WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Специфіка викладання української мови у Молдові - Реферат

Специфіка викладання української мови у Молдові - Реферат

методики навчання української мови, які відповідають меті, умовам і змісту предметів. Крім необхідних навчальних матеріалів, пропонуються найновіші методи викладання, розробляються критерії оцінювання знань, змісту тестів, поточних та підсумкових контрольних робіт за десятибальною системою.
Однією з важливих проблем є моделювання уроків та цілих циклів, структурування різних форм позакласної роботи. Успішна організація навчального процесу сприяє розширенню меж функціонування української мови у Молдові. Про це свідчать такі дані: у 1992 р. у Молдові існувало лише 5 шкіл, де вивчали українську мову 576 учнів. У 2004 р. українська мова вивчалася у 45 школах та 7 ліцеях. Сьогодні українську мову вивчає 9301 учень. Фахову освіту з української мови здобувають студенти Бельцівського державного університету, де є кафедра української мови та літератури. На відділенні української мови навчається 111 студентів - майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл. У місті Ліпканах функціонує педагогічний коледж, де навчається 264 студенти [2].
Освіта українською мовою починає функціонувати у дошкільних закладах, де виховуються діти до 5 років. Навчання проводиться виключно українською мовою. У початковій школі (1 - 4 класи) мовою навчання є рідна мова і державна молдавська. Якщо ж мовою навчання є молдавська мова, то українська мова вивчається як предмет (3 години на тиждень). Навчальний процес у гімназіях може здійснюватися рідною мовою, а окремі предмети - історія, географія, праця, фізкультура - вивчатися державною мовою. Рідна мова та література вивчаються на ґрунті українознавчої тематики із включенням відомостей про культуру й традиції братнього молдавського народу.
Ліцейська освіта, середня (9 - 12 класи) забезпечує учням українського походження добру теоретичну й практичну підготовку, необхідну для навчання у вищих навчальних закладах України, куди вони, за угодою Міністерств освіти Молдови та України, мають право вступати. Результати вступних іспитів до вищих навчальних закладів України, які проводилися у Кишинівському університеті, свідчать про високий рівень підготовки абітурієнтів з української мови та літератури. Окремо складали іспит учні, що вивчали українську мову і є носіями мови, і ті, що не вивчали мови у школі, але володіють нею на побутовому рівні. Відповідно були складені тести двох рівнів. До 70% абітурієнтів добре справилися із поставленими завданнями з мови та літератури, що свідчить про високий рівень їхньої підготовки. Зокрема, це стосується тих учнів, які вивчали українську мову у школі чи ліцеї, або гімназії.
Щодо тих учнів, які здобували освіту вдома, у родині, вони не мали відповідної підготовки і виявили слабші знання, зокрема не розуміли багатьох питань граматики, словотвору, не вміли добрати відповідної форми слів, синонімів чи антонімів. Слабшими виявилися і знання з літератури, оскільки учні не читали творів українських класиків через їх відсутність у бібліотеках багатьох шкіл.
Навчання дітей, які здобули знання української мови в сім'ї, ускладнюється тим, що вчителям доводиться постійно боротися з русизмами, діалектними відхиленнями, характерними для певних регіонів.
Складність навчання української мови полягає ще й у тому, що необхідно враховувати фактор сильного впливу на мову дітей українського походження румунської та російської мов. Значною мірою вивчення української мови залежить від самовизначення самих українців щодо їхньої етнічної приналежності.
Готуються численні програми та навчальні посібники для слухачів різного контингенту, в першу чергу - для школярів. Усі вони наповнені важливим країнознавчим матеріалом про культуру, кращі національні риси характеру, духовність.
Учителям постійно доводиться враховувати, що найчастішими помилками є фонетичні й орфографічні, широке використання діалектної лексики, русизмів, румунських слів. Менше помилок у словотворі й синтаксисі.
Таким чином, при вивчені української мови й літератури у Молдові необхідно враховувати:
- особливості місцевої говірки;
- спорідненість української та російської мов, явище інтерференції;
- вплив румунської мови;
- відсутність українського середовища. Вчителю доводиться добирати відповідний навчальний матеріал, який би ефективніше впливав на процес оволодіння мовою, швидше формував мовленнєві уміння з метою активного використання здобутих знань у найрізноманітніших ситуаціях. Зміст навчальних посібників та підручників повинен включати не лише лінгвістичний матеріал, а й дані про українську та молдавську культуру, історію, літературу, що сприятиме не тільки навчанню, а й вихованню учнів, повазі, дружньому ставленню до братнього народу.
Для занять з мови в основному добирається така тематика, яка може зацікавити учнів. Наприклад, висвітлюються такі теми, як: визначення сутності людини, її місце в сім'ї, у мистецтві, у суспільстві взагалі. Велика увага приділяється темам Батьківщини, рідної мови та ін.
Важливе значення для розвитку мовлення учнів українською мовою в умовах діаспори мають і позалінгвістичні фактори, на які вказував професор Ю.Жлуктенко у своїй монографії "Українська мова на лінгвістичній карті Канади". Окрім кількісного показника, до впливових факторів автор відносить компактність заселення емігрантів, їх соціально-політичне становище, тривалість проживання на одній і тій же території, культурно-освітній рівень батьків. Не менш впливовим фактором є наявність рідною мовою преси, літератури, наявність різних навчальних закладів з викладанням рідною мовою, кіно, радіо, телепередач [5].
Все це потребує великої цілеспрямованої праці з боку Міністерства освіти, зокрема у плані підготовки вчителів-словесників, які б ураховуваливсі зазначені фактори, навчилися перемагати перешкоди на шляху оволодіння українською мовою, нормами літературного мовлення. Із цією метою особлива увага приділяється підготовці та перепідготовці вчителів української мови. Так учителів початкових класів готує Ліпканський педагогічний коледж, в якому здобувають освіту й вихователі українських дитячих садків. Учителів старших класів готують у Бельцівському державному університеті.
Значну допомогу у справі підготовки й перепідготовки вчителів української мови та літератури надає Україна. За останні роки в Україні підготовлено біля 120 вчителів-словесників. Крім того, в Україні на курсах підвищення кваліфікації щорічно проходить підготовку 25 учителів української мови. Слід підкреслити, що велика титанічна праця вчителів української мови у Молдові підтримується й заохочується Міністерством освіти, яке виступає гарантом упровадження української мови у школах різних рівнів освіти. Велика увага, необхідна для ефективного запровадження нового куррікулуму, приділяється методичній підготовці, підручникам та посібникам, новим підходам до оцінювання знань і методів навчання. Перед учителем стоїть відповідальне завдання - створити умови для ефективного навчання й саморозвитку учня, який з об'єкта виховання та навчання стає рівноправним партнером, завдяки максимальній розумовій активності під час навчального процесу отримує ґрунтовні знання.
Таким чином, процес навчання української мови у діаспорі будується на основі загальних дидактичних принципів, які в умовах Молдови дещо переосмислюються, набувають нового змісту.
Теоретичні засади служать базою для розробки специфічної методики навчання української мови в умовах діаспори. Така методика має транспозиційно-корекційний характер. Лінгводидактичні основи цієї методики зорієнтовані на засвоєння лінгвістичних та етнокультурних знань, і на їх основі планується формування комунікативних умінь і навичок учнів.
Література:
1. 1 .Слабошпицький М., Україна і діаспора, Хроніка, 2000р,вип., 31, 32.
2. Нікітчєнко А.І., Лінгводидактичні умови навчання української мови в загальноосвітніх закладах Республіки Молдови. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук, К. 2004р.
3. Ажнюк Б.М. Національна ідентичність і мова в українській діаспорі, ж. "Сучасність", №3, 1999.
4. .Кононенко П.П., Кононенко Т.П., Феномен української мови. - К. Наша думка і культура, К., 1999, 100 с.
5. Б.Жлуктенко Ю., Українська мова на лінгвістичній карті Канади, К. Наукова думка, 1990.
Loading...

 
 

Цікаве