WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роль навчального перекладу у процесі формування україномовної особистості - Реферат

Роль навчального перекладу у процесі формування україномовної особистості - Реферат

вудилами та поводами, що їх надівають на голову коневі, аби правити ним, повід - прикріплений до вудил ремінь (вірьовка), за допомогою якого правлять конем, повіддя - те саме, що повінь [6]. З'ясування лексичного значення запропонованих перекладем допомогло зробити висновок, що варіант "за поводи" є правильним, "за вуздечку" - неточним, "за повіддя" - неправильним.
Формуванню комунікативних рис особистості, що займається перекладом, сприяє проведення циклу завдань, які умовно поділяємо на доперекладні, власне перекладні та післяперекладні. Змістовий аналіз цих завдань демонструє, як тісно пов'язані між собою власне мовознавчі та перекладознавчі уміння, причому перші удосконалюються, конкретизуються у процесі формування наступних.
Таблиця 4.
Перелік завдань доперекладного періоду
Власне мовознавчі Перекладознавчі
1. З'ясувати жанрово-стилістичну приналежність тексту, виявити маркери стилю. 1. Поділити текст на перекладеми. Виділити ключові одиниці (помилконебезпечні): реалії, безеквівалентні одиниці, архаїзми, діалектизми, оказіоналізми, фразеологізми.
2. Прочитати текст україномовної одно- чи двомовної газети, виявити випадки порушення норм правильності, точності, комунікативної доцільності. 2. Зіставити тексти двомовної газети, виявити випадки буквального перекладу, запропонувати свої варіанти.
3. Дібрати літературний відповідник д вислову, що зазнав змін під впливом суржику 3. Дібрати український еквівалент до російського вислову.
4. З'ясувати лексичне значення слова. 4. Розмежувати лексичні значення міжмовних омонімів.
На етапі власне перекладу мобілізується мовне чуття та мовний досвід перекладача. Студенти пам'ятають настанову перекладачів про те, що найбільш удалим уважається той переклад, який звучить, мов оригінальний твір, за яким не розпізнається мова, з якої він перекладений. Отже, такий переклад засвідчує належний рівень володіння українською мовою.
Подаємо варіанти перекладу уривків з оповідання Ю.Нагібіна "Як я побував у публічці": "Меня привели в книгохранилище университетской библиотеки. Я впервые очутился по ту сторону библиотечного барьера; это было все равно что проникнуть в артистические уборные. Тебя охватывает сладостное ощущение причастности к тайне".
Варіант 1. Мене провели в книгосховище університетської бібліотеки. Я вперше опинився по іншу сторону бар'єру бібліотеки; це було все рівно що пробратися в артистичні вбиральні. Тебе охоплює солодке відчуття причетності до таїни.
Варіант 2. Мене провели у книгосховище університетської бібліотеки. Я вперше опинився з іншого боку бібліотечного бар'єру; це було все одно що пробратися в гримерку для акторів. Тебе охоплює солодке відчуття причетності до таємниці.
Аналізуючи ці переклади, викладачеві належить оцінити доречність використаних мовних засобів. Відразу привертає увагу незвичне для цього контексту вживання слова "убиральня", хоча у тлумачному словнику і значиться, що це кімната в театрі, де актори гримуються і переодягаються. Слова "гримерка" не фіксує ні тлумачний словник, ні словник жаргонної лексики української мови, і це спонукало відмовитися від нього. Проте під час роботи над перекладом, у процесі осмислення його варіантів, це слово в одній із телепередач пролунало з вуст М.Мельника, засновника Театру одного актора "Крик", що уже 15 років працює у Дніпропетровську. Така принагідна інформація фахівця переконала нас обрати як правильний нефіксований у словниках професійний жаргонізм.
У процесі продукування перекладу студенти постійно перебувають у стані пошуку, розмірковують, який варіант обрати для "сказать мягко" - "лагідно чи делікатно", "смутное подозрение" - "невиразне, неясне чи тривожне", "все было неуловимым й неверным, как лунный свет на воде" - "невловимим і химерним або ж нечітким, несправжнім". Пошуки семантичних відмінностей, стилістичних нюансів збагачують мовну свідомість, увиразнюють мовленнєву продукцію тих, хто займається перекладом. У процесі україномовного відтворення безеквівалентних одиниць студенти вдаються до мовотворчості, чим збагачують виражальні можливості нашої мови. Наприклад, фраза: "Конечно, белье из алюминия не рассчитано на широкую публику. Но, по-моєму, каждый дизайнер имеет право на какую-то "сумасшедшинку" містила ключове слово-оказіоналізм "сумасшедшинка", що реалізувалося в українському перекладі в серії варіантів: чудернацтво, чудацтво, божеволинка, творча витівка, вибрик, безглуздівка, зглуздуз'їхавка. До речі, два останні варіанти запропонували студенти-україністи Бакинського слов'янського університету, які проходили мовну практику в Черкаському національному університеті.
До традиційних післяперекладних видів роботи відносимо автоаудіювання (виразне прочитання вголос для себе власного перекладу) з тим, щоб почути, наскільки природно звучить українська фраза, чи немає невмотивованих повторень звуків та звукосполучень, важких для вимови груп голосних та приголосних. Перед зачитуванням остаточних варіантів перекладу студенти колективно обговорюють ті матеріали, які занотували у коментарях. Як правило, це найскладніші перекладеми, які містять реалії, експресеми, фразеологізми та каламбури.
Отже, практика навчання перекладу із близькоспорідненої мови доводить, що мовна особистість у процесі такої роботи набуває нових якостей і передусім - упевненості у своїх мовленнєвих можливостях, оскільки не погоджується на пряме запозичення чи суржикування іншомовної одиниці, а намагається дібрати адекватний україномовний засіб або ж удатися до описового перекладу.
Роль навчального перекладу для формування українськомовної особистості полягає в тому, що, по-перше, студенти краще пізнають українськомовну картину світу, виражальні можливості рідної мови, більше звертають увагу на стилістичний, емоційно-експресивний потенціал слова, норми його сполучуваності; по-друге, переклад є засобом витіснення суржику та російських слів із мовленнєвої практики студентів; по-третє, він - засіб формування навичок самоосвіти, неперервного вивчення ресурсів мови, оскільки у студентів формується уміння отримувати потрібну інформацію з різноманітних лексикографічних джерел; по-четверте, набувається досвід творчого застосування знань з рідної мови у новій комунікативній діяльності,здатність критично оцінювати перекладну продукцію; по-п'яте, в умовах багатонаціонального суспільства той, хто має навички перекладу, не лише навчається чути іншого, іншомовного, але й може подати йому кваліфіковану допомогу в опануванні державної мови - української.
Література:
1. Погрібний А. Суржикізація // Урок української. - 2005. - №1 - 2. - С. 9 - 14.
2. Дзюба І. До судилища над суржиком // Урок української. - 2005. - №1 - 2. - С. 14 - 15.
3. Хелемський Я.А. Из речи в речь (Фрагменты). - В кн.: Перевод - средство взаимного сближения народов: Худож. публицистика / Сост. А.А.Клышко: Предисл. С.К.Апта. - М.: Прогресс, 1987. - С. 196.
4. Роксолана Зорівчак. Художній переклад в Україні як чинник формування нації // Урок української. - 2002. - № 4. - С. 58 - 59.
5. Віталій Радчук. Радість порівняння // Рідна школа, - 1997. - № 1. - С. 17 - 23.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. І голов. Ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с. - С. 166, 811.
Loading...

 
 

Цікаве