WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми, які виникають під час викладання української мови в школах з угорською мовою навчання - Реферат

Проблеми, які виникають під час викладання української мови в школах з угорською мовою навчання - Реферат

неукраїнців. Більшість навчальної літератури, що видана для шкіл з національними мовами викладання, побудована за аналогією до програм і підручників для шкіл з українською мовою навчання.
Досвід учителів-практиків свідчить, що перенесення знань, умінь і навичок з рідної мови в окремих випадках полегшує опанування другої мови (виникає явище транспозиції), а в інших - ускладнює (інтерференція). З огляду на це виявлення і правильне використання всього того, що допомагає успішному засвоєнню виучуваної мови, і вчасне попередження того, що викликає труднощі, є запорукою ефективного навчання державної мови неукраїнців. За типологічною класифікацією українська мова належить до групи флективних мов, а угорська - до аглютинативних, за генеалогічною класифікацією українську зараховують до індоєвропейської мовної сім'ї, а угорську - до фінно-угорської [4, 69]. Ці мови характеризуються глибинними структурними і генеалогічними відмінностями, і можливість їх впливати одна на одну незначна.
Порівняльний аналіз української та угорської мов свідчить, щов обох мовах є як подібний, так і абсолютно відмінний матеріал. До того ж, ці явища спостерігаються на всіх мовних рівнях. Так, у школах з угорською мовою навчання поняття про голосні та приголосні, види речень за метою висловлювання, тобто матеріал, що збігається в українській та угорській мові, можна подавати учням стисліше, адже він відомий учням з курсу рідної мови, тому їм досить лише нагадати засвоєне. Проте ознайомлення з категорією роду, явищем, не властивим угорській мовній системі, треба розпочинати з перших уроків української мови. Саме тому під час визначення змісту курсу державної мови для шкіл з національними мовами навчання треба виходити із системи і нормативів самої української мови - тобто мови, яка є предметом вивчення, але при розробці його структури слід враховувати співвідношення систем української і рідної мов учнів (тотожність та відмінність, характер і форми інтерференції та транспозиції рідної мови), попереджувати тим самим можливі мовні помилки. Педагоги наголошують, що діти, які мешкають у місті, а також у тих селах, де є паралельні угорські та українські класи, тобто у двомовних школах, засвоюють українську мову швидше. Отже, чи не одним з вирішальних чинників є мовне оточення. І вчителеві у місцях компактного проживання угорців часто доводиться створювати це мовне оточення самому, адже діти ні вдома, ні на вулиці не чують української. А це доволі складне завдання під силу лише педагогу, який добре володіє і державною мовою, і рідною мовою учнів.
Ужгородський національний університет традиційно готує спеціалістів для шкіл з угорською мовою навчання. Кафедра угорської філології була створена у 1963 р. Вона забезпечувала читання таких курсів: історії угорської літератури, сучасної угорської мови, історії угорської мови, теорії літератури, вступу до мовознавства та літературознавства, усної народної творчості, угорської діалектології та стилістики. У 1993 р. на спільному засіданні Товариства угорської культури Закарпаття та Спілки угорських педагогів Закарпаття було прийнято рішення про створення в області вищого навчального закладу, де б закарпатські угорці могли здобувати вищу освіту. 1994 р. до Міністерства освіти України було подано відповідні документи й отримано ліцензію-дозвіл на діяльність вузу. У 2001 р. у Берегові відбувся перший випуск спеціалістів у Закарпатському угорському педагогічному інституті (ЗУПІ). Нині там навчається 957 студентів за спеціальностями: вихователь дошкільного навчального закладу, вчитель початкових класів, учитель географії, історії, англійської мови і літератури. Відкриваються нові факультети і спеціальності. Серед студентів, в основному, угорці, що мешкають на Закарпатті. В Інституті особливо акцентують увагу на вивченні української мови (на цей курс відведено втричі більше годин, ніж, скажімо, на угорську), адже представники угорської національної меншини, на жаль, недосконало володіють державною мовою, а дехто й зовсім нею не користується.
Закарпатський угорський педагогічний інститут імені Ференца Ракоці II разом із Закарпатським угорським педагогічним товариством запланував провести курси вчителів - предметників з 4 до 23 липня 2005 р. в три тури. Вперше цього року запроваджено курси підвищення кваліфікації для вчителів української мови і літератури в угорськомовних школах. За навчальним планом передбачені пленарні заняття, присвячені розгляду стану сучасної освіти в Україні, державних критеріїв оцінювання знань учнів, а також секцій ні (для вчителів -предметників): форми і методи викладання української мови в національних школах, традиції та звичаї українського народу при викладанні української мови і літератури в угорськомовних школах, позакласна та позашкільна робота серед дітей в угорськомовних школах через призму закарпатського фольклору. Ряд секційних занять провели співробітники НДІ українознавства МОН України, зокрема "Українська література XX століття" (доктор філологічних наук, академік П.П.Кононенко), "Освіта України сьогодні" (доктор педагогічних наук, академік Г.Г.Філіпчук), "Українознавча мовна освіта в школах національних меншин" (кандидат філологічних наук А.Ю.Пономаренко). Лекції викликали велике зацікавлення і дискусії, адже для вчителів завжди актуальною є інформація про нові наукові досягнення і методичні розробки, а сільському педагогові часто майже неможливо її отримати, бо в окремих школах не вистачає навіть звичайних шкільних підручників, художньої літератури українською мовою, а про якісь освітянські видання вже й зовсім не йдеться. Слухачам курсів було запропоновано заповнити анкети для батьків і для вчителів. Результати анкетування батьків наведено в табл. 1.
Таблиця 1
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Українська мова для Вашої дитини є рідною:
а) так; 33%
б) ні. 66%
2. Як змінилася мовна поведінка дитини (дітей) за час навчання у школі, садочку:
а) стала
Loading...

 
 

Цікаве