WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Освітнє плекання культурознавчої обізнаності: розширене бачення терміна «образотворче мистецтво» - Реферат

Освітнє плекання культурознавчої обізнаності: розширене бачення терміна «образотворче мистецтво» - Реферат

образні форми опанування світу" [27, 37]);
піднесення наочної форми образотворчого мистецтва перед іншими формами художньої творчості ("Наочне відтворення природи в її повноті та типовості..." [7, 29, 31]) - унаочнений засіб і об'єкт об'єктивної реальності - лише частина зацікавлень ОМ ("...Відтворення реальної дійсності в мистецтві - це лише примітивний, початковий етап і не мета мистецтва. Метою є "викликати" в нашій психіці такі переживання, яких не дає нам реальна дійсність" [1, 38]).
Образотворче, зображальне / "изобразительное"; відображення / "отображение" - не можна розглядати у значенні змалювання чи тільки опредмечення, візуалізації. Перші частини слів утворені історично від "об" (що означає перед, за, до, для) + "раз" (що означає: раз, удар, карбування, відбиток, певний землеробський інструмент, смуга, риска; тип, характер тощо); "образ" (із значенням обличчя, щока, ікона, картина) [12, 43]. Тобто спочатку домінував матеріалістичний аспект значення людської діяльності, однак поступово набуває розвитку психологічний аспект: емоційності, одухотвореності тощо.
Дотичне до цього поняття - слово "мистецтво" ("искусство"), що також може розглядатися як метаморфоза у семантиці: майстер, майстерність, "искусный", "искусить", "кусити" (у значенні випробовувати, торкатися тощо) "ехреrіmеntum" (досвід, спроба) тощо збагатилися змістовим відтінком художньої творчості в цілому; тлумачиться як засіб і форма пізнання життя за допомогою візуального, аудіального, тактильного, іншого досвіду, а також уявної та розумової роботи. Виступає поняття "мистецький" і як критерій не тільки майстерності, а й естетичності (чуттєвості, вишуканості та краси); як опредмечена діяльність (картина, ілюстрація), так і дещо абстрактна (музика) [12, 43].
Так, музичне мистецтво створює образи (о.) за допомогою звуку, його сили, тембру, інтонації тощо ("У музиці X. о. (художній о.) формується за рахунок акустичних властивостей звуку та суб'єктивних відчуттів і асоціацій людей - виконавця та слухачів"; музика відрізняється від інших видів мистецтва інтонацією, що є особливою якістю X. о. [21, 44]); кіномистецтво - поєднання гри актора, режисерського втілення сценарію, операторської роботи, творчості художників-декораторів, освітлювачів та ін. ("Твір кіномистецтва (в широкому значенні), виступає в художній функції" [17, 38]); художня література - друковане слово, вжите у прямому та переносному значенні ("Образна мова вирізняє твори художньої літератури з-поміж інших текстів. Вона не обмежується традиційними тропами і фігурами мови, а наповнює естетичним змістом безобразні мовні елементи, перетворює їх на систему художньо-мовного бачення світу..." [38, 39, 41]); хореографічне мистецтво - динамічна пластика тіла, просторовий візерунок у синтезі з музикою ("...Створити о. х. (о. хореографічний. - Р.Б.) - означає змалювати в танці дію чи характер, втілити на основі правдивого вираження почуття певну ідею. Танок, позбавлений образності, зводиться суто до технічності, до марних комбінацій рухів" [3]); театральне мистецтво - синтез лицедійства, музики, декорацій тощо ("...Спосіб освоєння та перетворення дійсності в мистецькому аспекті" [4]); малюнок, малярство - світлотінь, крапки, лінії, кольорові плями на площині, виражені у статичному вигляді ("...[твори] графіки - переважно чорно-білі малюнки на папері..., живопис утілює образи дійсності в їх кольоровому багатстві та блиску за допомогою фарб, які накладаються на якусь тверду поверхню" [45]); художня фотографія - постановка елементів, які фотографуються ("...Спирається на документальну основу (знімок конкретного явища), піднімається до образної характеристики, що здійснюється вибором ракурсу, композиції, емоційно-змістовим застосуванням фототехніки" [24, 38]); скульптурне мистецтво - різьбярство статичних об'ємно-просторових форм ("Створюючи статую чи портретне погруддя, різьбяр здійснює образ у реальному просторі" [48]).
Те, що згадані види мистецтва належать до художніх, а також поширення образотворчої ознаки й на інші види мистецтва, автоматично знімає питання щодо закріплення назви "образотворчий" за одним із видів як терміна, бо виявляється помилка "нерозрізнення тотожного" [78], "зіставлення незіставного", тобто родова назва не може бути ще й видовою [Там само].
Подібність і відмінність української та російської мов призводить часто до прикрого калькування як форми, так і змісту. Обидві мови використовують грец. афікс "ізо" (зі значенням рівність, подібність), напр., "изолинии", ізогональний, проте російська мова, на відміну від української, має омонімічні форми: із префіксом "изо" - як синонім префікса "из", напр., "изойти"; як частина скороченої абревіатури - зі значенням художній, напр., "изостудия". Також спостерігається трактування "изображения" як опредмеченої презентації, напр.: "Предмет, малюнок, який відтворює що-небудь; очевидне відтворення чого-небудь" [29]. Це при тому, що в українській і в російській мовах слова "образотворчий" і "зображати", а також "изобразительный", "изображать" мають один і той самий корінь - образ із більш абстрактним значенням.
Виникає припущення, що зазначені мовні обставини є причиною для закріплення у терміні "изобразительное искусство" значення сприйняття художнього мистецтва тільки очима і до того ж у формі опредмеченої подоби об'єктивної реальності. Це, на жаль, переноситься на український термін "ОМ".
Нами готуються до оприлюднення інші аспекти дослідження змісту терміна "ОМ": психологічний, естетичний, соціально-індивідуальний, ідеологічний, реалістичний, містичний, які дадуть змогу наблизитися до вичерпності згаданого терміна.
Література:
1. Антонич Б.-І. Національне мистецтво: Спроба ідеалістичної системи мистецтва. // Образотворче мистецтво, 1993. - № 3 - 4. - 63 с. - С.51 - 54.
2. Аполлон. Изобразительное и декоративное искусство. Архитектура: Терминологический словарь.- М.: Эллис Лак, 1997. - 736с.
3. Балет: Энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1981. - 623с.
4. Барабан Л.І., Дятчук В.В. Український словник театральної лексики. - К.: Вид-во "СВС", 1999. - 94с.
5. Бєлкіна Е. Від подиву до творчості: Естетичне виховання дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва. // Мистецтво та освіта, 1998.- № 2.- С. 12 - 18.
6. Большая Советская Энциклопедия. / Под ред. В.В.Куйбашева. - М.: ОГИЗ РСФСР - Т.29,1935. - 763 С. - С.335 - 337.
7. Булгаков Ф.И. Художественная Энциклопедия. Иллюстрированный словарь искусств и художеств. - Т. І - ІІ. - СПб.: А.С.Суворий, 1886 [...]с.
8. Буряк Б., Буряк Н. Проблеми естетики та теорії мистецтва. // Образотворче мистецтво,1993. - №3 - 4. - 63с. - С. 36.
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь:ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
10. Горбенко С. Гуманізація художньої освіти // Мистецтво та освіта, 2002. - №2. - С. 5 - 8.
11. Грінченко Б.Д. Словар української мови. - К., 1908. - Т.II. - Передруковано. - К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. - 573 с.
12. Етимологічний словник української мови: В 7тт. - К.: "Наукова думка", 1983. - Т. III - 549 с.;Т. IV - 656с.
Loading...

 
 

Цікаве