WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблема сугестивної адекватності у мові сучасних ЗМІ - Реферат

Проблема сугестивної адекватності у мові сучасних ЗМІ - Реферат

тлумачать як номени з генералізованим референтним індексом, впливовий ефект яких детерміновано дією упущення - одного з універсальних трансформаційних процесів, співвідносних з ефектом сенсової розгалуженості, семантичної недискретності, що корелює з недомінантним обробленням інформації. Використання зазначених елементів у вербальній тканині РМ дає змогу суб'єктивно, увиразнено індивідуалізовано наповнювати дифузовану мовну семантику, оскільки активізує аксіосистемні домінанти у психоструктурі особистості, здійснюючи трансфер її глибинних імплікатур до рівня поверхневих структур мовлення, пор.: "Полювання та риболовля" - газета для справжніх чоловіків": "Апетитні ласощі - "Рижий Ап"; "З "Усладою" їжа - смакота": "Зодіак" - сузір'я насолоди". У такий спосіб досягається внутрішня адекватність зовнішніх текстових образів, що інтегрує конкретну особистіть до узагальненого кола квазісуб'єктів, водночас виокремлюючи й індивідуалізуючи її.
Психолінгвістичні закономірності сприйняття РМ не обмежуються лише наведеними константами, а вербалізуються через цілу низку мовних фактів, ідентифікацію яких уможливлює використання решти метамодельних маркерів НЛП, до яких зокрема належать а) компаративно-суперлативні конструкції, що ґрунтуються на редукції суб'єкта порівняння ("Ще більше життя. Час приймати новий "Мульті-табс"; Новий "Фейрі" ще економічніший"): б) універсальні квантифікатори ("Лише у нас найзручніший розклад і найвигідніші тарифи - "Аір Україна"; "Голден Леді" - ти чарівна завжди), що продукують деструкцію об'єктної ідентифікаці та ін. (загальний огляд метамодельних маркерів див. у [10]). Відзначимо, що декодувальна специфіка таких номенів також пов'язана з явищем сенсової дифузності, а отже можна припустити, що її варіації торкаються номенів, у семантичній структурі яких а) дифузність є іманентним, провідним компонентом, б) дифузність є результатом транспозиції потенційних сем до площини архісемного конусу з маргіналізацією (до повного редукування) останніх. Додамо, що в цьому ж аспекті заслуговує на увагу питання про недоцільність використання у РМ заперечних часток через їх психосемантичну специфіку, відзначену у межах НЛП (див. праці Р.Ділтса, С.Ковальова, Дж.О'Коннора, Дж.Сеймора та ін.). За спостереженнями О.О.Потебні (у попередніх дослідженнях ми зазначали, що більшості теоретичних положень НЛП передують думки великого вченого), заперечення "само по собі, незалежно від всього іншого, не мислиме, не містить у собі ніякихпричин, за яких воно могло б спасти на думку. Повне заперечення неможливе. Оскільки дійсність подає думці тільки позитивні величини, то заперечення повинно бути результатом певного зіткнення цих причин у свідомості. Як відбувається це зіткнення, можна бачити з наступного: якщо хтось каже: "Цей папір не білий", то, отже, перше відчуття змусило б відтворити попередню думку про білизну паперу, а наступне витисло би цю думку зі свідомості. Перший акт думки утворив судження позитивне, в якому одна стихія викликала іншу, тобто, мала з нею спільні боки; але предикат не зміг утриматися через тиск наступного сприйняття..." [20, 191]. До речі, ми практично не знайдемо таких заперечних лексем в адекватних оригінальних текстах, а наявні випадки (як-от, "Не кажи "смачно" - кажи "ще смачніше", не кажи "бульйон" - кажи "новий курячий "Галіна Бланка"; "Праска "Авантіс" від "Тефаль". Але чому її підошва зветься ультрагліс? Тому що ніяка перешкода не може її зупинити"; "Нема нічого неможливого - "LG Flatron") уважаємо непродуктивними для РМ.
Узагальнюючи, відзначимо, що пропонований комплексний підхід до аналізу РМ як актуального комунікативного жанру уможливлює не лише ідентифікацію його характерних мовних особливостей, а й дає змогу усвідомити глибинну психолінгвістичну систематику відповідного сприйняття, що оптимізує ефективність синтезу й адекватність, прогнозованість декодувальних орієнтирів рекламного мовлення.
Література:
1. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: (Логико-семантические проблеми). - М., 1976.
2. Буков П., Сартан Г. Психологические эффекты в рекламе // Психология и психоанализ рекламы. Личностно-ориентированньїй подход. - Самара, 2001.
3. Викентьев И.Л. ПриемыІ рекламы и publik relations. - СПб., 1999.
4. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. - М., 2000.
5. Дейян А. Реклама. - М., 1993.
6. Джеймс У. Память // Психология памяти. - М., 1998.
7. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. - М., 1996.
1. 8..Жилин И.М. Ложные стереотипи в буржуазной пропаганде // Функционирование языка как средства идеологического воздействия. - Краснодар, 1988.
8. Клаус Г.В. Сила слова: Гносеологический и прагматический анализ языка. - М., 1967.
9. Ковалевська Т.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. - Одеса, 2001.
10. Ковалевська Т., Сологуб Г, Ставченко О. Асоціативний словник української рекламної лексики. - Одеса, 2001.
11. Леонтьев А.А., Шахнарович А.М., Батов В.Й. Речь в криминалистике и судебной психологии. - М., 1977.
12. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. - М., 1973.
13. Лурия А.Р. Проблеми и факты нейролингвистики // Теория речевой деятельности. Проблемы психолингвистики. - М., 1968.
14. Ляпон М.В. Оценочная ситуация и словесное самомоделирование // Язык и личность. - М., 1989.
15. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб., 1999.
16. Менегетти А. Система и личность. - М., 1996.
17. Немов Р.С. Общие основы психологии // Психология. В 3-х кн. - Кн.1. - М., 1995.
18. Печатнов В.О. Уолте Липпман и пуги Америки. - М., 1994.
19. Потебня А.А. Мысль и язык // А.А. Потебня. Полное собрание трудов. Мысль и язык. - М.:, 1999.
20. Рікер П. Конфлікт інтерпретацій // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. - Львів, 2001.
21. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти. - М., 1998.
22. Холенштайн 3. Якобсон и Гуссерль (К вопросу о генезисе структурализма) // Dokument HTML. - http://www.anthropology.ru/.
23. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. - К., 2000.
24. ШейновВ.П. Скрытое управление человеком. Психология манипулирования. - М., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве