщина на початку ХХІ ст." (ХІІ фестиваль у Косівському районі, 2002); "Ріки і гірське життя" (ХІІІ фестиваль у Вижницькому районі, 2003); "Збереження регіональної самобутності Гуцульщини: сучасний стан, проблеми і перспективи" (ХІV фестиваль у Путильському районі, 2004) і на міжнародній науковій конференції, що проходила в рамках ХУ Гуцульського фестивалю на Рахівщині Закарпатської області, обговорювалася проблема "Економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат", яка була особливо актуальною і важливою на етапі завершення 15-річчя від проголошення незалежності України та розгортання демократичних процесів щодо виведення її з кризового стану та входження в європейські і світові структури.
В останні роки організовується проведення аналогічних фестивалів на Бойківщині та Лемківщині. Практика переконливо засвідчила, що фестивалі є важливими чинниками створення відповідного наукового грунту для національно-культурного відродження і розвитку Карпатського регіону та ефективними засобами збереження його культурно-історичної спадщини.
Дуже важливо залучати учнівську молодь до науково-пошукової роботи, до збору матеріалів, їх аналізу, узагальнень і висвітлення у різних видах творчих робіт про важливі історичні події на території села, району, про борців за незалежність України, майстрів народної творчості, народних умільців, старожилів, про пам'ятки природи, культури, архітектури тощо.
У регіоні Карпат, зокрема на Гуцульщині, цей аспект в системі навчально-виховної роботи Філією "Гуцульщина", згідно розробленої методики (автор - І.Зеленчук) спільно з педагогічними колективами ряду закладів освіти проводиться упродовж
Loading...

 
 

Цікаве