WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Походження і значення слова бандура - Реферат

Походження і значення слова бандура - Реферат

були, так би мовити, "ідеологічними працівниками" у війську раджпутів, а при дворах знаті виступали як артисти. Як авторів-виконавців їх іще називають бардаї "поет-співець". Відомий англійський дослідник історії раджпутів Дж. Тод вважав бардаї тим самим словом, яке в германських мовах означує їхніх колег - бардів. А готів він вважав родичами раджпутів [14, 124-126].
Бгати й чарани користувалися величезною повагою, їх наділяли містичними властивостями, як українці - козака Мамая, отамана Сірка чи козаків-характерників. Дж. Тод мовить, що в раджпутському суспільстві авторитет бгатів перевищував авторитет жерців-брахманів. Існувало навіть повір'я, що людину, яка спричиниласмерть бгата, чекає найстрашніша покара. Та й самі бгати ставили себе врівень з брахманами. Від бгата раджпут міг стерпіти будь-який кпин, чого іншому ніколи не прощав. Лише бгат міг сказати в очі правду будь-якому вельможі, якою б гіркою вона не була. У новітні часи бгати прилучаються до інших справ, що вимагають грамотності й уміння працювати з паперами, але потреба в їхньому традиційному ремеслі не меншає. Завдяки їм дійшли до нас події раджпутської історії й оповіді про видатні історичні постаті. Саме їм зобов'язана своїм народженням багатюща раджпутська література.
Вміння виконати ту чи іншу пісню, поему чи баладу вважалося винятково престижним для раджпута будь-якого рангу. Тому в раджпутів високо розвинене вміння грати на різноманітних музичних інструментах, серед яких духові, фісгармонії, флейти, барабани, цимбали, мушлі й навіть інструмент на зразок української кози (рос. волинка). Щодо неї Дж. Тод пише, що її назва в раджпутів - мешек, через що її іноді співвідносять зі слов'янським міхи і вбачають етимологічний зв'язок із міх-мішок [14, 126]. Ми ж дещо уточнимо: українська назва інструмента - коза, а цап, баран у санскриті - меша або мешак. Меша - назва знака зодіаку Овен: у ведійській астрології це перший знак тріади вогню (інші два - Лев і Стрілець). А стихія вогню й уособлює воїнський, кшатрійський стан. Про людину, народжену під знаком Овна-Меши, давні тексти кажуть, що вона "при зброї" [2, 27-28]. Знак уособлюють двоє баранів (цапів), які рогами впираються один в одного, що символізує виклик і ризик. Така картинка звична нам з букварів і читанок, де ці вперті тварини б'ються на кладці через потічок, бо кожен норовить першим перейти на інший берег і не хоче поступатися іншому. Мешею-Овном управляє Марс, санскр. Куджа "Син Землі", "Народжений Землею" (ku "земля"+ja "народжений", "син", тотожне дзе в грузинських прізвищах). На українському грунті Куджа закономірно стає Кужа (наголос на кінцевому складі) або Куза, Коза. Принагідно зазначимо, що є індійське воїнське ім'я Купала "Захисник землі", де те ж таки ku "земля" і pala "захисник, воїн", що і в етнонімах поляни й поляки та скіфському пали.
Ця давня пісенно-музична традиція раджпутів сходить іще до "Махабгарати" - епосу давніх воїнів-кшатріїв, нащадками яких раджпути себе вважають.
4. Воїнська музично-пісенна традиція у "Махабгараті"
Індійський епос теж знає співців-бардів, яких називає вандіни, маґадги й сути. За міфом, бог-творець Брахма сотворив Суту й Магадгу, аби в трьох світах вічною лишалася пам'ять про першоцаря Прітху, дочка якого - Прітхві-Корова-Земля, синами якої вважали себе ведійські мудреці-ріші. Цей ведійський міф має прямий перегук із "Влес-книгою", яка мовить про народження кравенців-українців від Корови-Замунь, тобто від Корови-Землі [7, 164-166].
Вандіни, маґадги й сути складали наближений до воїнської знаті прошарок і своїми величальними та звитяжними піснями благословляли й надихали воїнів на битву, брали участь у найважливіших обрядах, особливо царських. У "Махабгараті" часті описи, коли вранці царя пробуджують зі сну хвалебні пісні сутів і маґадгів чи музика двірцевого оркестру. Коли неперевершений сопілкар Крішна водить хороводи з дівчатами-пастушками, то радісно виграють віни, гримотять барабанчики, дзвенять цимбали. А коли воїнська рать із барабанним боєм виступає в похід, то за бойовими слонами, колісницями та кіннотою ідуть співці-музики й величальними та військовими піснями бадьорять воїнів. Навіть під час бою не вщухає барабанний дріб.
Сути серед них належали до основної категорії епічних співців та оповідників і були, як правило, хранителями воїнської традиції. Становище їх було високе, як і бгатів у раджпутів. Сути були колісничими в царів і знатних воїнів. Колісничний воїн називався ратхін (rath+in), озброювався луком, списом та іншою метальною зброєю. Роль колісничого-сути була винятково важлива: від нього залежали безпека й успіх у битві ратхіна, він був його найпершим помічником і рятівником, головним "штурманом" цього грізного бойового засобу. Загибель колісничого ставала фатальною і для ратхіна. Колісничий умів надати медичну допомогу, знався на травах і знадіб'ях, які завжди мав при собі, вивозив тяжко пораненого ратхіна з поля бою. А потім, як безпосередній свідок ратних подвигів знатного бойового побратима, прославляв його воїнську доблесть у віршах та піснях, які сам і складав.
Тобто сути мали не тільки супроводжувати царя чи знатного воїна в битвах, а й складати та зберігати оповіді-перекази про подвиги своїх князів, царів і їхніх предків. Як свідки воїнських подвигів і майстри поетичного слова, вони прославляли рід і предків свого володаря. Сути були усними поетами-імпровізаторами, вироблені ними малі епічні форми заклали підвалини епічної традиції, на якій і постала "Махабгарата". Сути часто були не тільки колісничими, а й царськими радниками. Скажімо, Санджая (колісничий-сута сліпого царя Дгрітараштри) був і найпершим його радником. Він не тільки тримає царя в курсі подій під час 18-денної битви, описаної в "Махабгараті", а є і одним із трьох основних оповідачів цієї величезної епічної поеми з 18 книг.
Сути були знавцями воїнських традицій, хранителями воїнського кодексу честі, що його індійська традиція приписує могутньому Бгішмі, воєначальнику у "Махабгараті"; ім'я його відповідає українському прізвищу Бушма (пор. ще індійське ім'я Бгішмака, що його мав батько дружини Крішни, й українське прізвище Бушмака). Тому диспути навіть на полі бою між колісничим-сутою і колісничним воїном про кшатрійську дгарму (етику й мораль) - часті в епосі. Цим починається і знаменита "Бгаґавадґіта" - "Божественна пісня", яку перекладав академік-медик, санскритолог, виходець із Чернігівщини Борис Смирнов, працю якого високо оцінив Раджендра Прасад - перший президент незалежної Індії. Тут могутній воїн Арджун і його колісничий-сута Крішна дискутують щодо обов'язку воїна-кшатрія на полі бою.
"Махабгарата" мовить, що
Loading...

 
 

Цікаве