WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Перспективи модернізації системи освіти України в умовах Болонського процесу - Реферат

Перспективи модернізації системи освіти України в умовах Болонського процесу - Реферат


Реферат на тему:
Перспективи модернізації системи освіти України в умовах Болонського процесу
Інтеграційні процеси, що проходять у світовому співтоваристві в усіх сферах людської діяльності, торкнулися також і системи освіти: організовується єдиний світовий освітній простір. В українському суспільстві вже сформувалося негативне ставлення до словосполучення "реформа освіти", хоч очевидним є факт, що система освіти України потребує модернізації і вдосконалення. Ми вже давно звикли під час вирішення проблемних питань звертатися на Захід - що там у них? Що стосується системи освіти, то у них - Болонська декларація і Болонський процес, який спрямований на реформування національних систем вищої освіти, зміни їх освітніх програм, організаційно-правові перетворення у вищих навчальних закладах Європи. Суть перетворень полягає у посиленні ролі університетів, у розвитку європейської культури, зміцненні інтелектуального, соціального, науково-дослідницького потенціалу. Створення європейської сфери вищої освіти покликане сприяти доступу іноземних громадян до національних навчальних закладів та визнання їх дипломів. Три головні цілі об'єднання систем освіти різних країн, що повинні реалізуватися у рамках Болонської декларації, - мобільність студентів і викладачів, працевлаштування і конкурентноздатність.
У відповідності з цим, загальноєвропейським документом уряди Європейського союзу висловили свої наміри ініціювати масштабну реформу інтернаціоналізації освіти, результати якої очікуються після 2010 року. У Болоньї міністри одностайно продемонстрували свою турботу про освіту, обговорили суспільно значущі проблеми, підписали спільну заяву, яка знайшла своє відображення у бюджетах Європейського Союзу. Вони заявили про намір розширити доступ до освіти для громадян Європи, що не є демагогією, а є справжньою реальністю. Міністри, судячи з тексту декларації, задумалися про продовження принципу "Єдина Європа, неділимість Європи", що повинно означати вироблення єдиного загальноєвропейського, достатньо високого стандарту освіти. Уряди країн Європи оголосили про свій намір включити свої ВНЗ у єдину мережу освітніх закладів і заохочувати міграцію студентів у Європі залежно від їхніх особистих інтересів та інтересів ринку праці, а також залежно від вакансій в університетах, тематики лекцій, іміджу професури, прагнення молодих людей до зміни місця навчання тощо.
У ситуації початку складного і масштабного не тільки освітнього, а, у більшій мірі, соціального процесу в Європі, Україна, як завжди, опиняється перед вибором. Як нам ставитися до Болонської декларації: наполягати на своєму особливому шляху розвитку освіти, тобто підтримувати і розвивати власну національну систему освіти, чи активно включатися в Європейську? Проте, вибір небагатий: відставання рівня освіти України від європейських стандартів більш ніж очевидне. Як результат - у цій сфері відбулося інтелектуальне "роззброєння" і сьогодні Україні протиставити пропозиціям західних експертів нема чого.
За роки становлення та розвитку Української держави мали місце злети освіти, науки, гуманістичної культури і одночасно репресії інтелектуальної еліти нації, спроби реформувати освіту, але їх реалізація дала незначні результати: освіта України вже давно не відповідає соціальним запитам суспільства. Натомість різко зростає її негатив: відсутність професіональної підготовки у цілому, низький професіоналізм, недостатня інтелігентність і відповідальність викладача; низька мотивація навчати і навчатися. Багато років ізоляції української вищої школи від світових освітніх тенденцій призвели до того, що з ряду показників ми катастрофічно відстали від самого процесу цивілізації суспільства. Якщо і зараз ігнорувати загальноєвропейську реформу освіти, то це призведе нас до повної ізоляції від світової спільноти. Швидкість розвитку науково-технічного прогресу така, що значна кількість студентів і випускників вищих навчальних закладів матиме спеціалізацію, яка не матиме попиту. Нинішня жорстка і забюрократизована система української вищої освіти, що перейшла нам у спадок від радянських часів, не здатна оперативно відповідати вимогам часу.
Сьогодні на державному рівні з'явилося розуміння необхідності удосконалення освіти, введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, системи накопичення, реалізація принципів Болонської декларації як важеля виходу українського суспільства з кризи. Проте прийняти Болонський процес у цілому, очевидно, буде складно: необхідні зміни у свідомості викладачів, студентів, державних посадовців, усього суспільства. Протягом останніх років в Україні напрацьовано документи (нормативно-правова база) для модернізації (трансформації) освітньої сфери: Національна доктрина розвитку освіти у XXI ст., державні стандарти базової і повної середньої освіти, нові навчальні плани і програми, нові підручники. У загальноосвітній школі здійснюється перехід до профільного навчання (12-річна середня освіта), введено 12-бальну шкалу оцінювання якості навчальних досягнень учнів. Підвищені вимоги до освіти і професійної підготовки регламентовані комплексом нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. Результати реформи освіти поки що незначні. Формально - проголошена реформа, на практиці - існує мережа уніфікованих старих шкіл і ВНЗ. Педагоги і вчені більшу увагу акцентують на 12-річному навчанні і 12-бальній шкалі - далеко не найважливіших елементах. Проте сьогодні основну увагу необхідно зосередити, у першу чергу, на змісті навчання, а він - практично не змінився. Залишився таким же характер відносин між учнями і вчителем, студентами і викладачами. Потребує докорінної зміни система роботи викладача і студента у навчально-виховному процесі. Викладач ВНЗ повинен стати не лектором, а організатором і керівником отримання студентами знань, даючи їм правильний напрям, де і які знання отримати, як показати знання під час тестів і екзаменів.
Класична вітчизняна парадигма навчального процесу "суб'єкт - об'єкт" має трансформуватися в західну парадигму: "суб'єкт - суб'єкт", коли студентам надаються повноваження у виборі курсів для вивчення і викладачів, що відповідає потребі суспільства у самостійних особистостях, які здатні проявляти ініціативу та приймати рішення. Сьогодні у нас від студента вимагають переказувати навчальний матеріал так, як його розуміє викладач, на відміну від вимог сучасності. Необхідна зміна ставлення студентів до навчального процесу: основною метою для студента повинна бути система знань, умінь та навичок, а не система оцінок. Досвід впровадження деяких заходів
Loading...

 
 

Цікаве