WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мова і термінологічна сфера стандартів - Реферат

Мова і термінологічна сфера стандартів - Реферат

мова підтримки на державному рівні у закладах освіти?" 80% студентів відповіли позитивно 15% - вважають, що українська мова потребує суттєвої матеріальної підтримки. Причому потреба в досконалому знанні української мови має свою сильну мотивацію. 47% студентів вивчають українську мову, щоб бути по-європейськи освіченими і культурними, 41% - щоб відчувати національну ідентичність, 8% - щоб мати кар'єрне зростання.
Проте важливо, щоб усі сфери - освіта, наука, інформація, культура, церква, політика, транспорт, зв'язок, бізнес, економіка, банки, система послуг активно і повсюдно впроваджували українську мову. Тоді ставатимемо реально консолідованим суспільством.
А тому так важливо, щоб стандартизація як наука і сфера діяльності людини, призначена для упорядкування усіх її функцій дедалі більше розвивала термінологічну політику, зумовлювала діяти за певними правилами усталених мовних форм.
Україна, яка тривалий час перебувала у колоніальному стані, як ніяка інша європейська держава потребує національної стандартизованої науково-технічної термінології. Будучи користувачем загальносоюзних стандартів, вона володіла лише невеликою часткою радянської системи стандартизації у вигляді республіканських стандартів. У той час як європейські країни почали створювати національні центри стандартизації ще на початку XX ст. під час 1-ї світової війни,у 20-і роки, Україна розпочала створювати власну систему стандартизації лише з 1992 р.
Відбувалось і перше становлення термінологічного банку даних. Проте, ті фахівці-ініціатори, які взялися за цю справу, розуміли, що без упорядкування національної термінології неможливі національні стандарти, без національних стандартів неможливий економічний і соціальний поступ України як держави культурної нації. Була й інша модель. Наприклад, у Білорусі проблема створення й упорядкування національної термінології взагалі не розглядається, там послуговуються російськомовною термінологією. Та це не наш український шлях.
Попри всі складнощі, у 1992 р. було започатковано програму розроблення за рахунок державного бюджету 300 термінологічних стандартів, які мали дещо експериментальний характер. Бракувало висококваліфікованих фахівців з різних галузей знань, які б добре володіли літературною мовою та науково-технічною термінологією.
За таких умов ставилося завдання про постійний перегляд стандартів, які почали застосовуватися практично. Певну позитивну роль у цьому відіграє Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ).
На 2005 р. в Україні розроблено і впроваджено понад 700 термінологічних стандартів. Це було важке завдання. Подібного за такий час не робилося в жодній країні світу, але ще складніший шлях необхідно пройти в недалекому майбутньому, тим більше, що цю сферу постійно переслідує хаотичність, непослідовність.
Так, від 1996 р. (рік прийняття Конституції України), як показує аналіз, фінансування стандартизації (включно термінологічної) різко скоротилося. Держава стала акцентувати на потребі запровадження міжнародних стандартів (МС). Але, якщо у прикладних галузях запровадження МС мало свої підстави і переваги, то запровадження термінологічних міжнародних стандартів без урахування потреб розвитку національної наукової термінології виявилося неефективним.
Офіційні, нормативні, правові акти стали "збагачуватися" чужомовною термінологією. Серйозність проблеми посилюється ще й тому, що нинішня українська стандартизована науково-технічна термінологія містить багато термінів, скалькованих з російських, а національні стандарти не переглядаються через відсутність фінансування. Процес запозичення чужомовних слів стає майже неконтрольованим. Хибною практикою є те, що чужомовні терміни запроваджуються навіть там, де є всім відомі національні терміни. Запозичення: провайдер (постачальник), офіс (контора), сервіс (послуга, обслуговування), імплементація (впровадження), бенч-маркінг (постійне удосконалення) та багато інших надають офіційним, нормативним документам суржикового характеру. Використання російського чи англійського стилю викладу технічного тексту знижує якість документів, наближує його до жаргонної говірки.
Слід зважати, що обличчям українського народу, його еталоном мають бути офіційні документи (закони, укази, постанови, декрети, стандарти тощо). Вони засвідчують рівень культурного розвитку нації. Тому в багатьох країнах приймаються закони про захист національних мов від чужоземного впливу. Для прикладу, у Франції, Швеції, Росії використання чужомовних запозичень, за наявності національних термінів, забороняється.
У цій сфері конче потрібно відновити роботу термінологічної комісії Держспоживстандарту України, налагодження зв'язків із іншими комісіями, комітетами, органами влади, щоб її підходи ставали надбанням широкої громадськості й реалізовувалися у підручниках і навчальному процесі. Зміст освіти повинен якісно видозмінюватися у контексті розвитку української літературної мови. Термінологічні стандарти повинні стати невід'ємними атрибутами для вживання у найрізноманітніших сферах діяльності людини.
Для піднесення авторитету й суспільної ролі мови необхідно дуже відповідально ставитися до такої важливої галузі, як термінологія. Цільова державна програма стандартизації на 2006 - 2010 роки, метою якої є сприяння сталому зростанню економіки, поліпшення захисту життя, здоров'я людей, навколишнього середовища, передбачає розроблення більше 8 тисяч стандартів. Від рівня їхньої мовної форми значною мірою залежатиме культура української нації, підняття в очах народу ціни його найголовнішого скарбу - мови.
Loading...

 
 

Цікаве