WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Специфіка викладання української мови у Молдові - Реферат

Специфіка викладання української мови у Молдові - Реферат


Реферат на тему:
Специфіка викладання української мови у Молдові
З виходом України на шлях незалежності і демократизації суспільства зростає її міжнародний авторитет у світі, поновлюються й міцніють зв'язки представників української діаспори зі своєю історичною батьківщиною. Прикладом тісних стосунків України з Республікою Молдова є співпраця у галузях соціально-політичного, економічного й культурного життя, а також у галузі освіти, науки й культури наших держав.
Економічні й політичні проблеми на різних етапах розвитку України були причиною добровільної чи вимушеної еміграції багатьох співвітчизників до інших країн світу, зокрема до Молдови. З різних причин і в різні часи відбувалося переселення українців у пошуках кращої долі. Тривалий час окремі території України як колонії перебували у складі імперій, у складі інших сусідніх держав, і українці опинялися поза межами загальноукраїнського національно-духовного впливу рідної землі.
Так, XIV ст. українська Буковина була під владою Молдавського царства. Рівень культури держави-завойовниці був значно нижчий, ніж в Україні, українська культура мала змогу активно впливати на розвиток мови й культури Молдови. Молдавське письменство відчувало особливий вплив старої української актової мови, бо молдавани мали за писарів (канцеляристів) людей українського походження з Буковини.
Протягом тривалого часу в етнічних українців Молдови залишаються національні традиції, зберігається духовність мови, яка втілює народну мудрість, волю й свободу. Українці Молдови зберегли своє слово - цей найдорожчий скарб, врятували його від забуття та втрат, чому сприяли соціально-політичні та економічні умови української діаспори у Молдові.
Історичні національні традиції, мова, культура - це найважливіші фактори, що об'єднували їх - носіїв українського етносу. Надзвичайно складною була доля української мови бессарабських українців, на розвиток і функціонування якої впливали складні соціально-політичні умови. Через це українська мова у Бессарабії не знаходила застосування ні на державному рівні, а ні у громадських організаціях. Українці опинилися у духовній ізоляції, що стало причиною деукраїнізації частини мешканців цього регіону.
Одним із найважливіших засобів збереження своєї мови як дієвий фактор її захисту є українські обряди, а також традиції, звичаї українського народу, що передаються від покоління до покоління.
Українці, що прибули до Молдови за радянських часів, здебільшого вважають себе росіянами, оскільки є носіями російської мови, яка панувала у Молдові і досі є другою державною мовою. Проте, слід відзначити, що це не росіяни, бо у них інший менталітет, інший етнографічний національний характер, інша духовність і психологія мислення, тобто інший спосіб життя, що свідчить про їхні генетичні основи взагалі.
М.Слабошпицький [7] наголошував на тому, що діаспора старанно виховувала своїх дітей із думкою про Україну. То було специфічне виховання у чужомовному оточенні, для якого Україна була завжди незвичайним "дивом". Українська мова була об'єднувальним фактором для всіх українців Молдови, бо для більшості з них була рідною, але, під впливом румунської та російської, забулася. Для значної частини українців вона все ж таки функціонувала, та лише на побутовому рівні, у родинному оточенні. Українці, які оселилися тут давно, часом у третьому-четвертому поколінні вже втратили свою мову, для них вона стала іноземною, але пам'ять предків повертає їх до рідних витоків, до мелодійної прекрасної української мови, яку вони із цікавістю і натхненням вивчають.
Все це ускладнює процес навчання на всіх рівнях освіти. Крім того, слід ураховувати й важливі політичні фактори. Українська мова протягом багатьох століть перебувала під впливом державної політики Молдови. Значної шкоди розвитку української мови тут завдала русифікаторська політика царського, а потім радянського урядів. Дике свавілля жорстокої влади спричинило денаціоналізацію частини українського населення. Особливо нищівною була політика румунських господарів, зокрема у сільській місцевості. Така ситуація негативно впливала на розвиток та функціонування української мови. Про це свідчать офіційні дані перепису: 1959 р. українську мову вважали рідною 86,3% українців Молдови, у 1970 р. - 79,4%, у 1979 р.- 68,5%, у 1989 р.- 61,6%, які говорять про втрату українцями цієї держави почуття своєї національної гордості, патріотизму. Вони втрачають риси етнічної самобутності, бо основною умовою і гарантом існування народу є збереження мови [2].
У нових умовах розвитку суверенних держав Європи відбуваються значні зміни. Це демократичні перетворення, відродження національної свідомості, мови, культури, традицій. Відбувається реформування багатьох галузей народного господарства та освіти. Значно поліпшилася ситуація із вивченням та функціонуванням української мови у Республіці Молдова.
Уже на початку 90-х років XX ст. тут започатковано викладання української мови в усіх класах загальноосвітньої школи тих районів, де мешкають українці. Ініціатором цієї важливої справи стало Міністерство освіти республіки. Під його керівництвом та при безпосередній участі була складена програма втілення у життя найважливіших документів щодо запровадження української мови у навчальних закладах різного рівня. Важливо наголосити на тому, що саме під керівництвом Міністерства освіти було організоване забезпечення україномовною навчально-методичною літературою з мови, літератури, історії та інших гуманітарних дисциплін майже всіх навчальних закладів.
Систематична й цілеспрямована робота вчителів української мови сприяла масовому впровадженню української мови, успішному оволодінню нею. Це досягається не лише вмотивованим змістом посібників та підручників, а й науково обґрунтованою методикою, що спирається на досягнення українських та зарубіжних педагогів. Заслуга вчителів ще й у тому, що вони у своїй викладацькій діяльності враховують конкретну мовну ситуацію кожного регіону Молдови.
З 1996 р. під керівництвом Міністерства освіти був започаткований новий єдиний Базовий національний проект (куррікулум), за яким планується і впроваджується у практику весь навчальний матеріал з усіх дисциплін, в тому числі й з української мови. Це національна програма освіти Молдови, яка є системою складних стосунків між суспільством, індивідом і освітянськими закладами.
Куррікулум входить до системи шкільної освіти й політики. Він розробляється на основі концепції розвитку освіти у Республіці Молдова, Закону про освіту. Це національний освітній стандарт у широкому розумінні слова. Куррікулум у перекладі з латинської означає "біг", "шлях".У педагогічному значенні це слово означає процес вивчення будь-якої шкільної дисципліни. Поняття "куррікулум" включає і процес навчання, викладання і оцінювання знань.
Куррікулум з української мови для перших-дванадцятих класів є одним із важливих і значущих компонентів національних реформ даної держави. Розробка матеріалів зукраїнської мови для кожного класу школи чи ліцею вимагає уважного вивчення теоретичної бази, методів та принципів навчання, закладених у працях К.Ушинського, Я.Каменського, О.Біляєва, Л.Текучова, Г.Ващенка, А.Алексюка, В.Онищука та ін. Для розробки концепцій навчальної діяльності використані наукові публікації з проблем навчання української мови у школах України та інших держав, де мешкають українці [3].
Важливо відзначити, що чинне законодавство Республіки Молдова надає право навчатися рідною мовою у дитячих садках, школах, ліцеях, а також вивчати мову як обов'язкову шкільну дисципліну разом із державною та російською мовами навчання.
Конституція Республіки Молдова (стаття 35) наголошує, що держава гарантує право всіх громадян на вибір мови навчання у школі різного типу. Згідно із концепцією освіти, шкільні предмети "мова" та "література" викладаються українською мовою. З метою відображення особливостей культури, звичаїв, традицій українського народу до фахових навчальних матеріалів додаються ще й такі компоненти: "музика", "історія", "праця, "образотворче мистецтво" та ін.
Кращі вчителі української мови, випускники українських філологічних факультетів залучені до праці над комплексом основних посібників та підручників. Вони пропонують своє бачення
Loading...

 
 

Цікаве