WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мовна ситуація Чернігова (за результатами соціолінгвістичного дослідження) - Реферат

Мовна ситуація Чернігова (за результатами соціолінгвістичного дослідження) - Реферат

(враховуючи те, що в місті кількісно переважали міщани, які на той час були переважно українці та євреї).
Порівнюючи тогочасну ситуацію із сучасною, зазначимо, що результати останнього перепису майже збігаються з нашими, отриманими шляхом анкетування, де 81% респондентів рідною мовою визнають українську (19% - російську). З цього бачимо, що формально ситуація змінилася принципово.
Проте, знаючи реалії білінгвістичного сьогодення та версифікувавши їх за допомогою отриманих у дослідженні даних, визначаємо мовну ситуацію Чернігова як двомовну з переважанням російської. Це характерно для більшості обласних центрів України (окрімзахідних, де переважає українська).
Зрозуміло, не можна робити такі однозначні висновки, про що свідчать і результати нашого дослідження функціонування двох мов - компонентів білінгвізму в міському континуумі Чернігова.
Як бачимо, переважна частина респондентів вважає себе двомовними, розподіляючи між двома мовами комунікативні сфери: у побутовому спілкуванні (в сім'ї, на вулиці, у сфері послуг) - російська, у діловому (навчання, робота) - українська. При цьому, за нашими спостереженнями, частіше за все жодна з мов не набуває достатньої мовної компетенції. "Якою мовою ви думаєте?"
- лише українською - 10,5%;
- переважно українською - 23,5%;
- важко сказати, якою частіше - 14%;
- здебільшого російською - 36,5%;
- виключно російською - 15,5%.
Це питання дещо випадає із загального ряду, оскільки проблема внутрішнього мовлення апріорі невирішувана у плані мовної ідентифікації. Проте відповіді є ніби додатковим матеріалом до головного питання про вибір мови використання.
"Якою мовою звертаєтесь до незнайомих?"
- українською - 29,5%;
- російською - 71%.
У даному разі спостерігаємо явище втрати на масовому рівні такої важливої для збереження рідної мови риси, як мовна стійкість. Це засмучує найбільше, оскільки така риса характерна переважній більшості націй.
"Якою мовою відповідаєте незнайомим?"
На звертання українською 73,5% анкетованих відповідають українською, а при звертанні російською абсолютна більшість - 87 % переходить на російську, що ще раз доводить факт високого рівня білінгвальності українців.
"Якою мірою, на Вашу думку, поширена українська мова в різних сферах життєдіяльності Чернігова?"
Поширена значною мірою Поширена певною мірою Майже не поширена Важко відповісти
Державні установи 51% 46% 5,6% 2,8%
Установи сфери послуг (магазини, транспорт) 5% 30% 63,5% 2,8%
Заклади освіти (середні, вищі) 37,5% 56% 3,7% 1,8%
Друковані ЗМІ 33% 53% 11,2% 8,4%
Програми радіомовлення 21,4% 43% 4,2% 1,8%
Програми телебачення 35% 61% 11,2% 3,7%
Зовнішня реклама 13% 54% 36,9% 7,4%
Міжособистісне спілкування (в родині, з друзями) 6% 40% 51,4% 11,2%
Зазначимо при тому, що з 19 періодичних видань, які виходять у Чернігові, 11 - україномовні, 8 - російськомовні, зокрема й головний орган міськради - газета "Семь дней".
Таким чином, незважаючи на формально державний статус української мови та певні позитивні зрушення в освіті, функціонування української мови в реальних соціальних сферах - побутового обслуговування, бізнесу, розваг не розширюється. Російськомовна субкультура міста породжує ефект мовного диктату і тим самим створює дискомфортні умови для україномовців.
На жаль, значна частина чернігівців, а саме 37% опитаних, не усвідомлюючи того, що функціонування в одній країні двох офіційно закріплених мов, порушуючи мовно-культурну єдність її мешканців, стає джерелом постійного конфлікту між двома різномовними частинами населення, перетворюючись на дестабілізуючий фактор суспільного життя [2, 4], наполягають на необхідності надання російській мові статусу офіційної.
Фактична нерівноправність становища україномовної і російськомовної частини соціуму вимагає від влади впровадження активних заходів для зміни мовної ситуації і захисту свого мовно-культурного простору. Адже за російськомовною частиною населення стоїть велика мовно-культурна спільнота за межами України, і це дає їй значні переваги перед носіями української мови, яким доводиться постійно долати стихійну протидію російськомовного середовища, доводячи своє природне право спілкуватися рідною мовою на своїй власній землі" [2, 7].
Безумовно, є й позитивні зрушення у масовій свідомості чернігівців у питаннях, які стосуються статусу української мови. Наприклад, на питання "Чи потрібна українській мові державна підтримка?" були отримані такі відповіді:
- так - 63%;
- скоріше так, ніж ні - 25,5%;
- скоріше ні, ніж так - 1 %;
- ні - 3%;
- важко відповісти - 7,5%.
96,5% респондентів самокритично визнають, що громадяни України мають обов'язково добре володіти державною мовою, хоча й на обов'язковості знання російської мови наполягають 27% опитаних.
Спостерігається тенденція до зростання престижності української мови серед молоді, особливо після недавніх суспільно-політичних подій у нашій країні. Так, якщо серед старшого покоління 69% опитаних вважають більш престижною російську мову, то молодь, особливо студентська, вже віддає перевагу українській, 74% респондентів оцінили престижність української мови на "4" і "5" за п'ятибальною системою.
Додавши ці гіпотетичні позитивні моменти до реальних досягнень мовної державної політики за останні 15 років (державні службовці, навіть традиційні носії російської мови, вимушені офіційно спілкуватись українською; традиційні носії української мови, зокрема працівники обслуговуючої сфери, підсвідоме вже не соромляться своєї рідної мови [4, 179]), можемо констатувати, що мовна ситуація білінгвізму в Україні взагалі та в Чернігові зокрема може виправитися на користь української мови за умов підвищення її престижу серед молоді та продовження й підсилення державних заходів щодо її захисту.
Література:
1. Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. - 1928.
2. Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва: день нинішній та прийдешній - Українознавчі зошити журналу "Урок української." - 2002.
3. Ткаченко О. Якщо держава хоче жити (Про сучасну мовну ситуацію в Україні) // Урок української. - 2001. - №2. - С. 2 - 4.
4. Демченко В.М. Органічна та неорганічна українська мова: Монографія. - Херсон: Мрія, 2003. - 188 с.
Loading...

 
 

Цікаве