WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мова і проблеми політичної ідентичності в Україні - Реферат

Мова і проблеми політичної ідентичності в Україні - Реферат

відомості, співвідношення українських періодичних видань становило на душу населення 3 до 97, на кожного українця припадає лише 0,3 української книжки, а неукраїнське мовлення припадає тільки 9% часу [30].
Хоча формально екс-президент і підпорядковані йому уряди декларували свої наміри захистити українську мову, реалії свідчать про протилежне. Державні програми з цього питання не виконуються, а винні посадові особи не притягаються до відповідальності. Противники державного статусу нашої мови діють підступно. Поряд із вимогою статусу державної для російської мови, нав'язується думка про багатонаціональність населення нашої держави: називають 120 і навіть 135 національностей, які проживають у незалежній Україні, хоч насправді в Україні представники титульної нації становлять 77,8% і переважають в усіх областях, і лише в Криму є другою за чисельністю національністю, становлячи 24,3% [31]. Має рацію В.Балушок, який пише про вади в організації перепису, що ведуть до зменшення кількості українців у нашій державі [32]. Крім цього, треба додати, що під час останнього перепису населення в Україні стояло питання про другу мову, якою володіє громадянин. Зрозуміло, що йшлося про намагання у такий спосіб узаконити державний статус російської мови в Україні.
Проти державного статусу української мови виступають різні періодичні видання (звісно, російськомовні), які паплюжать українську історію, українську культуру й українську мову. Приміром, В.Золотарьов заявляє, що українська нація не існує, а в нашій державі формується якась інша нація, і для успішного завершення цього процесу треба позбавити державу права втручатися у мовні питання [33]. Українська еліта не дає рішучої відсічі таким провокаційним, антидержавним виступам. Приклад українцям дають інші національності. Згадаймо, як реагують на прояви антисемітизму єврейські організації в Україні. Має рацію, на наш погляд, Т.Кпинченко, яка наголошує: "Не розв'язавши фундаментальних правових, законодавчих, зокрема й бюджетних проблем щодо мовної ситуації в країні, Українська держава й суспільство і надалі будуть блукати в лабіринті взаємного нерозуміння, а мовні проблеми щоразу будуть використані для прагматичних владних інтересів у політичному маніпулюванні думкою і діями громадськості" [34].
Мовна ситуація в Україні використовується різними (навіть протилежними!) політичними силами, які прагнуть роз'єднати українську етнічну націю на кілька частин. Російський політолог А.Дугін переконує, що Україна "тяжіє в бік Великоросії" і лише Західний регіон (Галичина, Волинь і Закарпаття) може створити "спільну західноукраїнську федерацію" [35]. У Галичині доморощені "інтелектуали" роздувають питання про так звану "Галицьку автономію", дехто з їх однодумців у Києві нав'язує концепцію "двох Україн", а львівський історик пропагує "таку собі Західноукраїнську державу, котра разом із сусідньою Польщею має шанси швидше (скоріше? - О.Г.) стати членом Європейського Союзу, аніж решта України" [36].
Політична ідентифікація наших громадян органічно пов'язана із творенням української політичної нації. Звісно, ставлення до цього феномена неоднозначне, що має певні підстави, виходячи з нинішніх українських реалій, адже цю концепцію асоціюють із концепцією "злиття націй" у колишньому СРСР. Контраргументація противників зводиться до того, що держава відкине етнонаціональну політику, трактуючи всіх як "політичних братів" і "державних свояків", які порозуміються і будуть "вливатися" в єдиний "всеукраїнський, всеполітичний організм" [37]. Противники концепції української політичної нації бояться (і не безпідставно!) того, що вона ґрунтуватиметься на російській мові і культурі. Протилежну думку висловив І.А.Мельник, який обґрунтував особливості формування такої політичної нації на засадах української національної державності [38].
Доводиться констатувати, що за чотирнадцять років після проголошення незалежності Українська держава не забезпечила необхідного розвитку мови титульної нації, хоч її державний статус установлений на конституційному рівні. Процеси реукраїнізації уповільнилися, зустрівши опір владних і управлінських структур, реальні важелі яких тримають представники колишньої компартійної номенклатури, росіяни і зросійщені українці, тобто малороси за своєю політичною свідомістю.
Творення української політичної нації вимагає розв'язання фундаментальних питань мовної сфери, щоби така нація ґрунтувалася на засадах української національної державності.
Література:
1. Вілсон Е. Українці: несподівана нація / Пер. з англійської. - К.: К.І.С., 2004. - 552 с.
2. Сучасна Україна: політичні, економічні і соціальні аспекти розвитку. Конференція українських випускниківосвітніх програм США. Виступи учасників та дискусія. Одеса, 15 - 17 вересня 2000 року. - Одеса, 2000. - 176 с.; Розвиток демократії в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня - 1 жовтня, 2000 р.). - К.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. - 793 с.; Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: Матеріали II міжнародної наукової конференції (Одеса, 24 - 25 травня 2002 р.). - К.: Ай Бі, 2003. - 729 с.; Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства. Програма XIII щорічної Міжнародної науково - практичної конференції. Київ, 21 - 22 жовтня 2004 р. - К., 2004. - 48 с.; Проблеми державного будівництва в Україні. Випуск 9. Матеріали міжнародної науково - практичної конференції професорсько-викладацького складу "Україна на шляху до європейської спільно ти в умовах Помаранчевої революції", присвяченої 10-річчю Київського міжнародного університету 19 - 20 лютого 2005 року. - К., 2005. - 340 с.
3. Антонович М. Україна в системі захисту прав людини. - К.: Видавничий дім "КМ Асаdemіа", 2000. - 262 с.
4. Вівчарик М.М. Україна: від етносу до нації: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2004. - 239 с.
5. Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Історичні есеї. - К.: Критика, 2004. - 344 с.
6. Кононенко П.П. Національна ідея, нація, націоналізм // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Т. ІV - К., 2005. - 444 с.
7. Лісовий В., Проценко О. Націоналізм, нація та національна держава // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2000. - С. 11 - 36.
8. Погрібний А.Г. Поклик дужого чину (3 промов про наболіле). - К.: Видавничий Центр "Просвіта", 2004. - 496 с.
9. Грипів О. Українська націологія: від другої світової війни до відродження держави. Історичні нариси. - Львів: Світ, 2004. - 592 с.; Лизанчук В. Кайдани ще кують: Факти, документи, коментарі про російщення України (допов., вид.: Лизанчук В. Навічно кайдани кували. - Львів, 1995. - 416 с.). - Львів, 2004. - 992 с.; "Нетрадиційні" іммігранти у Києві / Блер Рубл, Олена Малиновська (Керівники проекту). - К.: Стилос, 2003. - 447 с.
10. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Інст-т держави і права ім. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. Ред.) та ін.. - К.: Довіра; Ґенеза, 1996. - 942 с.
11. Ренан Е. Що таке нація? // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2000. - С. 115.
12. Там само. - С. 111.
13. Супруненко А.П. Політичний вимір проблеми ідентичностей: Україна і світовий досвід // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні. - С. 169.
14. Зотова О.М. Идея европейского единства и национальная идентичность // Вестник Московського университета. Сер. 18: Соціологія й політологія. - 1999. - С. 155.
15. Шульга М. Громадянська самоідентифікація населення України // Політичний портрет України. Бюлетень фонду "Демократичні ініціативи". - 2001, ч. 23. - С. 15.
16. Там само. - С. 16.
17. Там само. - С. 15.
18. Кравчук Л.М. Маємо те, що маємо: Спогади і роздуми. - К.: Століття, 2002. - С. 11.
19. Шелест П. "Справжній суд історії ще попереду". Спогади, щоденники, документи, матеріали. - К.: Ґенеза, 2003. - С. 654, 655.
20. Шульга М. Національна і політична маргіналізація за умов системної кризи // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - Ч. 1. - С. 18.
Loading...

 
 

Цікаве