WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Козак Мамай - образ українського лицаря - Реферат

Козак Мамай - образ українського лицаря - Реферат


Реферат на тему:
КОЗАК МАМАЙ -
образ українського лицаря
Козак-Мамай на народних картинах - це медитуючий воїн. Він сидить на землі у позі Будди й дивиться у Безвічність відстороненим од світу поглядом, але щомиті готовий активно протидіяти злобительству.
Образ Козака-Мамая так само популярний в Україні, як образ Будди на Сході. Козак-Мамай - це козацький провидця, наш народний святий, його зображення, було неодмінним атрибутом української хати. Подібність Козака-Мамая й Будди - не формальна, у них обох виявився первинний орійський духовний тип, започаткований першим провідцею оріїв Рамом. Козак-Мамай своєю дієвістю навіть ближчий до Рама, ніж Будда. У Козакові-Мамаєві як міфологічному модулі орійського способу життя поєднано мудрість відунів-рахманів і дієвість воїнів-кшатріїв. Козак-Мамай став символом взаємодії двох провідних верств традиційного українського суспільства духовної та військово-адміністративної, символом єдности відунів і воїнів, які забезпечували енергетичний і фізичний захист основної верстви - хліборобів, господарів автохтонів України, підтримували цілісність і життєву волю етнічного єства. Цей синтез бойової активности й мудрости наш народ передав у назві козак-характерник, а персоніфіковано - в імені Козак-Мамай. Козацтво й характерництво - релікти прадавньої орійської традиції в українській культурі. Суть козака-лицаря - священний героїзм в обороні рідного краю, відсутність страху перед фізичною смертю. Суть відуна- характерника - яснобачення, духовне провідництво й цілительство свого народу. Саме такими рисами воїна-лицаря й відуна-чародія в міфо-поетичній свідомості українців наділений козак-характерник, званий Козаком-Мамаєм. Сам будучи безсмертний, Козак-Мамай став символом безсмертя українського духу.
Слово козак чи косак за первинною суттю своєю означає - світлоносний, небесний воїн або нащадок сака. Знаком світлоносности козака була чуприна-коса на тім'ї, що її в усі часи носили представники військової верстви в усіх орійських народів. Такі коси мали і найближчі предки козаків саки (буквально: воїни світла) - царські скити (скіфи), які були військово-адміністративною верствою сколотського (скіфського) суспільства, що жило в Україні понад дві тисячі років тому. Козаки як військово-адміністративна верства новогоукраїнського суспільства успадкували від саків принцип військової демократії, що ліг в основу Української козацької республіки XVI-XVII століть. Духовним осердям козацтва були воїни-характерники й співці-кобзарі. Часто ці функції поєднувалися в одній людині. Яскравим уособленням воїна-характерника й співця-кобзаря став Козак-Мамай, вірними супутницями якого були шабля й кобза чи бандура. Від духовної функції кобзаря - співця-відуна, носія благословенної мудрости, походить і назва його ритуального інструменту - кобза (співуча-відуча). Кобзарі - це співці-провідці, тлумачі світу, носії ведичного світогляду й хранителі генетичної пам'яти.
Таку духовну функцію в давньоіндійському суспільстві справляли кабі або каві (співці-відуни), у давньогрецькому - рапсоди (творці й виконавці епічних поем), у давньоірландському - філіди (знавці родової генеалогії й поети-мудреці), у давньоскандинавському - скальди, у осетинів - гекуоки, у кабардинців - гегуако, у таджиків - гафізи.
У давніх оріїв функцію духовних провідців справляли віщі племінні співці, божествені мудреці - ріші чи пандарріші. Від цього первинного наймення походить друга назва кобзаря - бандурист і назва інструменту - бандура.
Українські кобзарі-бандуристи - козаки-мамаї як носії ведичної духовної традиції стали творцями нашого усного героїчного епосу козацьких дум та історичних пісень, які лишаються неперевершеними творіннями поетичного генія народу й за якими слід вивчати справжню історію України.
Кобзарство, як і характерництво, - таке глибинне духовне явище в українській культурі, що його важко нам нині осягнути в усій повноті. Релікти кобзарства майже зникли, а образ кобзаря асоціюється в нинішніх людей тільки із сліпими старцями, які ходили по Україні ще й на початку XX століття й співали про нашу минулу славу (та й їх організовано винищили в 30-х рр. більшовицькі ідеологи).
Нині тільки образ Козака-Мамая лишається в етнічній свідомості українців ідеальним символом-архетипом волі й невмирущости. Лицарський дух Козака-Мамая відкриває нам таїну стійкости України. Суть цього одкровення в єдності духовної й військової сили, мудрости й дієвости.
Loading...

 
 

Цікаве