WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Київська Русь: праукраїнська держава чи "спільний стовбур" східних слов'ян - Реферат

Київська Русь: праукраїнська держава чи "спільний стовбур" східних слов'ян - Реферат

український народ". Така пізня дата народження українців не вкладається в рамки універсальних закономірностей формуванняєвропейських народів. Чому слов'янська людність території Польщі VII-IX ст. вважається праполяками, держава ІХ-Х ст. зі столицею в Гнєзно зветься першим Польським королівством, а Київська Русь ще "аморфна" тобто не українська? Це протиріччя логіці європейської історії породжує сумніви щодо зазначеної радянської концепції походження східнослов'янських народів, на позиціях якої фактично залишається Н. Яковенко. Пригадаймо деякі універсальні для середньовічної Европи історичні закономірності етно- та націогенези. Середньовічна Европа постала на фундаменті Римської імперії, культура, мова, державна релігія, право якої послужили мате-ріялом для будівництва європейської цивілізації. Після бурхливих подій IV-V ст. зумовлених великим переселенням народів та падінням Риму, етнополітична ситуація стабілізувалася. У помірній зоні Европи з V-VII ст. до наших часів простежується безперервний етнокультурний розвиток. Саме цим пояснюється той факт, що більшість великих європейських народів, етнічні території яких сягали північного кордону Римської імперії, зародилися на зорі середньовіччя близько 1500 p. тому. З V- VII ст. починають свою національну історію французи, німці, англійці, чехи, поляки. В кінці ІХ-Х ст. всі вони творять свої перші національні держави, трансформуючись у середньовічні нації. Етнічною батьківщиною українців була Північно-Західна Україна (Волинь, Київщина, Південне Полісся, Прикарпаття, Поділля). Ці території здавна розвивалися під потужним впливом греко-римської цивілізації, периферією якої були античні міста-колонії Надчорномор'я. Безперервність етнокультурного розвитку українського етносу у Північно-Західній Україні (як і поляків, чехів, французів чи англійців) простежується також з середини І тис. н.е. від празької археологічної культури, людність якої у візантійських джерелах фігурує під етнонімом склавини. До речі саме від поселення празької культури на Старокиївській горі простежена безперервність культурно-істричного розвитку Києва, що дало підстави П. П. Толоч-ко опускати коріння міського організму на 1500 p. в глибину часу. Та ж безперервність розвитку дає підстави твердити, що український етнос зародився в постримський час, як і більшість великих європейських народів, що мали безпосередні культурно-історичні контакти з греко-римською цивілізацією. Держава Київська Русь постала на межі ІХ-Х ст. на етнічній батьківщині українців. Вона синхронна і типологічне побідна першим національним державам поляків, чехів, французів, німців, англійців, а значить була першою українською державою. Невизнання праукраїнського статусу за Київською Руссю суперечить універсальним законам історичного розвитку Европи. Зазначимо, що народи півночі Східної Европи, що не мали безпосередніх контактів з цивілізаційними центрами Великого Середземномор'я суттєво затрималися в етно-культурному розвитку і особливо в державобудівництві, ідея якого поширювалася в Европі з греко-римського світу. Тому сучасні етноси лісової півночі Европи набагато молодші не тільки від народів Середземномор'я, коріння яких сягає 3-х тисячолітньої давнини (греки, вірмени, жиди та ін.), але й згаданих європейських народів помірної зони. Римська державність була зразком для державотворення в середньовічній Европі. Тому віддаленість від Римської імперії стриму-вала націогенезу (одержавлення) етносів лісової зони Европи. Якщо перші держави французів, німців, англійців, чехів, поляків, українців постали в ІХ-Х ст., то литовців і росіян лише в XIV ст., а норвежців, фінів, латишів, естонців ще пізніше. А такі фіно-угорські етноси як чудь, весь, меря, мурома, череміси взагалі не створили своєї держав-ности, тобто не трансформувалися з етносу в націю і поступово їх асимілюють слов'янські та тюрські сусіди. Показово, що угорці, які більше як 1000 років тому мігрували до Европи з Приуралля, трансформувалися в націю, створивши власну державу синхронно з автохтонними європейськими народами (поляками, чехами, українцями). Це ще раз свідчить про сталість універсальних закономірностей етногенези в середньовічній Европі, про стимуляцію останніх впливами греко-римського світу. Сказане дозволяє твердити, що найстаршими серед східних слов'ян повинні бути українці, оскільки вони безпосередньо контактували у Надчорномор'ї з центрами греко-римськоє цивілізації. З цієї ж причини слід очікувати,що найдавніша східнослов'янська держава була продуктом саме їх націотворення. Тобто державотворчий етнос Київська Русь за законами європейської етно-історії був найстарший із східнослов'янських народів, тобто праукраїнський. Про це переконливо свідчать дані етнології, археології, лінгвістики, антропології, історичні джерела (Залізняк, 1994,1996,1997). Суто наукова проблема культурно-історичної спадщини Київської Руси була заплутана зайвою політизацією питання оскільки здавна служила ідеологічним підґрунтям будівництва Російської імперії (Залізняк, 1994, 1996, 1997). Однак універсальні закони націотворення в державах імперського типу дозволяють зрозуміти і вирішити проблему генези та історичної спадщини окремих східнослов'янських народів. Імперія - централізована держава, яка виникала внаслідок експансії державотворчого (імперського) народу на землі сусідніх етносів. Тому така клаптикова, багатоетнічна країна по суті була національною державою імперського пануючого етносу. Ця особливість показується в назві держави, що як правило походить від етноніму титульної нації - Китайська, Перська, Англійська, Еспанська, Російська імперії тощо. Однак відомі випадки коли ім'я обов'язкового для всіх імперій пануючого етносу ("старшого брата") з певних причин не показується в назві держави - Велика Порта, Радянський Союз тощо. У зв'язку зі сказаним сформулюємо питання так: Якщо "Союз нерушимий республик свободньїх сплотила навеки Великая Русь", то який етнос консолідував ранньосередньовічну імперію Київська Русь, яка тисяча років тому підкорила величезні обшири між Чорним та Балтійським морями, заселені різноетнічними слов'янськими, балтійськими, фінськими, тюрськими племенами? Як відомо це були південні русичі, які нікуди не ділися зі своїх етнічних земель після розпаду їхньої держави Русь, однак змінили свій етнонім і відомі з пізнього середньовіччя під назвою українців. Зміна назв серед етносів середньовічної Европи була нормою і не свідчить про перерву етнокультурного розвитку на даних територіях чи зміну одного етносу іншим. Так сучасні поляки в середні віки звалися ляхами, румуни - волохами, росіяни - московитами тощо. В усіх відомих імперіях підкорені народи діляться на дві категорії у відношенні до імперського пануючого етносу. Частина поневолених етносів мала розвинену культуру, що нерідко була вищою від культури завойовників, інша суттєво відставала в культурному розвитку від імперської
Loading...

 
 

Цікаве