WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Розвиток мікології крізь призму наукової діяльності українських учених-мікологів - Реферат

Розвиток мікології крізь призму наукової діяльності українських учених-мікологів - Реферат

доктора біологічних наук була затверджена на цій посаді. З тих пір і досі І.О. Дудка успішно керує відділом [2,5].
Вже на початку наукового шляху Ірина Олександрівна виявила досить широкі наукові інтереси. У 1964-1967 рр. її залучили до роботи над першим в Україні "Визначником грибів України" (в семи томах), видання якого завершилося лише в 1979 р. Працюючи під керівництвом проф. М.Я. Зерової (завідувачки відділу з 1963 р.), вона брала активну участь у підготовці до друку І та III томів "Визначника". Пізніше, у 1983 р., за цю фундаментальну працю І.О. Дудка у складі авторського колективу була удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки. Попри значне завантаження, пов'язане з написанням "Визначника грибів України", Ірина Олександрівна продовжувала вивчати водні гіфоміцети України.
Ґрунтовні дослідження водних грибів стали основою її докторської дисертації "Водні гіфоміцети. Систематика, морфологія, екологія, географічне поширення та можливі шляхи виникнення", яку вона захистила в 1978 р.
Надзвичайно важливою галуззю наукових досліджень, які виконувалися за безпосередньою участю, а пізніше і під керівництвом Ірини Олександрівни, стало вивчення проблем штучного культивування вищих базидіоміцетів. Вперше до цих досліджень І.О. Дудка долучилася ще в 1965-1966 рр., коли була співвиконавцем теми "Дослідження та розробка ефективного методу масового культивування водоростей і вищих грибів як джерел білка і вітамінів". Під час виконання цієї теми отримано нові штами кількох видів вищих базидіальних грибів, а також зібрано численні відомості про особливості їх культивування. Значення цієї роботи, незважаючи на перші скромні результати, було величезним, оскільки вона була початком розвитку цілої галузі досліджень, яка й нині становить надзвичайно вагому частину наукових розробок відділу мікології.
Інтенсивні дослідження в галузі культивування грибів в Україні розпочалися у 1976 р. з виконання теми "Отримання та інтродукція в культуру нових продуктивних та вірусостійких штамів шампіньйона двоспорового та інших їстівних грибів", одним з відповідальних виконавців якої була Ірина Олександрівна.
Під її керівництвом отримано ряд авторських свідоцтв на винаходи. У 1981 р. за серію праць з розробки наукових основ поверхневого та глибинного культивування їстівних вищих базидіальних грибів вона разом з колегами стала лауреатом премії ім. М.Г. Холодного НАН України. За цикл праць "Створення наукових основ глибинного культивування їстівних грибів і розробка способу одержання цінного харчового продукту" І.О. Дудка, яка очолила авторський колектив, була вдруге удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки. Цей цикл став підсумком багаторічних наукових досліджень онтогенезу, екологічних і фізіолого-біохімічних властивостей групи грибів, перспективних для біотехнологічного використання. Зазначимо, що теоретичне обґрунтування різноманітних аспектів глибинного культивування їстівних грибів забезпечило можливість створення в Україні сучасного способу виробництва цінного грибного продукту на основі вітчизняних штамів.
Одним з провідних напрямків наукових досліджень І.О. Дудки було і є вивчення різноманітності грибів та грибоподібних організмів України. За останні десятиріччя вона була керівником (або співкерівником) і безпосереднім виконавцем ряду наукових тем Інституту, присвячених цій надзвичайно актуальній проблемі.
Протягом всієї своєї наукової діяльності Ірина Олександрівна брала участь у численних експедиціях і мікологічних екскурсіях, зібрала багаті мікологічні матеріали не лише з різних регіонів України, а й із Далекого Сходу, Алтаю, Центральної Азії, Закавказзя, Прибалтики. За результатами цих експедицій були опубліковані такі праці, як "Паразитные грибы Степной зоны Украины" (у складі колективу авторів, 1987), "Флора грибов Украины. Фитофторовые и альбуговые грибы" (у співавторстві з Л.І. Бурдюковою, 1996) тощо. Багато уваги вчена приділяє справі вивчення та охорони різноманітності грибів заповідних територій. За її участю опубліковані такі відомі книги, як "Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника" (1997), "Український степовий заповідник" (1998), "Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління" (1999) та "Флора, микобиота й растительность Лазовского заповедника" (2002). Вона готувала розділ "Гриби" для Червоної книги України (1996), зараз працює над аналогічним розділом нового видання Червоної книги. Ряд років І.О.Дудка була співкерівником міжнародного проекту з комп'ютеризації мікологічного гербарію, який виконувався разом з САВ International (Великобританія) при фінансовій підтримці фонду "Дарвінівська ініціатива" [2,9].
Особлива роль Ірини Олександрівни як головного ідеолога і натхненника підготовки багатотомного видання "Флора грибов Украины". На сьогодні вийшло друком уже дев'ять томів "Флоры", готуються й інші. Саме дослідження, спрямовані на підготовку випусків такого видання, дали І.О. Дудці можливість не просто зберегти мікофлористичну школу, започатковану професорами С.Ф. Морочковським та М.Я. Зеровою, а й підготувати когорту власних учнів, які зараз є відомими у світі фахівцями з дослідження окремих груп грибів та грибоподібних організмів.
Ірина Олександрівна опублікувала понад 400 праць, присвячених різним питанням теоретичної та прикладної мікології, має 10 авторських свідоцтв СРСР на винаходи. Вона підготувала 21 кандидата наук, деякі з них вже захистили докторські дисертації. Наукову і педагогічну діяльність І.О. Дудки високо оцінила держава: у 1986 р. їй присвоєно звання професора, вона нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. І зараз вона продовжує плідно займатися педагогічною роботою, багато зусиль докладає до справи популяризації мікологічних знань, опублікувала ряд науково-популярних книг і статей, часто виступає в пресі, на радіо та телебаченні.
Вона є заступником голови Наукової ради НАН України з проблем ботаніки, членом редколегій "Українського ботанічного журналу" та міжнародного журналу "Микология й фитопатология", головним редактором якого вона була в 1988-1993 рр., заступником голови Кваліфікаційної вченої ради з захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук при Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, членом бюро Відділення загальної біології НАН України.
У 1993 р. Ірина Олександрівна за видатні заслуги перед мікологічною наукою булаобрана членом Нью-Йоркської академії наук. Крім того, вона є членом міжнародної неформальної мікологічної асоціації "Апапеї", що об'єднує спеціалістів, які досліджують мітоспорові гриби.
В останні роки, як і раніше, професор І.О. Дудка активно представляє українську мікологічну науку на міжнародних мікологічних та ботанічних форумах у різних країнах світу, а восени 2003 р. була організатором і Президентом XIV Конгресу європейських мікологів, що відбувся в смт. Кацівелі (АР Крим), в роботі якого брали участь понад 140 мікологів із 31 країни світу.
Ася Сергіївна Бухало - український міколог, знаний і за межами нашої країни, доктор біологічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. М.Г. Холодного НАН України, головний науковий співробітник відділу мікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
Після закінчення у 1955 р. з відзнакою біолого-ґрунтознавчого факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка Ася Сергіївна працювала старшим лаборантом у відділі біохімії Інституту фізіології рослин та агрохімії
Loading...

 
 

Цікаве