WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мова державна? Мова офіційна? - Реферат

Мова державна? Мова офіційна? - Реферат

відповідних посад", що "поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами АР Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України".
Наводячи це роз'яснення, завжди варто зауважувати, що виділене мною формулювання "можуть використовуватися" - це аж ніяк не те ж саме, що обов'язково "повинні використовуватися". І ще на одне слід звернути увагу: згідно з роз'ясненням Конституційного Суду мови національних меншин використовуються не "замість" державної мови, а, як тут чітко та ясно зазначено, "поряд" з державною мовою - тобто інша мова не може відтісняти, підмінювати державну.
О, це "замість"! Власне, до утвердження принципу "замість" - замість (даруйте тавтологію) "поряд" - і зводиться напруга мовних пристрастей, що не втихають в Україні. Коротко сказавши: нічого "поряд" зросійщувач, шовініст просто не уявляє і не допускає. Тобто не допускає української, цинічно потрактовуючи більшу частину території України як простір, призначений для російської мови. Навіть у стольному Києві раз у раз (і чим далі - тим частіше) спостережемо - ні, не впровадження та нормальне самопочування української мови, і навіть не її "поряд", а саме оте "замість" -у варіанті: російська мова у тих визначених і Конституцією, і самою логікою існування Української держави місцях чи ситуаціях, де мусила б повносило звучати державна - українська - мова.
На жаль, домагання зревізувати, сфальсифікувати положення Основного Закону України не припиняються. Ось, цитуючи рішення Конституційного Суду (а йому, до речі, важко закинути якесь національно-патріотичне перевисання - згадаймо, як на початку 2002 року він визнав неконституційною заборону в 1991 році КПУ), я не випадково привернув увагу до формулювання, що починається словами: "Під державною (офіційною) мовою розуміється..." Тобто - дане формулювання і підкреслює, й уточнює, і роз'яснює, що державна мова й офіційна - це одне і те ж.
У нашому випадку: українська мова - державна, отже, вона ж і офіційна, тобто жодної різниці між державною й офіційною не існує. Загляньмо бодай у різні словники, в тому числі інтернетівські - і, наприклад, прочитаємо: Офіційна мова - основна мова держави, яка використовується у законодавстві, офіційному справочинстві, судочинстві, у навчанні і т. п. У країнах з багатонаціональним складом населення в Конституції визначається, яка мова є офіційною. В інших країнах у Конституціях нема положення про офіційну мову. Нею є основна (або єдина) мова населення країни". І ще можна процитувати з прийнятих у міжнародній практиці тлумачень: "Наявність офіційної мови не виключає застосування інших мов як у суспільному житті, так і в офіційно відокремлених територіальних одиницях відповідної держави, більшість населення яких користується мовою, яка не є офіційною".
Зазначте слово "державна" замість "офіційна" у цьому роз'ясненні - і, зрозуміло, буде повна синонімія, повна тотожність. "That sate", - як кажуть англійці.
Та подивімося, що ж то доморощене діється у нас, коли раз у раз чуємо домагання надати статус офіційної російській мові? Мовляв - ось казуїстика! - хай українська мова буде державною, а російська... теж державною, чи то пак - ну, ніби хай не дражнить, хай не ріже вухо! - офіційною...
Ці далеко вирахувані шахові ходи! Так, вирахувані, і то - українозневажцем, зросійщувачем. Вирахувано, наприклад, те, що в наших містах російська мова є панівною в неофіційній сфері, -отже, додаймо до цього ще й сферу офіційну, державну у її - не маймо ілюзій щодо чесності намірів - повному обсязі. І де виявиться у цьому разі українська, коли не тільки неофіційною, але й офіційною буде російська? А там хіба, де - чого ходити далеко по приклад! - білоруська в Білорусі, що винищена, зведена вже до того, що стала вона мовою лише десь шістнадцяти відсотків населення, переважно сільського, мовою, майже вже вигнаною зі своєї землі.
Або і те вирахувано, що в світовій практиці термін "державна мова" - запам'ятаймо це - і загалом маловживаний. Як легко з'ясувати, зрідка вживається термін "національна мова" (national може перекладатися і як національний (національна), і як державний (державна), у німецькій мові відоме побутовому рівні.
Щойно зазначене, власне, і є відповіддю на запитання: чому знані політичні сили, ба деякі й "під патронатом" Л. Кучми, з такою винятковою наполегливістю намагаються утвердити в нас російську мову як офіційну? І що ж то воно сталося, що термін "російська як державна" ("друга державна)" останнім часом відійшов у їхніх домаганнях якось на другий план? І головне - невже й справді другої частини 10-ї статті Конституції та відповідних роз'яснень Конституційного Суду стосовно гарантій вільного розвитку, використання і захисту, крім української, також російської та інших мов, недостатньо для нормального, потверджуваного тисячними виявами реального життя самопочування тієї ж таки російської мови?
Гадаю, смішно було б доводити: усього, що потрібно для комфорту російської мови в Україні, більше ніж достатньо. Прагнення ж домогтися для неї офіційного статусу мають виключно далекосяжний характер, і то характер грубо-політичний, імперський, "єдінонєдєлімський". Культурою, власне мовою, тут, не треба мати сумнівів, і не пахне. Мова - лише засіб досягнення неоколонізаторської мети стосовно України - не більше. І то прикро помиляється той у нас, котрий припускає можливість надання російській мові статусу офіційної, мовляв, як якогось брязкальця, окраси чи прикраси, якогось амулета для мови, якого чому б - задля задоволення амбіцій - і не вділити? О, якби всі ці версії та припущення, та самозаспокоєння мали під собою хоч найменші підстави!
Потрактування Конституційним Судом термінів "державна мова" та "офіційна мова" як синонімів - то, не варто сумніватися, один із результатів вивчення широкого світового досвіду. Добре знають про відсутність різниці між цими поняттями й політикани, про яких йдеться. І все ж вони... домагаються. Власне, того домагаються, щоб російська стала тією ж таки державною, оскільки офіційна" - то тільки евфемізм.
Примха, груба азійська затятість? Можна було б немало чого скинути на специфічну ментальність реваншистів, якби не був відчутним у всіх цих домаганнях і ще один вельми та вельми втаюваний ними нюанс. А саме (sic!): хоча "державна мова" й "офіційна мова" - це тотожності, водночас у міжнародному контексті це ніби й дещо таке, що не цілком накладається одне на одне.
Loading...

 
 

Цікаве