WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Правове врегулювання статусу української мови (діахронічний аспект) - Реферат

Правове врегулювання статусу української мови (діахронічний аспект) - Реферат

радянської влади "мовні" статті союзного та республіканських основних законів не дублювалися. Аби у цьому переконатися, варто порівняти Конституцію СРСР 1924 р. й Основний Закон УСРР 1929 р.
Конституція Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1924 р. закріплює за українською мовою статус однієї із загальновживаних у союзних республіках:
"34. Декреты и постановления Центрального Исполнительного Комитета, его Президиума и Совета Народных Комиссаров Союза Советских Социалистических Республик печатаются на языках, общеупотребительных в союзных республиках (русский, украинский, белорусский, грузинский, армянский, тюрко-татарский)".
У Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 р. підкреслено демократичний підхід радянської влади до функціонування мов і формулюються лише мовні права представників усіх національностей, які живуть на території республіки: "Мови всіх національностей, що живуть на території Української соціалістичної радянської республіки, рівноправні й кожному громадянинові, незалежно від його національної приналежності, забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з державними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті - вживати рідної мови".
Між Конституцією Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1936 р. та Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 р. юридичні паралелі провести вже дуже легко: з трьох "мовних" статей союзної конституції дві мають аналогічні відповідники у республіканській.
Так, Конституція СРСР визначає особливості мовного оформлення законодавчих актів, судового провадження та закріплює право громадян навчатися рідною мовою:
"Статья 40. Законы, принятые Верховным Советом СССР, публикуются на языках союзных республик за подписями председателя и секретаря Президиума Верховного Совета СССР.
Статья 110. Судопроизводство ведется на языке союзной или автономной республики или автономной области с обеспечением для лиц, не владеющих этим языком, полного ознакомления с материалами дела через переводчика, а также права выступать на суде на родном языке.
Статья 121. Граждане СССР имеют право на образование.
Это право обеспечивается всеобщеобязательным начальным образованием, бесплатностью образования, включая высшее образование, системой государственных стипендий подавляющему большинству учащихся в высшей школе, обучением в школах на родном языке, организацией на заводах, в совхозах, машинотракторных станциях и колхозах бесплатного производственного, технического и агрономического обучения трудящих ся".
Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 р. лише у двох статтях визначає особливості функціонування мов, причому одна з них (стаття 120) є абсолютно декларативною, оскільки відтоді у Радянському Союзі починається тотальна русифікація.
"Стаття 109. Судочинство в УРСР провадиться українською мовою, в Молдавській АРСР - молдавською або українською мовою, залежно від національного складу більшості населення району, з забезпеченням для осіб, які не володіють мовою більшості, цілковитого ознайомлення з матеріалами справи через перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою.
Стаття 120. Громадяни УРСР мають право на освіту.
Це право забезпечується загальнообов'язковою початковою освітою, безплатністю освіти, включаючи вищу освіту, системою державних стипендій величезній більшості тих, що вчаться у вищій школі, навчанням у школах рідною мовою, організацією на заводах, в радгоспах, машинно-тракторних станціях і колгоспах безплатного виробничого, технічного й агрономічного навчання трудящих".
Конституція Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1977 р. [39], порівняно з попередньою конституцією 1936 р., розширила перелік "мовних" статей: тепер їх не три, а чотири. З'явилася стаття, якою закріплювалися права громадян СРСР різних рас і національностей, зокрема й мовні (аналогічна ж стаття з'явилася у Конституції УРСР 1978 р.):
"Стаття 36. Громадяни СРСР різних рас і національностей мають рівні права.
Здійснення цих прав забезпечується політикою всебічного розвитку і зближення всіх націй і народностей СРСР, вихованням громадян у дусі радянського патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму, можливістю користуватися рідною мовою та мовами інших народів СРСР.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян за расовими і національними ознаками, так само як і всяка проповідь расової або національної винятковості, ворожнечі або зневаги - караються за Законом".
Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки, прийнята позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 р., задекларувала такі норми функціонування мов, які нічим не поступаються засадам найвибагливіших європейських демократій, однак про дотримання їх в Українській Радянській Соціалістичній Республіці годі було вести й мову:
"Стаття 32. Громадяни Української РСР є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Рівноправність громадян Української РСР забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя.
Стаття 34. Громадяни Української РСР різних рас і національностей мають рівні права.
Здійснення цих прав забезпечується політикою всебічного розвитку і зближення всіх націй і народностей СРСР, вихованням громадян у дусі радянського патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму, можливістю користуватися рідною мовою та мовами інших народів СРСР.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян за расовими і національними ознаками, так само як і всяка проповідь расової або національної винятковості, ворожнечі або зневаги - караються за законом.
Стаття 43. Громадяни Української РСР мають право на освіту.
Це право забезпечується безплатністю всіх видів освіти, здійсненням загальної обов'язкової середньої освіти молоді, широким розвитком професійно-технічної, середньої спеціальної та вищої освіти на основі зв'язку навчання з життям, з виробництвом; розвитком заочної і вечірньої освіти; наданням державних стипендій та пільг учням і студентам; безплатною видачею шкільних підручників; можливістю навчання в школі рідною мовою; створенням умов для самоосвіти.
Стаття 103. Закони Української РСР, постанови та інші акти Верховної Ради Української РСР публікуютьсяукраїнською і російською мовами за підписами Голови і Секретаря Президії Верховної Ради Української РСР.
Стаття 157. Судочинство в Українській РСР провадиться українською мовою або мовою більшості населення цієї місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з
Loading...

 
 

Цікаве