WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Рідна мова – основа психічного розвитку дитини - Реферат

Рідна мова – основа психічного розвитку дитини - Реферат

7 - 8-річному віці. У підлітка вона слабшає, а потім знову підсилюється.
Швидкість і міцність запам'ятовування залежать:
- від змісту запам'ятовуваного матеріалуі задіювання оптимальної кількості органів чуттів;
- від вміння використовувати раціональні способи і прийоми заучування та відтворення матеріалу;
- від вчасного повторення.
Таким чином, мова відіграє велике значення в розвитку пам'яті: між розвитком мови і розвитком пам'яті в дітей існує тісний взаємозв'язок. "Дар слова… має величезне значення для здатності пам'яті" [7, c.149].
Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності дитини, воно розвивається від практичних до теоретичних (словесних) форм і передбачає оперування знаннями.
Конкретна образність дитячого мислення чітко виявляється в процесі розвитку словесних форм мислення, які виражаються у поняттях, судженнях, умовиводах. Усі форми мислительної діяльності виражаються словом. Тому з розвитком мислення у дитини тісно пов'язаний розвиток її мови, бо "мова не щось відірване від думки, а, навпаки, - органічний її витвір, який у ній корениться й безперестанно з неї виростає, отже, той, хто хоче розвивати в учня здібність мови, повинен розвивати в нього насамперед здібність мислити. Розвивати мову окремо від думки неможливо; але навіть розвивати її переважно перед думкою зовсім шкідливо" [6, c.262].
Феномен зв'язку мовлення і мислення полягає в тому, що неможливо відокремити мовлення від мислительної діяльності і навпаки. Ці процеси тісно взаємопов'язані і зінтегровані. Знайомлячись із першими словами, дитина сприймає їх у вигляді асоціативних зв'язків із конкретними образами. Власне з цього починаються перші елементарні мислительні операції співставлення звукових образів із конкретними предметами. Тільки з допомогою мови послідовно ускладнюється вид мислительних операцій, а успішність мислення залежатиме від вміння дітей ставити запитання, шукати взаємозв'язки між відомими й невідомими величинами, які дають можливість знайти рішення; точно і цілеспрямовано відбирати потрібні для розв'язання даної конкретної задачі поняття, правила й прийоми, правильно їх використовувати.
Розвиток мислительної діяльності передбачає не лише засвоєння готових форм знань, а й формування розумових вмінь на їх базі, тобто тих мислительно-операційних знань, за допомогою яких можна самостійно поставити і розв'язати проблемну задачу.
І саме тут важливою є мовленнєва підготовка дитини, вміння відчути суперечність і на цій основі, правильно й лаконічно сформулювати проблемну задачу.
Не менш важливо, якою мовою послуговується дитина: рідною мовою своїх батьків чи мовою чужинецькою. Генетично батьки передають своїм дітям у спадок словесні коди, за допомогою яких архівується інформація рідною мовою. Перехід одного з поколінь на чуже мовлення не лише розриває генетичні мовленнєві коди, а й спонукає дитину переборювати неймовірні психічні труднощі переходу від коду предків до чужинецьких кодів. В таких умовах дитина несе непоправні втрати у розвитку всіх психічних властивостей, надто розумових якостей, національно-ментальних рис. Недарма ж К.Д.Ушинський стверджував, що "Рідне слово є основою всякого розумового розвитку й скарбницею усіх знань: з нього починається всяке розуміння, через нього проходить і до нього повертається" [6, c. 262]. "Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова" [5, c.270].
Рідна мово, без тебе ніхто я,
Мов відірваний вітром листок.
(Петро Перебийніс)
До організації навчання рідною мовою закликав і перший президент Української держави, видатний історик Михайло Грушевський: "… Треба доконче вчити дітей рідною мовою, щоб наука добре йшла, - значить на Україні треба вчити по школах українською мовою. Інакше український народ, не вийде з теперішньої темноти, убожества і поневіряння" [1, c.17]. Побажання М.Грушевського звучить актуально й сьогодні, на 14 році незалежності.
З уст щойно обраної проукраїнської влади звучать дивні декларації, то щодо надання російській мові статусу офіційної (О.Мороз), то щодо створення російськомовних груп у ВНЗ України (П.Порошенко), то щодо створення спеціальних російськомовних теле- і радіоканалів.
Їм найкраще відповісти поетичними рядками прекрасного поета Василя Діденка (автора безсмертної пісні "На долині туман"):
Гей проповіднику, стривай!
Твої слова - старенька ряса.
Я не піду в твій тихий рай,
Я - син великого Тараса.
Як Прометей не вмер від ран,
Не вмре і мова - гарна зроду.
Я - не останній з могікан,
Я - син великого народу!
За останнім переписом українці складають 77,8% від всього нашого народу (етнічні росіяни - 17,3%). В той же час серед зареєстрованих друкованих засобів масової інформації на одне українське видання припадає чотири російськомовних, на 100 українців припадає близько 50 примірників газет рідною мовою, а на 100 росіян - у вісім разів більше. В системі вищої освіти, залежно від професійного спрямування на один український підручник припадає від 4 до 100 підручників російською мовою. Катастрофічно для всього українського народу й українства загалом виглядає ситуація в телерадіопросторі, який майже повністю окупований російськомовними програмами. Українською мовою ведуть передачі лише державні телерадіокомпанії, які становлять близько 4% від чинних телерадіокомпаній. У вищих навчальних закладах півдня і сходу України викладання ведеться переважно російською мовою.
Таким чином, новим можновладцям слід добре спланувати і зреалізувати низку заходів для всебічного розвитку і функціонування не чужинецької, а своєї рідної, української мови.
І у цьому потрібно беззастережно спиратися на наукову спадщину К.Ушинського, який разом з передовими людьми свого часу боровся за навчання дітей рідною мовою, а також за школи з українською мовою навчання. Він психологічно обґрунтував необхідність навчання рідною мовою. Дитина входить у духовне життя свого народу за допомогою його мови. "Мало успіху матиме та школа, в яку дитина переходить з дому, наче з раю в пекло, і з якої вона біжить додому, мов з темного пекла, де все темне, чуже й незрозуміле, у світлий рай, де все ясне, зрозуміле й близьке серцю" [6, c.52 - 53].
Література:
1. Грушевський М. Про українську мову і українську школу. - К.: Веселка, 1991. - 46 с.
2. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. К: Вища школа, 1976. - 354 с.
3. Огієнко І. Українська культура. - К., 1919.
4. Підсуха О. Вибрані твори. Т.1. - К., 1978.
5. Ушинський К.Д. Твори. Т.1. - К.: Рад.шк., 1952.
6. Ушинський К.Д. Твори. Т.2. - К.: Рад.шк., 1952.
7. Ушинський К.Д. Твори. Т.4. - К.: Рад.шк., 1952.
8. Ушинський К.Д. Твори. Т.5. - К.: Рад.шк., 1952.
Loading...

 
 

Цікаве