WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мовна картина світу українців, відбита у фразеологізмах, як виховний потенціал уроків рідної мови - Реферат

Мовна картина світу українців, відбита у фразеологізмах, як виховний потенціал уроків рідної мови - Реферат

досі не знати. Адже найчутливіше в руці - кінчики пальців. Здається, ніби не слова не знав, а не вмів на дотик відчувати щось. А ще відчуття таке, ніби якоїсь делікатної роботи не вистачало рукам. Виявляється, з цим словом є багато фразеологізмів: як пучка (голий, як пучка), один як пучка, ручками та пучками, і пальцем (пучкою) не торкнути (не ткнути, не зачепити) - не заподіяти кому-небудь ні найменшої кривди, образи (син. і мухи не зачепить), обернути круг пучки, знати (вивчити, затвердити) як свої п'ять пальців (пучок) - дуже добре, досконало, з пучок [та з ручок] - власною тяжкою працею" (Олег К.).
"Буває й так, що в кількох словниках шукаєш, як перекладається слово або фразеологічний зворот із якимось словом, - і не знаходиш. Чи знаходиш калькований варіант... Здається, ніби словники навмисне обминають це слово (дуже часто це буває дієприкметник - находящийся, ускользающий, воображающий, изворачивающийся!) або фразеологізм. У такому разі "Російсько-український словник складної лексики" Святослава Караванського - це саме та лексикографічна праця, де ви, певне, знайдете потрібне слово. Я написала "лексикографічна праця", відчуваючи, що про цей словник хочеться сказати інакше, так, як написав про словник Грінченка Григір Тютюнник: "Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радощах - так багато відкрив мені цей блискучий твір". Справді, твір. Бо в ньому не лише вперше в історії українського словникарства наводиться переклад російських дієприкметників, утворених від кожного поданого дієслова, типових дієприкметникових зворотів, а й світяться, виграють своєю неповторною чистою красою українські фразеологізми, прислів'я, як-от: идти против совести - позичати очей у Сірка; скатертью дорога - баба з воза - кобилі легше, з Богом, Парасю; от горшка два вершка - вбився в ріст, як заєць у хвіст, виріс, як кіт навсидячки, від землі не видно.
Вражає багатство синонімічних рядів:
ИЗУМЛЯТЬСЯ, о. самому собі /своїм очам/ не вірити, не могти вийти з дива; -яющийся, що дивується тщ, здивований, зачудо-, вражений, о. негодний вийти з дива; ИЗУМИТЬСЯ, сплеснути /вдарити об поли/ руками; -ившийся, О.У.
І оте "ще" - від щедрості авторової душі чи від щему в його серці (позначка "ще" в словниковій статті означає, що ці слова наводяться на додаток до відомих форм):
ИЗДЕВАТЬСЯ, ще мучити, катувати, мордувати, пити кров чию, (словами) здіймати на глум, кпити; -ающийся, що п'є кров тщ, охочий /звиклий/ знущатися, готовий /радий/ познущатися, кровопій, мучитель, кат (юга), нелюд, недолюд (ок), звір, (словесно) глузій, глузівник, (попихаючи) коверзун, збитошник, варивода.
ОТКЛАДЬІВАТЬ, ще відсувати, (комір) закочувати; о. в долгий ящик, відкладати на Миколи (та ніколи) /до грецьких календ, на турецький Великдень/ відсувати на бйзрік; -ающий, що відклада тщ, змушений /згод-/ відкласти; - в долгий ящик, зволікач, ст. відсуваючи на безрік тщ; -йся/-аемьій, відкладений, закочує- випряг-/роз/; -я, відокремлюваний, відділю-.
А якщо ти проглянеш список скорочень і уважно розбереш приклади вживання їх, багато нового дізнаєшся і про долю слова (забута на Сході форма, збережена лише в Галичині чи безпідставно занедбане слово, книжне або штучне слово чи совєтизм, слово, вжите оказійно, новотвір чи реконструкція), і про сферу його вживання, і про його емоційні відтінки (урочисте чи жартівливе, фамільярне чи лайливе, зневажливе чи іронічне). І розумієш, що перед тобою на сторінках цього словника, зробленого вже для XXI століття, живе слово - сильне, прекрасне, справжнє. І найрідніше" (Дарина Піотровська).
Золотими зернинками народної мови, злитками мудрості, безцінним віковічним витвором, найкоштовнішими мовними скарбами недарма називають фразеологізми. Як стійкі позначення, фразеологізми є засобами зберігання та трансляції знань, уявлень, образів певного етносу, вони позначають стереотипи етносвідомості, у яких передається система ціннісної орієнтації певного народу. Ці коштовні перлини, які впродовж багатьох століть шліфував океан народної мови, зберігають у своєму значенні, як бурштин - краплини сонця, могутню енергію думки і поетичний злет народної душі, фантазію і спостережливість, сконденсований досвід та іскрометний гумор - усе те, що ми називаємо ментальністю. І енергію майбутньої творчої дії. Саме про це говорив Л.В.Щерба: "В основі всякої літературноїї мови лежить нагромаджений віками "скарб" фраз, словосполучень, комбінацій фраз, висловів, прислів'їв... Але цей "скарб" виявляється значно більшим, ніж звичайно думають... Вона (мова) має у вигляді цих самих шаблонів і багатий запас матеріалу для новотворчості, для вираження нових думок і нових почуттів" [13].
Експериментальним підтвердженням цієї думки можна було б вважати дані олімпіади з української мови та літератури, проведеної під час Всеукраїнського симпозіуму в УГЛ. Маємо на увазі виконання учнями двох завдань: "фразеологічного" та "творчого". Пояснити значення поданих фразеологізмів, підібрати до них фразеологізми-антоніми, скласти синонімічний ряд до одного з фразеологізмів (на вибір) - завдання хоч і складне, але цілком під силу для одинадцятикласників. Тим більше, що фразеологізми підібрано було з найуживаніших, та й на симпозіум приїхали справжні знавці мови. Тож у цілому фразеологізмам "пощастило": значення більшості з них учні змогли з'ясувати, хоч окремінеточності були в кожній роботі.
Дещо складнішим виявилося завдання підібрати антонімічні та синонімічні фразеологізми. Але й тут учасники виявилися на висоті. Вразило багатство синонімічних рядів, складених разом усіма учасниками олімпіади:
Хоч греблю гати (дуже багато, сила-силенна) - до біса, кури не клюють, немає ліку, аж кишить, і свині не їдять, по самісіньку зав'язку, по самі вуха, з головою, ціла купа, як цвіту в городі, хоч лопатою греби, ні пройти ні проїхати;
мати лій у голові (бути розумним) - мати клепку в голові, мати голову на плечах (в'язах), макітра розуму, не в тім'я (в потилицю) битий, повний (золотий) лоб, світла голова, зірки з неба хапає, тільки (трохи) зорі з неба не знімає;
де Макар телят (не) пасе (далеко) - на краю світу, не близький світ, близький світ (з іронією), у тридев'ятім царстві, за горами й долами, у чорта на болоті, у дідька (чорта) в зубах (на рогах), де козам роги правлять, де Сидір козам роги править;
і ціни не складеш (безцінний, дорогий ) - на вагу золота, не по кишені;
як вареник у сметані (почуватися добре в певному середовищі, оточенні, безтурботно або заможно) - як сир у маслі, як у Христа (Бога) за пазухою, кум королю і сват міністру, як риба в воді, як бобер у салі;
рвати на собі волосся (не знати що робити, побиватися, переживати, сумувати) - впадати в сум, впадати у відчай (розпач), посипати голову попелом, гризти землю, кусати лікті, заламувати руки;
реготати на кутні (плакати) - вмиватися сльозами, ридма ридати, лити сльози, давитися сльозами, розливатися слізьми, білугою ревіти;
викинути з голови (забути) - вибити (собі) з голови, покинути думку, викреслити з свого життя (зі свого серця);
дерти носа (зазнаватися, вихваляти себе, ставитися з погордою до людей) - кирпу гнути, губу копилити, чванитися, пиндючитися, задирати хвоста, напускати пихи на себе.
Добір антонімів свідчив про те, що багато учнів кохаються в слові, відчувають його відтінки:
Хоч греблю гати -І як кіт наплакав, на один зуб, і вдень зі свічкою, не знайдеш;
мати лій у голові -І без царя в голові, кебета не варить, зірок з неба не хапає, курячий розум, капустяний качан на в'язах, голова набита (начинена) вітром, (клоччям, пір'ям, половою), дурному брат, дурний піп хрестив;..
де Макар телят (не) пасе -І під (самим) носом, під боком, рукою подати, два кроки ступити;
і ціни не складеш -І гріш ціна, і шеляга (гроша) (ламаного) не вартий, і щербатої
Loading...

 
 

Цікаве